Сьома річниця розстрілів на Майдані: як змінив Україну кривавий лютий?

Сьома річниця розстрілів на Майдані: як змінив Україну кривавий лютий?

У період з 18 лютого по 20 лютого 2014 року у центральній частині Києва неопізнаними силовиками було вбито сотню учасників Євромайдану, які стали "Небесною сотнею". Це найстрашніші дні Революції Гідності. 17 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про визнання Революції Гідності ключовим моментом державотворення. Голова Правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, адвокат у справах Майдану, голова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Тетяна Козаченко, учасник Революції Гідності, адвокат Олександр Кравчук та адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич в ефірі Українського радіо розповіли, як Революція Гідності змінила Україну.

Чи змінилося ставлення до подій Майдану 

Голова Правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук

Під час Майдану я координувала ініціативу "Майдан-SOS", і ми об'єднали кілька тисяч людей для того, щоб надавати допомогу переслідуваним учасникам протесту як в Києві, так і в регіонах. Наші волонтери і адвокати працювали цілодобово, і через наші руки проходили як побиті, так і заарештовані, люди, піддані катуванню, яких викрадали. Це доволі драматичні дні. 

За підрахунками на Майдані було два мільйони учасників протесту. І близько п’яти мільйонів були інфраструктурою протесту. Наприклад, надавали правову допомогу, організовували підпільні шпиталі, займались логістикою. І це дуже багато. Але комунікативна пам’ять про Майдан живе стільки, скільки живуть люди, які там були, яким мало що можна розказати, бо вони це бачили на власні очі, і пропагандою їх дуже складно взяти. Проте ця комунікативна пам’ять, яка живе три покоління, має стати пам’яттю культурною, коли ці покоління підуть. Щоб ці сенси заради яких виходили люди, були передані. Це наше завдання, з яким ми ще не впоралися. 

Більше 4500 злочинних епізодів було вчинено під час Майдану, зокрема тітушками, міліцією, прокуратурою, судами, урядом та більшістю парламенту, які приймали закони диктатури, що винесли протест за правові рамки. Розслідування всіх цих дій і крапка над "і" у правовому полі — це дуже важливо. 17 лютого парламент ухвалив постанову (про визнання Революції Гідності ключовим моментом державотворення — ред.), але це політична постанова. Однак маятник може похитнутись назад, і вже інші люди у парламенті можуть ухвалити постанову іншого змісту. Нам треба рішення судів, які засновані на правовій процедурі, які скажуть про те, що ми прожили. Проте я не вірю в дедлайни. У розслідуваннях не може бути поставлених зверху дедлайнів і втручання у незалежність слідчих та прокурорів. Завершення слідства не залежить від Генеральної прокурорки, тому що справи Майдану відповідно до реформи, яка була проведена, перейшли від прокуратури до Державного бюро розслідувань, тому я взагалі не розумію, про що говорить Венедіктова, заявляючи, що слідство завершать у кінці року.

Революція Гідності — це подія цивілізаційного значення для нас. Вона окреслила розвиток країни на десятиліття, а то й на століття вперед. Вона об'єднала людей в розумінні того, що вони не хочуть у "русский мир", а хочуть європейських цінностей. І це не про приєднання до Європейського Союзу. Це про демократичний вибір жити в країні, де права кожного захищені, суди незалежні, а поліція не б'є студентів. І ми не зможемо цю сторінку перегорнути. Якщо наше покоління буде бездарним крапки над "і", то все одно доведеться до цього повертатися. 

Про справи Майдану

Адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич прокоментував, чи пожвавилася робота щодо розслідування злочинів:

Українців, на жаль, все менше і менше хвилює, що відбулося на Майдані. Навіть ці дні роковин не стали днями, коли реальний інтерес до розслідувань і встановлення фактів у суді пожвавлюється. Крім того, розслідування по ключових епізодах завершені ще у 2015-2017 роках. Вони перебувають на судовому розгляді протягом п’яти-шести років, і протягом цього часу здійснюється судовий розгляд або те, що треба вважати судовим розглядом. Очевидно, це не відповідає базовим засадам кримінального процесу. Проте ці обставини в основному не цікавлять українське суспільство, оскільки воно ігорує і жодним чином не сприяє політичному тиску як на минулу, так і на діючу зараз владу для того, щоб дійсно показати, хто вбивав і хто переслідував. Тому що про це говорить не розслідування, а вирок суду, постановлений за результатами розслідування. Заяву Венедіктової про пожвавлення розслідування мені важко коментувати. Я думаю, Офіс генпрокурорки є у паралельній реальності. Якщо говорити про те, більше ніж на рік слідство як таке взагалі було припинене після знищення Управління спеціальних розслідувань, то, напевно, передача до суду тих справ, які були завершені ще Управлінням спеціальних розслідувань і більше року просто лежали макулатурою, то, напевно, це і є пожвавлення. Можна сказати так. 

Що змінив Майдан 

Адвокат у справах Майдану, голова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Тетяна Козаченко:

Майдан це не те, що щось змінило. Це наслідок державного управління. Це спротив людей проти того, щоб нівечили їх життя і людську гідність. Тому Майдан — це природне явище, яке прийшло внаслідок саме неправильного правління органів держави проти власного народу.

Учасник Революції Гідності, адвокат Олександр Кравчук:

Майдан для розвитку нашої країни, наших дітей і нащадків зробив надзвичайно важливу річ — вирвав нас з авторитарного світу, який зараз збудувався навколо нас на території країн колишнього Радянського Союзу. Це тоталітарні держави, де людей нищать, де громадяни позбавляються прав і свобод, де немає демократії і люди не можуть донести свою думку до державних органів. Тому Майдан і герої Небесної сотні ціною свого життя вирвали Україну з цього стану, куди нас затягувало бандитське угрупування, яке захопило владу і тягнуло країну в авторитарні режими.

Що не вдалося змінити 

Тетяна Козаченко: Ми мали кокретно злочинців при владі. І ми досі спостерігаємо, як вони намагаються взяти реванш. На сьогодні найбільша наша біда це те, що ми не змогли перезагрузити кадрову систему державних органів. Ми не змогли зробити прозорий відбір так, щоб приходили гідні люди і професіонали, які можуть управляти не тільки країною, а й державними органами. Наприклад, той самий Портнов, є професійним, але, на моє переконання, він не є порядним і доброчесним. Для мене це відображення зла, яке може бути. Тому люди, які приходять на державну службу, повинні бути і професійними, і доброчесними. Якби ми змогли зробити нормальний кадровий підбір та прозорі конкурси, зокрема провести люстрацію, і після цього запровадити правильну кадрову систему, я думаю, що ми мали б зараз інші результати. Я вважаю, в Україні люстрації не було. Закон, який прийняли про очищення влади, це був дуже маленький крок, який стосувався дуже малої кількості посадовців, зокрема топ-посадовців часів Януковича. Це важливий, але недостатній крок для того, щоб ми мали кращі результати сьогодні.

Олександр Кравчук: Радикальних змін, на які ми всі так очікували після Майдану, не відбулося. Нам обіцяли, і ми вірили, що нас не обмануть. Люстрація не відбулася належним чином. Але як вона могла відбутися, коли державу очолив Порошенко, який був міністром уряду кримінальника Януковича. І до влади прийшла команда посадовців тієї корупційної епохи, коли державні службовці дивилися на на державну владу тільки як на спосіб власного збагачення і утримання влади будь-якими способами. Тому і такі результати. Крім того, величезний вплив здійснив Путін своєю агресією, який фактично виявився союзником корупціонерів та олігархату, які експлуатують український народ. І ми не не змогли швидко провести реформи, хоча це вимагали.

Що варто зробити, аби реалізувати ідеї Майдану

Тетяна Козаченко: По-перше, потрібні реальні реформи державних інституцій з прозорими конкурсами відборів і з технологією правильної роботи. Без цього неможливо забезпечити державне управління. Я не допускаю і не хочу розглядати будь-яких маніпуляцій у форматі, що "дав нам Майдан, якщо раніше жилось краще". Це все неправда. Жилося краще, тому що люди просто не мали війни у зв'язку з тим, що ніхто не обговорював, як посадовці крадуть державний бюджет і знищують країну. Вони накрали стільки, що Майдан — це про те, що коли жертву знищують, вона встає заради своєї гідності, бо не може більше по-іншому. Ми встали на мирне зібрання у зв’язку з тим, що боялись, що ми більше не будемо рухатися в Євросоюз і що на нас чекає митний союз з Росією. Тому нам потрібна реформа судової і правоохоронної системи, прозорі конкурси, інформаційна політика і щоб ми обирали тих людей, які можуть продемонструвати вже позитивні кейси, чому саме вони гідні обіймати ті чи інші посади і представляти нас в уряді, парламенті тощо. 

Олександр Кравчук: Майдан дав свободу і можливість відчувати себе людиною у своїй власній країні. Якщо говорити про те, що потрібно реформувати, то це насамперед демонополізація олігархату. У нас фактично декілька монополістів є господарями країни. Потрібно подивитися на ті приватизаційні процеси, які відбулись, і чи виконали вони зобов'язання. Країна не може залежати від чийогось бажання. Крім того, потрібно реформувати практично все, адже процес реформації не розпочинався належним чином. Але ця можливість є завдяки Майдану. 

Фото: Reuters