Загрози національній безпеці України в 2021 році. Прогноз екс-голови Служби зовнішньої розвідки України

Загрози національній безпеці України в 2021 році. Прогноз екс-голови Служби зовнішньої розвідки України

Адміністрація президента США Джозефа Байдена запропонувала Росії п'ятирічне продовження терміну дії договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3), який закінчується у лютому. Цей договір обмежує кількість стратегічних носіїв та ядерних боєголовок РФ і США до 700 і 1550 відповідно. Ще у грудні 2019 року Москва висловила намір продовжити новий СНО-3 на п'ять років без будь-яких попередніх умов, однак адміністрація Дональда Трампа не була налаштована на продовження цього договору. Генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України (2005 – 2010 рр.) Микола Маломуж в ефірі Українського радіо прокоментував, наскільки важливим є продовження вказаного договору, які виклики у зв'язку з цим чекають на Україну в 2021 році на зовнішніх напрямках та як розвиватимуться події на Донбасі.

0:00 0:00
10
1x

Про прихід Байдена

Микола Маломуж вважає, що приходом нової адміністрації США вибудовується нова парадигма національної безпеки і Сполучених Штатів Америки, і світового порядку".

"Надзвичайно важливо, якою буде модель у системі стримування, особливо ядерного, тому що у світі з'являються нові види озброєння, зокрема гіперядерна зброя, яка сьогодні вже фактично виявлена у США і в Російській Федерації. Це та модель, яка створює надзвичайно серйозні проблеми для світової безпеки і для збереження людства. Така зброя посягає не тільки на інтереси двох великих країн, але й на інтереси та безпеку всього світу. Її застосування може призвести до величезної трагедії — на Землі не буде нікого живого. Тому Байден насамперед буде намагатися вийти на договір з Росією, яка вже готова підписати угоду, якщо не буде обтяжень. Наступний крок буде з Китаєм та іншими учасниками ядерного клубу. І згодом будуть ставити питання відносно інших власників ядерної зброї, які не входять у ядерний клуб і не підтримують модель договору, але створюють загрозу. Зокрема це представники Пакистану, Північної Кореї тощо. Тому насамперед важливий базовий договір, який буде пролонгований і який стане початком для підписання глобальної стратегічної угоди. Друга угода буде про ядерну зброю середньої і малої дальності. Це ще одна надпотужна зброя, яка сьогодні вдосконалюється і створює загрози і Україні, і Європі при розгляді форматів нових військових дій, які можуть розгортатись при ускладненні відносин з Росією", — пояснив Маломуж.

Про переговорні майданчини

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України також спрогнозував, як можуть розвиватися події на Донбасі та переговори між українською та російською сторонами. 

"Росія використовує події на Донбасі для формування своєї стратегії щодо України. Це ключ, який вони використовують, коли треба посилити свої політичні та економічні інтереси. Якщо цей план у них зривається, а вони його прописують у Мінські угоди, у формулу Штайнмайера, то вони проводять різні маніпуляції: посилюється економічний і політичний тиск на Україну, кількість обстрілів, розпочинається дуже активний тиск на наших партнерів. Мінський процес продовжує грати роль стримуючого фактору. Все ж таки це переговорний майданчик, де є можливості вирішення питань, пов'язаних зі зменшенням обстрілів та обміном полоненими, хоча Росія маніпулює навіть і цими гуманітарними процесами. Тобто цей майданчик вже не вирішує проблеми, тому що Росія там домінує, диктує всі умови", — зауважив він.

Маломуж вважає, що у зв'язку з приходом адміністрації Байдена "сьогодні надважливим чинником є формулювання позиції об'єднання зусиль, мінімум двадцятки, для того, щоб вирішувати складні проблеми, які є у світі, включаючи Україну".

"Цей формат дасть нам можливість писати нашу дорожню карту разом з американцями, британцями, іншими європейцями, а також Китаєм. І тоді у цьому великому форматі ми маємо вирішувати критичні проблеми, зокрема і питання Донбасу. Але за нашим сценарієм, який буде підтриманий надпотужними гравцями", — сказав він

Про можливий наступ Росії на Україну

Маломуж також прокоментував, наскільки загрозливим зараз є російське військове угруповання, розгорнуте на кордоні з Україною.  

"Російська Федерація грає за декількома сценаріями, і формування таких потужних з'єднань із новітнім озброєнням, яке вона зараз практично поставляє і на кордон з Україною на Сході, і угрупуванням до Криму це якраз та потенційна загроза, яка може бути за одним із радикальних сценаріїв", — каже він.

Щодо можливого наступу Росії на Україну, яке очікувалося в серпні 2020 року, то, за словами Маломужа, Кремль його не планував.

"Хоча потенційно за сценарієм загострення відносин могло бути розгортання локальних конфліктів і з залученням цих ресурсів. З іншого боку, вона їх накопичує для того, щоб Україна не розпочала військові операції на Донбасі або у Криму. Тому Росія і демонструє силу, кількість військ, озброєння, техніки. Тому, з одного боку, це психологічний тиск на Україну, щоб ми не проводили військових заходів щодо визволення території, а з іншого — це сценарій, коли можуть розгортатися бойові дії. Третій фактор — показати країнам НАТО, що вони тут мають угрупування, і якщо розпочнуться можливі дії, щоб НАТО орієнтувалося, що є ті сили, які будуть вступати у безпосередню війну. Але це на крайній сценарій. На сьогодні ми можемо стверджувати, що Росія не планує безпосередньо таких наступальних операцій, щоб розпочати війну. Сьогодні домінує гібридний формат, який передбачає демонстрацію війської сили, а також активне просування російських сценаріїв, інформації про вакцину, політичних партій та окремих політиків щодо обміну полоненими в межах інформаційної війни, аби у подальшому сформувати проросійську опозицію", — зазначив Маломуж.


На фото: Микола Маломуж, Укрінформ