"Внесення змін до Конституції — це спроба виправдати її недотримання" — Степан Хмара

"Внесення змін до Конституції — це спроба виправдати її недотримання" — Степан Хмара

28 червня Україна відзначатиме 25-річний ювілей ухвалення Конституції України. З цієї нагоди на Українському Радіо вийде серія спеціальних інтерв'ю, в рамках авторського спецпроєкту "Діалоги з творцями Конституції". Аналізувати історію та чверть віковий досвід впровадження і дотримання основного закону та перспективи конституційної реформи, в ефірі Українського Радіо буде один із авторів Конституції, колишній політв’язень, народний депутат України кількох скликань, Герой України Степан Хмара.

0:00 0:00
10
1x

28 червня 1996 року народні депутати на 5-й сесії 2-го скликання, пропрацювавши без перерви фактично добу, о 9:18 ухвалили Конституцію України, віддавши 315 голосів "за". У Верховній Раді пролунав гімн і винесли державний прапор. Світ визнав Конституцію України однією з найдемократичніших у світі. Конституція набрала чинності в день її ухвалення.

Про 28 червня 1996 року — день прийняття Конституції України

Таке не забувається. Це було надзвичайно складно та відповідально — напруження усіх фізичних і моральних сил. Це важко передати словами. Відбувся найважливіший факт державотворення, політико-правовий фундамент держави. Без нього держава в хиткому стані, на неї чатує маса небезпек. Цей процес був довгим, з багатьма правками. Президент Кучма хотів визначити свій варіант Конституції. Це був дуже небезпечний крок, який, фактично, прокладав дорогу до авторитаризму в Україні і зменшення ролі Парламенту. Не всі розуміють, що не буває правової, демократичної держави, якщо немає Парламенту з його відповідною роллю. Адже це — представницький орган всього народу. Тому ми багато мудрих речей записали, дивлячись в майбутнє.

Чому на 5 років затягнули прийняття Конституції України? 

Це залежало від самої системи влади, від Парламенту, від президента. Йшла велика політична боротьба. Мало того, що більшість Парламенту була комуністична, серед них були відверті українофоби. Люди, які не сприймали українську державу. Вони за всяку ціну намагалися не допустити, щоб Україна була українською. Шалена боротьба йшла за українську мову: під різними приводами старалися нав'язати нам двомовність. Адже мова — головний фактор ідентифікації нації і характеру держави. Це треба пам'ятати і в жодному разі не допустити порушення святого правила (ред. — мається на увазі стаття 10 Конституції України, де вказується, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України). 

Про те, як вдалося знайти компроміс серед усіх депутатів

Було прийняте мудре рішення, щоб по тих 4-х неузгоджених питаннях, де не було конституційної більшості (українська мова, символіка, статусу Криму і приватної власності) були створені 4 робочі групи, які працювали паралельно під час засідання над остаточною редакцією тих 4-х статей. Якщо у групі питання вирішувалося, то, як правило, в парламенті теж проходило. Я свідомо попросився в цю групу і ми 8 годин працювали над текстом. Це була шалена боротьба. Пам'ятаю, що тричі мені доводилося вставати і погрожувати зривом прийняття Конституції, на благо української мови. Але таки переломали і остаточний текст пройшов у залі. 


Про статтю 17 Конституції і неприпустимість російських баз на території України

За це проголосували, але в перехідних положеннях згодом включили тимчасовий дозвіл на перебування російського флоту, адже частина комуністів кістьми лягала, щоб не допустити повної заборони баз. Довелося йти на компроміс, що тимчасово на орендній основі допускається тимчасове перебування баз протягом 20-ти років. 

Чому недооцінюють святкування Дня Конституції?

Мені дуже прикро, що далеко не всі наші громадяни не розуміють значення цієї події і цього документу. Адже, порівнюючи з іншими державними святами, День Конституції святкується набагато скромніше. Це свідчить про невисоку правову свідомість наших громадян. І тут працювати і працювати. В цьому  вина нашої влади, адже всі президенти не любили Конституцію. Вони думали про свої необмежені повноваження; намагалися ламати її, залишити там свій слід. 

Чому протягом 25-ти років кожна влада намагається перекроїти Конституцію?

Здається, що треба було до розділу V "Про Президента України" внести окрему статтю, де кандидати в президенти повинні були б бути проатестовані Конституційним Судом на знання Конституції. Бо я бачу, що не всі президенти уважно читали Конституцію. За часів Кучми йшла вперта боротьба парламенту проти будь-якого порушення Конституції. А нинішній президент безліч разів її порушив, на що не було жодної реакції. Це свідчить про те, що наш парламент перетворився на щось формальне і не виконує своїх функцій. Без президента держава може існувати, але без якісного парламенту — ні. На жаль, зараз ми стоїмо перед такою серйозною загрозою. 

Чи існує зараз необхідність внесення змін до Конституції?

Це — спроба виправдати недотримання Конституції, її обов'язкових правил, які мають бути обов’язками насамперед тих, хто приходить до влади. Конституція дає основоположні правові засади держави, а корекції можна робити законами, які не суперечать Конституційним принципам. Бажання змінити Конституцію — це, з однієї сторони, неосвіченість, неграмотність. А з іншої — рівень моральності тих, хто при владі з кожним наступним обранням Верховної ради падає. Нині він на мінімально низькому рівні. Це — збір малограмотних і безсовісних користолюбців, які вважають себе патріотами, але такими не є. 

Фото: "Українське радіо"