Повені та засухи: у якому кліматичному поясі буде Україна — пояснює полярник

Повені та засухи: у якому кліматичному поясі буде Україна — пояснює полярник

Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий в ефірі Радіо Культура розповів про те, як українські полярники досліджують кліматичні зміни та чи можна зупинити глобальне потепління.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Чому клімат в Антарктиді є показовим для України? 

Наші науковці в Антарктиді виступають в ролі сторожа на передньому краю. Ті кліматичні зміни, які приходять до нас в Україну, там з'являються раніше і відбуваються швидше. Тому Антарктида виступає у ролі пророчиці Кассандри, яка попереджає про те, що далі буде тут. На жаль, у нас це поки не сприймається. Коли йдуть новинні сюжети, що в Антарктиді відколовся айсберг розміром з пів-Києва, то це сприймається як новина просто про Антарктиду, як якась екзотика. Насправді ж ні. Це новина і про Україну, про загальну зміну цієї єдиної природної системи, частиною якої є клімат і полярних регіонів, і наших з вами широт. І фактично значною мірою наш клімат формується у полярних широтах. І тому там ми на сторожі, і звідти намагаємося достукатися, що кліматичні зміни це вже не теорія, не припущення. Це те, що відбувається тут і зараз. Відповідно в Україні воно вже теж відбувається, просто трошки повільніше. В Україні трошки більший запас часу, ніж в Антарктиді. Але насправді сьогодні вже і він вичерпаний.

Як довести, що кліматичні зміни спричинила людська діяльність, а не те, що в нас за графіком похолодання чи потепління?

Клімат планети дійсно змінювався за час геологічної історії в рази більше.. Але це завжди був дуже повільний процес порівняно з тим, що відбувається зараз. Людина прихитрилась все пришвидшити. Тобто планета то нагрівалась, то холонула, але не з такою швидкістю. І те, що ми бачимо впродовж 19, 20 і особливо 21 століть, реально не має прецедентів в геологічній історії. Так швидко це ще ніколи не відбувалося. Так швидко вміє лише людина.

Як на станції "Академік Вернадський" фіксують кліматичні зміни і наскільки вони там помітні і глобальні?

Вони дуже помітні. За той час, що станція належить Україні, а це всього лише чверть століття, середня річна температура зросла на три градуси. Це приблизно різниця, як між Україною і Скандинавією. Тобто уявіть собі, що Швеція чи Фінляндія потеплішали до українського клімату. Тобто у нас там такий темп змін. Але за цей самий час середня річна температура в Україні теж змінилася. Поки що на один градус. У нас вже йде зміщення кліматичних поясів. Ми в Антарктиді бачили це раніше. На жаль, в Україні це ніхто не хотів чути. І, здається, минула зима, якої взагалі так і не було, трошки зрушила процес, і люди починають розуміти, що кліматичні зміни це не про Грету Тунберг, а про конкретного Василя, Петра тощо, у якого немає води, а завтра ще й не буде грунту, тому його весь винесе пиловою бурею.

У якому кліматичному поясі буде Україна і Антарктида? До чого треба підготуватися?

На жаль, я не вірю в те, що кінця цього століття вдасться дотриматися сценарію, який вважається світовим співтовариством найбільш прийнятним, тобто стримати збільшення середньорічної температури до двох градусів. Це хороша та амбітна мета,  але оскільки послідовно до неї йдуть тільки країни Євросоюзу і ще буквально декілька країн, а такі потужні країні, як Сполучені Штати, Росія, Китай абсолютно нічого не роблять для того, щоб досягнути цієї цілі, то боюсь, що буде все-таки буде інший сценарій, коли до кінця століття середня річна температура по планеті збільшиться на 3-4 градуси. Це насправді дуже багато. 

Це означає, що у нас клімат по температурі буде близький до середземноморського, але ж від цього в нас не зміниться розподіл опадів на рік, а зміниться тільки їхня кількість. Тобто сильно зміниться співвідношення кількості опадів і випаровування. Таким чином, фактично ми станемо дуже посушливою країною з близьким до середньоазійського, а не до середземноморського кліматом. І ключовими проблемами будуть зрошення і збереження грунтового шару. Затримати це можна залісненням, але поки ми ліси тільки пиляємо. Я не розумію, скільки ще повеней має статися в Закарпатті, щоб закарпатці перестати пиляти ліс. І поки ми так ставимось до екологічних питань, то будуть одні потопати, а інші в цей час висихати.

Як сприяти покращенню кліматичної ситуації 

Є заходи зі стримування змін клімату. Це насамперед зменшення викидів парникових газів у всіх формах. По-перше, треба менше палити викопного палива. Наприклад, вугільна генерація, яка складає величезну частку енергогенерації України, є дуже сильною конфоркою, яка підігріває атмосферу планети. І з цим треба щось робити. Так само є велика кількість автомобілів на вулиці, які на бензині або дизелі. І треба переходити на біодизель. Електромобілі розвиваються, і це класна штука, але залежить від того, звідки взялась енергія. Якщо авто заряджається від електроенергії вугільної генерації, то це невелика допомога довкіллю. Тобто треба припинити нагрівати атмосферу нашими викидами, щоб кліматичні зміни стали повільніші. 

Проте ці зміни вже пізно зупинити. Тому паралельно з боротьбою зі змінами клімату має бути адаптація до тих змін клімату, які вже відбулися. Наприклад, зрошення полів. Будь-яка меліорація має бути розрахована під ту кількість та той розподіл водних ресурсів, які відповідають новій реальності. Крім того, треба відновлювати поліські болота, які раніше осушували, а також ліси в Карпатах та на Поліссі, які були попиляні. А також мають бути заходи зі збереження грунтового шару, щоб не створювати нові Олешківські піски та опустелювання. 


Фото: koruna.ua