Мобільний додаток

Андрій Юраш про визнання ПЦУ у світі, календарну реформу і вплив пандемії на державно-церковні взаємини

6.01.2021 р., 10:00

Про релігійну політику в умовах пандемії, традиції святкування Різдва Христового у світі та цьогорічні особливості відзначення свята в ефірі Українського радіо розповідає завідувач з питань релігій, забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів України Андрій Юраш.

Чи вплинула пандемія на державно-церковні взаємини

Пандемія вплинула і продовжує впливати на всі сфери життя, тому не могла не торкнутися релігії. Перші процеси, які відбувалися у церковно-релігійних організаціях, почалися в березні, коли почався карантин. Тоді ще працював Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури та інформаційної політики. І ми постали перед питанням, що ми можемо запропонувати? Я вважаю, це своєрідним ноу-хау і досягненням, що ми розробили систему, мережу телевізійних трансляцій релігійних заходів. В світі це не в новинку, але ми спробували залучити до цієї системи комунікацій через екран безпрецедентну кількість релігійних організацій. 

Треба було переконати не лише працівників телебачення, а й релігійних діячів. Раніше традиційні церкви завжди комунікували зі ЗМІ, але спонтанно, з нагоди релігійних свят чи певних важливих подій. А тут громада мала можливість регулярно їх бачити, отримувати духовні посили через телебачення. З традиційними церквами це було відносно зрозумілим, але ми залучили у тому числі і протестантські спільноти: Церкву Євангельських Християн Баптистів, Церкву Християн Віри Євангельської, Українську Євангельську Церкву, Церкву Адвентистів сьомого дня. До того ж ми залучили мусульманські духовні центри і вони теж мали можливість регулярно звертатися до своїх послідовників. Ми запропонували також робити трансляції іудейській громаді, але на той час основними духовними іудейськими центрами було прийнято рішення припинити традиційну духовну діяльність. У березні-квітні, коли були передпасхальні богослужіння, — це був найважливіший у духовномі сенсі період літургійного календаря,—  церкви з величезною повагою поставилися до цієї позиції держави. І вже на другому етапі, коли стало зрозуміло, що ці обмеження позначилися і на релігійних організаціях, адже люди менше стали відвідувати їх, держава запропонувала послабленні заходи для діяльності цих організацій. 

Про роботу релігійних організацій у період посиленого карантину з 8 до 24 січня

У цей період церкви будуть працювати, але з дотриманням усіх карантинних вимог. Багато де будуть влаштовувати більшу кількість богослужінь, щоб люди могли можливість відвідувати церкви не лише на Різдво. 

Про календарну реформу і два Різдва в Україні

Мабуть, це одна з особливостей нашого життя, я в цьому жодної трагедії не бачу. Це показує плюралізм, який є в нашому суспільстві. Одні релігійні організації святкують за Юліанським календарем, інші —  за Григоріанським. У суспільстві є різні бачення цього питання, навіть у церквах, які дотримуються старого календаря, всередині є потужні рухи зорієнтовані а те, щоб знайти порозуміння і провести календарну реформу. На мою думку, важливо, щоб в цьому процесі були задіяні церковні лідери, адже вони мають аргументовано пояснити свої громаді як діяти. Держава тут не може бути лідером і брати на себе функцію модератора, вона може лише допомогти створити майданчик, щоб церковні діячі брали участь у цих розмовах. Я хотів би розвінчати міф про те, що нас два Різдва: православне і католицьке. Це не так, це суто світоглядно-календарне питання. Наприклад, католики давно перейшли на Григоріанський календар, але українські греко-католики досі дотримуються старого календаря, тобто католицька спільнота у нас не є об’єднаною в часі святкування. Так само, якщо взяти в глобальному сенсі православ’я, то це не означає, що Юліанський календар — це ознака православного святкування, багато православних церков святкує Різдво за новим стилем.

Церква дозволяє ці дискусії, вона толерантно ставиться до цього питання. Митрополит Епіфаній дає можливість громадам почати цей рух, щоб люди визначилися і вже з сформованою думкою звернулися до своїх священиків, архієреїв, а вони, коли буде домінуюча позиція в рамках своєї церкви, могли б сформулювати загальну відповідь.

Я хочу наголосити на тому, що найвідоміші світові православні церкви послуговують Новоюліанським календарем, він не зовсім тотожний до Григоріанського. Суть цієї календарної традиції полягає в тому, що змінені всі святкування всіх подій, які стало відзначаються, це стосується і Різдва. Але коли мова йде про відзначення дати Пасхи, там є приписи Вселенських соборів, що Пасху відзначають за юліанською традицією, щоб християнська Пасха не передувала іудейський. Тому такий календар, де є компонент нового Григоріанського календаря традиція Пасхи за юліанським календарем, — називається Новоюліанським. Я думаю, що треба говорити про прийняття саме цієї традиції. Ми розуміємо, що святкування Різдва в Україні за Юліанським календарем —  це частково є спадщиною того, що Україна довгий час була пов’язана з російською церквою і її традиціями. Тому формування української духовної оригінальної традиції передбачає пошук власної ідентичності і в календарному питанні. Яка вона буде — вирішить громада.

Чи багато українських вірян відвідують церкву не лише на Різдво

Центр Разумкова щороку проводить таке соціологічне дослідження. Зараз у мене немає точних даних, але для багатьох може бути сюрпризом, що в Україні досить активне релігійне суспільство. Якщо я не помиляюся, то в Україні до 27% населення бере участь в церковних богослужіннях хоча б раз на місяць, а це досить високий показник. Звичайно, коли мова йде про щотижневі відвідування, то цей показник зменшується, але там досить високі цифри, якщо порівнювати з іншими європейськими державами. 

Про визнання Православної церкви України

За два роки ПЦУ визнали 4 церкви. Якщо ми повернемося до історії і подивимося на те, як ці процеси відбувалися раніше, то побачимо, що для цього іноді потрібні і сторіччя. Наприклад, самопроголошена Російська автокефальна церква (1448 р.) отримала визнання своєї автокефалії у 1589 році. Треба розуміти, що нас підтримав Константинопольський патріархат, який дав нам Томос, є першою за честю православною церквою у світі. Нас підтримав Олександрійський патріарх, до піднесення Константинополя на сході, це була перша за впливовістю церква. Нас підтримали впливові церкви. 

Фото: Українське радіо

Андрій Юраш про визнання ПЦУ у світі, календарну реформу і вплив пандемії на державно-церковні взаємини

Новини по темі