Про роботу НАНУ
Згідно з чинним законодавством Національна академія наук України є вищою науковою установою країни. Ми маємо широке міжнародне співробітництво, яке здійснюється у рамках близько 120 угод, укладених з академіями, державними установами, науковими організаціями, освітніми закладами, фірмами та промисловими компаніями близько 50 країн світу. Щороку фахівці академії пропонують близько 140 нових технологій, з'являються нові матеріали, які стосуються і промислового застосування, і застосування в медицині. Також виводяться нові сорти рослин та тварин, що вкрай важливо в контексті кліматичних змін. Крім того, академія робить багато для обслуговування органів державної влади, зокрема рекомендації, експертні висновки, технічні документацію тощо. Тобто ми працюємо досить напружено. Щодо об'єктів інтелектуальної власності, то щороку подається більше 600 заявок на нові винаходи та корисні моделі. І щороку ми маємо близько 500 патентів, які є не лише українськими, а й міжнародними.
Що передбачає реформа академії
НАНУ завжди приділяла значну увагу питанню свого реформування, оптимізації структури та принципів організації діяльності. І це було відзеркалено в концепції розвитку Національної академії наук України (2014-2023 роки), а також у відповідних постановах Президії. Особливо актуальним питання реформування НАНУ стало після засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій у листопаді 2019 року. На ньому було прийнято рішення про необхідність подальшого реформування як Національної академії наук, так і національних галузевих наук. З цією метою була створена робоча група, до складу якої увійшли представники Міністерства освіти України, наукового комітету Національної ради та всіх національних академій. Були розроблені рекомендації щодо реформування, зокрема створення Науково-технічної ради при Президії НАНУ, формування координаційних рад при секціях та відділеннях із залученням представників наукового загалу, створення наглядових рад при інститутах, внесення до статуту академії змін, необхідних для реалізації запропонованих заходів. І від 2019 року НАНУ почала реально реформуватися, і переважна більшість рекомендацій або вже виконана, або знаходиться в стадії реалізації.
Одним із головних завдань плану заходів з реформування академії є проведення повної інвентаризації матеріально-технічної бази та земельних ділянок установ академії, в результаті якої будуть визначені об’єкти нерухомості та земельні ділянки, які тривалий час не використовуються та відносно яких підготовлені пропозиції щодо їх перепрофілювання або передачі державі на умовах відшкодування їхньої вартості. При цьому кошти, отримані від реалізації матеріальних активів, мають бути використані лише для модернізації матеріально-технічної бази інститутів академії.
Не менш важливим завданням є оптимізація структури академії. Найближчим часом буде реформована мережа наукових установ академії з урахуванням результатів їхнього оцінювання як на основі методики, розробленої з урахуванням найкращих європейських практик, так і проведеної у минулому році державної атестації. Будуть реорганізовані чи ліквідовані окремі підприємства виробничої бази та підготовлені додаткові пропозиції щодо передачі окремих підприємств до сфери управління Фонду державного майна з метою їх подальшої приватизації. З метою ефективного оцінювання діяльності установ в академії вже діє Офіс оцінювання, результати якого будуть використані як для оптимізації структури, так і для визначення обсягів базового фінансування установ.
Якими будуть кроки щодо системи управління в академії та оптимізації штату співробітників
Наступне завдання — це вдосконалення системи управління та організації діяльності. Воно включає створення Науково-технічної ради при Президії НАНУ, яка наразі формується, створення координаційно-експертних рад при секціях академії, внесення змін до статуту, формування наглядових рад при науково-технічних комплексах та великих інститутах. Передбачається, що Науково-технічна рада сприятиме прискоренню впровадження звукових розробок академічних установ і буде формувати завдання для інноваційних досліджень і розробок. Наразі координаційно-експертні ради та статутна комісія вже розпочали свою роботу.
Також завданням є запровадження нових підходів до фінансування наукової діяльності. Головне — збільшення відсотка конкурсного фінансування, внесення змін у правила розподілу базового бюджетного фінансування наукових установ, зокрема відмова від усталених підходів до розподілу фінансових та матеріальних ресурсів та врахування ефективності діяльності установ на підставі результатів їх оцінювання за попередні роки. Фінансування установ у 2021 році визначено саме з урахуванням результатів державної атестації.
Ще одна новація — це започаткування програм фінансової підтримки наукових колективів за результатами експертизи запитів на міжнародні проекти. Зокрема додаткову підтримку будуть мати ті проекти, які були високо оцінені міжнародними експертами, але не були профінансовані. Також будуть підтримані колективи, які розвинули свою експериментальну базу за рахунок коштів від міжнародних грантів або власними силами.
Про омолодження вітчизняної науки
Одне з найголовніших завдань — це залучення до академії та підтримка наукової молоді. Вже передбачено подвоєння кількості молодіжних дослідницьких лабораторій та груп з підвищеним фінансуванням. А це від 500 тис до 1 млн гривень на рік для колективу з 4-5 осіб. Це дає змогу мати молодим науковцям гідну оплату праці та брати повноцінну участь у міжнародній співпраці. Крім того, вперше в Україні започатковано програму постдоків, коли молодий кандидат чи доктор філософії зможе аплікуватися на позицію постдока в провідні наукові установи. Ми регулярно заслуховували і будемо заслуховувати молодих вчених на засіданнях Президії з наданням їм молодіжних грантів. Але ще потрібно забезпечити умови для кар'єрного зростання молодих науковців в інститутах, максимально ефективно скористатися можливостями програми будівництва службового житла для забезпечення квартирами талановитої молоді. Ми плануємо зробити це не лише для киян, а й для молодих науковців Харкова, Львова, Одеси та Дніпра. Така програма буде реалізована у цьому році. А щодо сприяння кар'єрного зростання молодих вчених, то я хочу бачити кадровий резерв на всі науково-керівні посади в університетах. І я буду дивитися, наскільки у резерві є знані, але молодші науковці.
Що дасть науці можливість розвиватися і впроваджувати інновації
Вкрай важливо розвивати інноваційну діяльність та посилювати експертні функції академії. І ми покладаємо великі сподівання на Науково-технічну раду, до складу якої мають увійти представники профільних міністерств, великих державних науково-технічних комплексів, наукоємного бізнесу тощо. Така рада зможе давати рекомендації щодо напрямів прикладних досліджень та конкретних розробок. Для нас важливо, щоб запропоновані розробки були використані. Ми також будемо реалізувати академічну програму досліджень з проблем оборони та безпеки. Проекти цієї програми ми узгоджуємо з Міністерством оборони. Ми будемо робити все можливе для підтримки діяльності Інноваційного центру Київського академічного університету, а також сподіваємося на реалізацію проекту "Академ. Сіті", який планується створити на базі кластеру інститутів, розташованих у мікрорайоні Академмістечко.
Крім того, важливим завданням є інтегрування науки і освіти та розширення міжгалузевої співпраці, яке передбачає укладання нової угоди про співпрацю між НАНУ та Міністерством освіти і науки, реалізацію спільних проектів, розвиток Київського академічного університету, започаткування спільних програм наукових досліджень НАНУ з національними галузевими академіями тощо.
Про боротьбу з плагіатом
Сам факт наявності плагіату є свідченням хвороби суспільної моралі. Якщо говорити про захист дисертації, людина має здати вступний екзамен в аспірантуру чи пройти курс підготовки доктора філософії і здати відповідні іспити, має виступити на семінарах за результатами своїх досліджень, доповісти на Вченій раді інституту, переконати опонентів про те, що є дійсно цікаві результати. Тобто поява плагіату свідчить про те, що на всіх цих етапах хтось недопрацював. Я не схильний вважати, що завжди є неправомірна вигода, але є недбале і безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків. І це стосується всіх науковців. Тому маємо оздоровлювати моральну атмосферу в науковій спільноті так само, як і в суспільстві взагалі. Ми маємо боротися з проникненням у наукову спільноту недоброчесних науковців. І це буде головним засобом застереження від плагіату і псевдонауки. Крім того, ми створили комісію для боротьби з псевдонаукою, яку очолив авторитетний і принциповий науковець Антон Наумовець. Сподіваюся, комісія буде активніше боротися з плагіатом.
На фото: Анатолій Загородній, Українська правда
