Чому бюджет не отримає очікуваних мільярдів від легалізації грального бізнесу? Пояснює ексдержавна уповноважена АМКУ

Чому бюджет не отримає очікуваних мільярдів від легалізації грального бізнесу? Пояснює ексдержавна уповноважена АМКУ

До Держбюджету надійшло 23,4 мільйони гривень за першу ліцензію на гральний бізнес. Ця сума є меншою, ніж очікувалася. Справа в тому, що дозвіл на проведення азартних ігор видається регулятором на 5 років, а розмір сплати за ліцензію – 6,5 тисяч мінімальних зарплат. З 1 січня мінімальна зарплата зросла до 6 тисяч, відтак плата за ліцензію повинна була становити 39 млн гривень. Чому так не сталося, в ефірі Українського радіо розповіла державна уповноважена Антимонопольного комітету (2014 -2019 роки) Агія Загребельська.

0:00 0:00
10
1x

"Дійсно історична подія. Шість днів тому було прийнято рішення про видачу першої ліцензії. А вже сьогодні казначейство підтвердило отримання оплати в розмірі 23,4 млн гривень", написав у Фейсбуці голова голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий. Нагадаємо, 2 лютого комісія видала першу ліцензію на відкриття онлайн казино. 

Онлайн ігри – це той вид грального бізнесу, який не потребує серйозних інвестицій, розповіла Українському радіо колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська. Перша ліцензія отримана на онлайн ігри, які  вимагають не такої значної кількості інвестицій і вартість ліцензії на які не є такою дорогою, що бізнесмени можуть собі дозволити ризикнути.

Експертка вважає, що за півроку, відколи було прийнято Закон про гральний бізнес, зроблено небагато. "Незважаючи на те, що вже прийняті деякі ліцензійні умови, і одна компанія отримала ліцензію, на сьогодні й досі залишаються невирішеними багато  надважливих питань. Наприклад, питання оподаткування. На сьогодні окремі стейкхолдери галузі, в тому числі, й  державні чиновники визнають той факт, що прийняті законопроєкти передбачають занадто лояльну систему оподаткування  як для грального бізнесу і майже його повну відсутність. І констатують, що вони мають намір це змінити. Для бізнесу, який хоче інвестувати гроші, не розуміючи, скільки він буде платити податків, судячи по тих меседжах, які йдуть від держави, він вирішує поки почекати".

У Держбюджеті 2021-го року від сплати податків за азартні ігри заплановано отримати 7,5 млрд гривень, які підуть но спецфонду скарбниці. Прогнози Агії Заргебельської щодо таких планів  – більш песимістичні: "У нас надворі лютий, а поки що навіть 10 % планів не виконано, і держава не зможе виконати, якщо вона у законодавстві не заповнить ті прогалини, в тому числі  щодо оподаткування та системи онлайн моніторингу та контролю. Це ті обов’язкові умови,  щоб отримати такі інвестиції не від кримінальних елементів, не від російського капіталу, а від "білих гравців", які цікавляться нашим ринком, але їх стримують законодавчі невизначеності і непослідовна позиція".

Друге, що, на її думку, варто зробити, це онлайн контроль: "Це, фактично,  база, на якій далі будується гральний бізнес. І без цієї системи держава не зможе відслідковувати, що відбувається в кожному гральному закладі. Якщо брати досвід розвинених країни, то  ті країни, що легалізували бізнес останні десятиріччя, починали з онлайн-системи. У нас, на жаль, у Законі закріплено, що онлайн система може бути запроваджена через кілька років,  передбачено перехідний період. А це означає, що  гральний бізнес легалізований, але контролю за ним держава не має".

Фото: УНІАН