"Необхідно перезаснувати державу", – Юрій Подорожній про боротьбу з корупцією

"Необхідно перезаснувати державу", – Юрій Подорожній про боротьбу з корупцією

Про зміни, які сталися після Євромайдану, антикорупційний ультиматум Україні та бюджет-2021 в ефірі Українського радіо розповідає політтехнолог, експерт Українського Центру суспільного розвитку Юрій Подорожній та політолог Ярослав Макітра.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Цими днями виповнюється 7 років від розгону Євромайдану і 20 років після оприлюднення Олександром Морозом (28 листопада 2000) перших "плівок Мельниченка" з кабінету президента Кучми. Ярослав Макітра пояснює, як ці події змінили Україну: "Плівки Мельниченка дуже сильно сколихнули і видозмінили політичну карту. Якби не було цих подій не було би мабуть і Помаранчевої революції. В Україні без Кучми зароджувалися перші лідери і рухи, які потім переросли в Помаранчеву революцію. Змінилося багато. Ми вже вивчаємо історію під зовсім іншим нахилом. Ми спокійно перекреслюємо радянське минуле, відбулася декомунізація. Багато тем приділяється нашій ідентичності – дедалі більше зав’язків з Європою і дедалі менше з Росією. Загалом курс змінився. З часом це матиме певні плоди, якщо ми збережемо нашу державу. Учасники події на Майдані очевидно, що очікували чогось більшого. Чи могло відбутися більше – питання дискусії", а Юрій Подорожній додає: "Плівки Мельниченка стали першим етапом інформаційної війни після того, як Росія почала підсилюватися. Після періоду 90-их років, коли всі незалежні республіки, які з’явилися після розпаду Радянського союзу жили ще в якомусь стані більш-менш вільному, то на початку 2000-их посилення Росії і розуміння її ролі в 21 столітті  і всі ці події з плівками стали впливати на українську політику. Після Євромайдану ми стали на шлях будівництва України. Бо до того часу Україна формувалася як "лайт" радянська УРСР і ми щось намагалися з того ліпити і якимось чином адаптовувати. І все це призвело до того, що в кінцевому підсумку ми отримали аж 2 революції. Унаслідок цих революційних подій українське суспільство почало усвідомлювати, що необхідно будувати Україну. І тут іде жорстка боротьба: чи будемо ми Україною українською, чи все таки це буде якась трансформація вигідна нашим сусідам".

Антикорупційний ультиматум Україні: чи погодяться політичні сили на швидке подолання кризи навколо Конституційного суду розмірковують експерти. "Ми за стільки років досі не виробили чіткого розуміння, що таке корупція. Дуже часто під корупцією розуміють мало не все, що відбувається. Але є корупційні діяння, є розкрадання державного бюджету, є хабарництво. В Україні є глобальна проблема з розкраданням державного бюджету. Це можна назвати корупцією. Але дуже часто в поняття корупції в Україні втягують мало не якусь подяку лікарю тощо. Дуже часто розгортаються цілі кампанії в боротьбі з цим і витрачається значно більше коштів на ці кампанії, аніж ці процеси завдають шкоди", – зазначає Ярослав Макітра, а Юрій Подорожній додає: "Коли ми говоримо про корупцію, то варто розуміти, що вся боротьба України з корупційними діяннями зводиться до створення багатьох неефективних антикорупційних органів: НАБУ та інших, крім тих правоохоронних органів, які вже існують. Боротьба з корупцією – це зміна системи. Необхідно змінити  систему державного управління. Необхідно перезаснувати державу, починаючи від форми президентської влади до форм законодавчої, судової та виконавчої влади. Коли машина побудована не так, вона їхати не буде незалежно від якості бензину, яким її заправляють. Ті, хто сьогодні знаходиться при владі прекрасно це розуміють і очевидно намагаються докласти усі зусилля для того, щоб ми цю боротьбу  з корупцією заговорили, створювали якісь ще додаткові органи, виділяли додаткові кошти, потім звинувачували керівників у тому, що вони не працюють. Дискурс має вестись в тому, що потрібно перезаснувати державу і її систему управління".

На питання, коли буде ухвалений головний кошторис країни та  яка політична сила матиме у цьому питанні вирішальний голос Ярослав Макітра зазначає: "Вже відомо, що цього тижня голосування не відбудеться. Усе залежить від того, чи вистачає в "Слузі народу" голосів за цей бюджет. Зараз у провладній партіє іде серйозна розшарування. Тому "золоту акцію" там може відіграти як  "Батьківщина", "Довіра", "За майбутнє", "ОПЗЖ", так і "ЄС" чи "Голос". Зараз це складно передбачити. Усе відбувається у закритому від загалу форматі. Ідуть певні переговори і навіть торги", а Юрій Подорожній додає: "Цього року усе набагато складніше. Я не передбачаю, що цей бюджет буде прийнятий швидко і хтось зможе тією "золотою акцією" скористатися".

Що стоїть за скандальними заявами Олега Татарова про Ситника, які прямо суперечать позиції президента щодо НАБУ та вони позначаться на і так складних переговорах з МВФ пояснює Юрій Подорожній: "Усе це викликає занепокоєння і це є проблемою. Уряд сьогодні залежить від того, яким чином себе поводитиме МВФ. Думаю, що їм вдасться «пропетляти», але не вдасться не робити відкат в антикорупційній боротьбі.  Система захищає себе законами. Не буде ніякої боротьби з корупцією, якщо ми не формуватимемо паралельно прозорі правила гри в економіці. Це є паралельні процеси".

Фото: Юрій Подорожній Біла хата