Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №4051, який регулює дистанційну роботу українців Документ класифікує роботу на два види: дистанційну та надомну. "Цей законопроєкт очікувало багато людей, які вже працюють на таких умовах або про це думають. Проте не всі найкращі сподівання справдилися. Законопроєкт не передбачає змін у сфері відпусток, лікарняних тощо. Він є гарною новиною перш за все для роботодавців, які зможуть зекономити кошти на засобах виробництва, на охороні праці тощо. Тому позитиви є. А от для працівника численні його гарантії залежать від розсуду роботодавця. У випадку дистанційної роботи роботодавець не несе відповідальності за шкідливі умови праці на робочому місці. Натомість для надомних працівників ця гарантія на охорону праці діє. Надомні працівники – це люди, які з певним устаткуванням, обладнанням виробляють певні товари чи послуги, використовуючи для цього своє житло. Не треба відмовлятися від компенсації з боку роботодавця за ті витрати, які ви несете при виконанні своїх обов’язків. Дистанційна робота полягає у створенні працівником певного нематеріального результату за допомогою інформаційно-телекомунікаційних пристроїв чи технологій в себе вдома чи іншому приміщенні. В обох випадках місце виконання роботи має бути визначене сторонами і змінювати його працівник не зможе", – зазначає Віталій Дудін.
На питання, хто має забезпечувати усім необхідним для роботи та нести відповідальність за безпеку працівника у випадку дистанційної роботи експерт зазначає: "У всьому світі є аксіома, що роботодавець несе відповідальність за належне забезпечення робочого місця: технікою, обслуговуванням цієї техніки, тощо. Тому є презумпція, що саме роботодавець має подбати про те, щоб для ефективного виконання трудових обов’язків кожен працівник був забезпечений усім необхідним. Але ту є економічна реальність, коли роботодавець може заявити, що в нього немає ресурсів не те що для компенсації, а й для перенесення роботи на відстань. У законопроєкті є норми, за якими дистанційна робота не може бути запроваджена, якщо у роботодавця немає належних ресурсів. У реальності ситуація трохи інша і полягає вона в тому, що за будь-яку ціну працівників просять залишатися вдома. А потім виявляється, що ніхто перед ними не несе відповідальності за забезпечення їх усім необхідним".
За версією туристичного видання Біг севен тревел Київ увійшов у топ-20 міст для дистанційної роботи у 2021 році. "З початком пандемії віддаленої роботи стало більше. Якщо раніше роботодавці взагалі не хотіли чути про віддалену роботу, то зараз це питання стало значно простішим. Після впровадження карантинних обмежень значно збільшився попит на кур’єрів, працівників кол-центрів, та продавців. Близько 30% усіх вакансій це саме робота в продажах", – коментує Сергій Марченко.
Про негативні сторони дистанційної роботи розповідає Віталій Дудін: "Ізоляція – це один з психо-соціальних ризиків дистанційної роботи. Для нас така робота в новинку, а в світі вона використовується вже досить давно. Стирання межі між особистим часом і робочим, рутинність тощо – це все негативні сторони дистанційної роботи. У Румунії, наприклад, роботодавець має зазначати у трудовому договорі, що він робить для подолання ізоляції працівників. Реалізується ця норма через створення чатів, віртуальних кімнат для спілкування, по-друге, через активність у профспілці, що захищає працівників від вигорання та допомагає відстоювати свої права".
Фото: SPLINO
