Навіщо потрібна приватизація
Можна говорити, що це для поповнення бюджету, але це не так. У нас була цікава зустріч з Організацією Об’єднаних Націй, де нам сказали, що приватизація в першу чергу — це переведення активів у більш продуктивну частину економіки. Бо, якщо говорити чесно, то держава не є найкращим власником активів, особливо нестратегічних, наприклад: автовокзали, магазини побутових товарів, перукарні. Напевно, це не держава має займатися таким бізнесом. У неї є багато таких активів, які, на жаль, бувають у занедбаному стані і потребують значних інвестицій. І тут постає питання: чи дійсно потрібно державі розвивати непрофільні активи, які не забезпечують продовження її функцій? Є різні підходи, але для того, щоб їх розвивати потрібно розуміти, що необхідні великі інвестиційні кошти, а більшість державних агентств не модернізуються, не мають додаткових інвестицій. 90% прибутків протягом останніх років дивідендами забиралося у бюджет. Про які інвестиції ми можемо говорити? Тому приватизація потрібна. Треба, щоб активи ожили, щоб з’явилися власники, які почали їх ремонтувати. Адже ми часто бачимо, коли приватизується об’єкт, який знаходиться у напівзруйнованому стані, але у хорошому місці, що власник відбудовує його. Держава отримує значні гроші від приватизації та інвестицій, які в неї вкладаються. Це ще й додаткові робочі місця і податкові надходження у подальшому, що особливо важливо в рамках децентралізації.
Ми чекаємо відміни закону на проведення аукціонів по великій приватизації. Я нагадаю історію, коли в карантинну ніч, у березні 2020 року, була ухвалена заборона на підготовку та проведення аукціонів по великій приватизації. Це великі об’єкти, для них відповідно до законодавства винаймаються спеціальні компанії, аудитори, фінансові консультанти, які мають підготувати підприємство до продажу, залучити максимум інвесторів для цього. Процес приватизації з цією підготовкою триває від 9 до 11 місяців. У березні минулого року було заборонено проведення підготовки і самих аукціонів. Та у вересні 2020 року Верховна Рада зняла заборону на проведення підготовки об’єктів великої приватизації, але залишила заборону на аукціони. У нас уже є декілька об’єктів, які знаходяться на фінальній стадії підготовки, ми можемо їх виставити і шукати інвесторів по великій приватизації, але дійсно є питання заборони. 4 лютого у першому читанні було проголосовано за закон, який знімає заборону на проведення аукціонів, і ми дуже очікуємо що за нього проголосують у другому читання. У такому випадку ми у першому півріччі зможемо провести аукціони з великої приватизації, починаючи з 2025 року, мова йде про "Кріворіжсталь".
В Україні дуже часто запитують про те, як можна знайти ефективних інвесторів на великі об’єкти. Не слід забувати, що ми говоримо про значні об’єми інвестицій. Якщо ми будемо дивитися на економіки країн, то побачимо, що вони дійсно постраждали. Але, коли ми подивимося на вартість об’єктів у всьому світі, а їхня вартість визначається дуже чітко — значенням фондових індексів, так от вони кожен день оновлюють свій максимум. І так триває вже півроку. Тобто світ тріщить від грошей. Це і є можливість залучити велику суму грошей від приватизації і нових власників, які будуть доінвестовувати кошти в ці об’єкти. На мою думку, зараз сприятливий час.
Скільки держава отримає від великої приватизації
У планах на цей рік 12 мільярдів гривень. Фонд державного майна зажди ставив бюджет у 10-17 мільярдів гривень. І завжди не міг їх виконати. Якщо розблукують велику приватизацію, то ми зможемо отримати ці кошти. Минулий рік був досить важким. Була заборона великої приватизації, ми займалися малою приватизацією, Фонд проходив великі трансформації, відбудовувалася структура, яка дала б можливість максимально якісно і швидко готувати об’єкти до підготовки, ми займалися побудовою внутрішніх стандартів і запуском великої операційної моделі роботу. За минулий рік ми отримали 3 мільярди гривень. У 2018 році за результатами акукціонів по малій приватизації ми отримали 250 мільйонів, у 2019 — 500 мільйонів, у 2020 році — 3 мільярди гривень. Цього року від малої приватизації ми отримаємо не меншу суму, а може й більше. Це розмірена планомірна робота по введенню державних підприємств та інших активів на приватизацію. Звичайно, що кінцеві ціни встановлюються тільки на відкритому і прозорому аукціоні. Наше завдання — здійснити це максимально якісно.
Скільки очікується приватизаційних операцій
По малій приватизації ми плануємо виставити десь 500 об’єктів. Це можуть бути бані, недобудови, але і державні підприємства, таких може бути до 200. Це те, що ми можемо підготувати і виставити, бо багато державних підприємтсв не можуть вийти на приватизацію, бо активи знаходяться в арештах. По великій приватизації ми плануємо провести 3 аукціони. Та це у тому випадку, якщо знімуть заборону на них. Нам потрібно зрушити цей камінь з місця. Мова йде про АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", "Більшовик" і "Президент-Готель".
Чи є охочі придбати
Інтерес до об’єктів дуже великий. Та радники ще працюють і залучають інвесторів. Але потрібен дуже чіткий посил парламенту, щоб Рада зняла заборону, тоді у нас буде повна картина.
Які стратегічні об'єкти можна приватизувати
У законі про приватизацію немає визначення про стратегічні об’єкти. Якщо говорити про державні підприємства,напевно, стратегічні стосуються саме таких, то в Україні їх 3600. Із них 800 потрібні державі для підтримання своїх функцій, тобто це природні монополії. Десь 1000 підприємств потрібно ліквідувати, адже активів у них немає, є лише борги, юридична назва і море звітності. У законі про приватизацію є ст.4, де чітко визначені об’єкти, які не можна приватизувати: ті, які займаються виробництвом зброї, навчальні заклади, цирки, театри, музичні школи, підприємства ядерної промисловості, архівні об'єкти, бібліотеки і так далі. Там величезний список.
Нагадаємо, в травні Президент Володимир Зеленський заявив, що велика приватизація продовжиться після COVID-19.
Фото: Суспільне
