Коли ви долучилися до проєкту Оксани Линів?
До проєкту Молодіжного is симфонічного оркестру я долучився у вересні 2019 року, коли оркестр їхав у Грац відкривати сезон у філармонії. І це було моє перше знайомство з оркестром.
Хто, окрім диригента, працює з молодими музикантами?
У нас дуже складні програми. Якщо є якийсь великий проект, то перед загальними репетиціями завжди приїжджають коучі, які працюють по групах. Наприклад, до струнної групи приїжджає скрипаль, віолончеліст та контрабасист. Вони вивчають партії, входять в ритм і напрацьовують потрібний матеріал. І вже потім починаються чорнові, але зведені репетиції. Тобто є підготовка до репетицій.
Як вік оркестрантів впливає на підбір програми і роботу всередині колективу?
Вікова категорія у нашому оркестрі – 12-22 років. І коли в одному колективі такий віковий діапазон, різні характери у дітей, то психологія відіграє вирішальну роль. І важливо бути психологом і педагогом, помічати різні процеси, вчасно реагувати на них, аби допомогти і розрадити. Діти-музиканти відрізняються від звичайних дітей, які порознь мають якісь свої проблеми і "мухи". Коли вони збираються всі разом і роблять якусь певну творчу роботу, то залишають всі проблеми поза роботою і стають зосереджені саме на ній. Але потрібно дуже зважати на те, які вони чуйні.
Щодо підбору програми, то він залежить від технічного оснащення всіх молодих людей. Якщо брати наш оркестр, то музиканти проходять дуже високу підготовку, і конкурсний відбір до оркестру також дуже серйозний. У нас музиканти дуже високого рівня, тобто вони всі талановиті музиканти-початківці. Тому технічна оснащеність дозволяє брати програми будь-якого рівня складності. Наприклад, ми грали симфонію №2 Станковича, яка надзвичайно складна і потужна. Звичайно, їм спочатку було трошки страшно, але потім все пішло добре.
Чому молоді буває складно грати Бетховена?
Хоч ця музика зрозуміла, але щоб філігранно зіграти просту по фактурі музику, потрібно мати найвищий рівень майстерності. Щодо Бетховена, якщо ми візьмемо п'ятий фортепіанний концерт, то друга частина дуже складна. Будь-який дорослий музикант з досвідом скаже, що дерев'яна група у другій частині надзвичайно складна інтонаційно. І для молодих музикантів, які ще не мають досвіду і витримки, це непросто. Але вони талановиті і стараються. Якби це був якийсь інший оркестр — музичної школи, або районний чи місцевий, де не зібрані кращі музиканти з усієї України, то були би питання технічної оснащеності і підготовки.
Чи треба молоді додатково пояснювати стилістику бетховенської музики і її концепцію?
Обов'язково. Все, що стосується класики, це нам більше зрозуміло. Але все одно стилістику потрібно розказувати не тільки молоді, а дорослим. Тому що не всі дорослі іноді її розуміють. У сучасній музиці мова письма трошки складніша, і її особливо потрібно роз'ясняти і наповнювати образами. Бо коли все розкладається образно, то музиканти змінюють свій погляд.
Як молоде покоління сприймає музику і чи складно їх навчати?
Звичайно, є зміна часу, і він набирає все нових тенденцій. Я не відчуваю бар'єру між нами, що я не можу щось пояснити, бо вони якось по-іншому сприймають світ чи музику. Діти можуть працювати набагато інтенсивніше, ніж дорослі. Ті молоді люди , які прагнуть до творчості, які прагнуть розвиватися, ніколи не слідкують за часом. І все, що ти в них вкладаєш, вони вбирають в себе і віддають тобі. Це настільки живо, чесно і щиро, що процес є настільки легкий і невимушений, і це дуже підкуплює. Такої творчої складової не вистачає багатьом оркестрам, зокрема дорослим. У дорослих немає такої молодої запальної енергії. Але багато залежить від диригента, який приходить і запалює.
Ви є асистентом головного диригента. Якими є ваші обов'язки?
На мою думку, асистент – невеличка копія головного диригента, але копія в хорошому сенсі. Вона полягає у фіксації технічних моментів (темп, штрихи, цезури, музична складова, фактура), а також організаційних, коли важливий підхід до дітей і потрібно бути одним цілим у спілкуванні з оркестром. Тобто асистент має бути таким самим. Що стосується музичної частини, то все так само. Якщо, наприклад, є один проєкт, то асистент під час репетиції повинен фіксувати абсолютно всі моменти. І коли у диригента не виходить бути на репетиції, то асистент (другий диригент) підходить до оркестру і робить абсолютно те саме, що робив головний диригент.
Перед тим, як починається перша репетиція, асистент повинен бути повністю у музичному матеріалі. Буває таке, що асистент готує оркестр, тобто розучує і коригує матеріал, щоб оркестр був готовий до того, щоб працювати над іншими, більш складними задачами. І вже потім під час роботи з головним диригентом асистент просто все фіксує і намагається за відсутності головного диригента продовжити цю лінію до фінального результату. Коли ж головний диригент працює, асистент обов'язково у процесі репетицій або в залі слухає баланс і музичну складову, або безпосередньо підказує щось комусь з оркестрантів.
Чому до своєї програми ви обрали симфонічну поема "Возз'єднання" Лятошинського?
Цей твір насправді не дуже відомий. Але, як на мене, це надзвичайно красива музика, надзвичайно потужна. Її ідейна сила полягає в тому, що вона єднає Захід і Схід. Тобто там звучить дві теми. Одна східна, протяжна, милозвучна, як широке поле, а інша – західна коломийка, яка є абсолютно протилежна, грайлива, гостра і з акцентами. Спочатку йде перша тема, яка просто всіх огортає, потім друга коломийка, і потім вони разом. Вони звучать паралельно. І це фантастично. Лятошинський оркестрував геніально, фактура дуже насичена. І є де пограти і дереву, і міді, і струнним і навіть ударним. Тому я всіх запрошую до прослуховування.
Фото: facebook.com/YsOUorchestra
