"Зараз ми бачимо девальвацію гривні. Ми довго говорили про "Юліну тисячу", а тепер буде "вісімка Володимира". На жаль, такий захід є більш популістичним, ніж справді вирішує питання підтримки", ─ зазначив Андрій Кривонос.
Голова Асоціації франчайзингу України вважає, що механізм реалізації виплат не відповідає бізнесовому підходу.
"Наразі не є проблема самої суми чи кому видається. Є проблема механізму передачі. Те, що на сьогодні презентовано, це обов'язковий запит через додаток "Дія", подача додаткової інформації і виплата на картку. Тобто ми навіть порушуємо саму ідеологію взаємодії влади та бізнесу. У кожного зареєстрованого підприємця має бути рахунок, він має подавати відповідні звіти до служби зайнятості, і на основі цих звітів їм би могли автоматично нарахувати ці цифри, незалежно від самої суми. Крім того, не всі підприємці, тим паче першої групи, користуються додатком "Дія". Тобто ми намагаємося діджиталізувати напрямки, які навіть не очікували цієї роботи. І потрібно, щоб це не стало на заваді того, що люди не зможуть отримати свої виплати, тому що не користуються додатком", ─ сказав він.
Крім того, Кривонос наголосив, що "ми змішуємо в одну купу підтримку самого підприємця і ведення бізнесу ним та підтримку робочих місць, які він скорочує у часі чи скорочує взагалі".
"Насамперед є невідповідні цифри: до 8 тисяч самому підприємцю за те, що він закривається, і до 8 тисяч за скорочення робочого часу кожного найманого працівника у нього. Це різні втрати, оскільки підприємець втратив не тільки ведення бізнесу, а й можливість створити робочі місця, а наймана людина у цей час могла отримати ці 8 тисяч і піти шукати в іншому місці докладання своїх зусиль", ─ сказав він.
На цю тему ─ 8 тисяч на картку: чи допоможуть ініціативи президента бізнесу під час карантину
До того ж, постійно намагаються звести до купи єдиний соціальний внесок, підтримку скорочення робочих місць і виплату ФОПам. Кривонос зауважує, що це абсолютно різні за логікою підходи, які мають бути по-різному організовані та проведені у часі, сумах та способі нарахування.
"Звільнення від сплати ЄСВ, з одного боку, простий крок, але пройде час, і ці ж самі люди, які на сьогоднішній день отримали це звільнення, будуть казати, що у них недорахований пенсійний стаж за цей час або виникнуть інші прогалини. Тому неможливо в одному реченні поєднати всі три способи підтримки. Вони організаційно різні і їх не треба змішувати", ─ пояснив Кривонос.
Голова Асоціації франчайзингу України вважає, що "факт виплати не має бути останнім фактом взаємодії бізнесу та влади, і ми маємо думати про перспективу взаємодії".
Він додав, що "податкові канікули ─ це крок, випробуваний більшістю країн, які суттєво постраждали від ковіду. Тому це треба застосовувати. І запровадження податкових канікул є насправді найпростішою процедурою. А щодо списання податкового боку, то дивує співвідношення осіб, які мають податковий борг (4 мільйони осіб). У нас немає стільки суб'єктів господарювання. Крім того, це викликає соціальну несправедливість. І ті, хто платять податки, просто перестануть їх платити".
Експерт з трудового права Віталій Дудін зауважує, що держава не може гарантувати зараз універсальну допомогу для всіх підприємців.
"Ресурси обмежені. І замість збільшення бюджетного ресурсу, йде його перерозподіл. Тому невдоволеними будуть і підприємці, і працівники. І держава теж не буде в захваті від того, що збільшується розмір бюджетного дефіциту. Тобто через брак ресурсів держава зараз опинилась перед дуже непростим вибором: або пожертвувати економічним добробутом, або здоров'ям громадян", ─ сказав юрист.
Дудін прокоментував, чи є механізми, за допомогою яких бізнес може захистити свої права.
"По-перше, за чинного трудового законодавства підприємці несуть відповідальність перед працівниками за невиплату заробітної плати. Сама по собі економічна ситуація не звільняє від обов'язку виплачувати заробітну плату та нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. По-друге, необхідні механізми соціального партнерства на робочих місцях, щоб підприємці та працівники могли дійти до якогось демократичного компромісу, щоб визначити взаємні права і обов'язки. Я думаю, що працівники можуть увійти у становище роботодавця, але це за умови, якщо буде напрацьовано демократичний механізм узгодження спільних рішень. Якщо казати про державу, то вона робить все, що залежить від неї в умовах малого ресурсу, який, на жаль, не хоче збільшуватися за рахунок детінізації, деофшоризації та інших заходів. Заходи по підтримці бізнесу та працівників вживають всі європейські держави, але, звичайно, розміри допомоги, які є у нас і в них, дуже відрізняється. Якщо нашим працівникам обіцяють 8000 гривень при звільненні за рахунок держави, то у Нідерландах це 9000 євро. Тобто йдеться просто про космічну різницю в соціальних стандартах. Якщо за попереднім законодавством про допомогу по частковому безробіттю працівники могли розраховувати максимум на допомогу у вигляді мінімальної зарплати, то для країн Євросоюзу мінімальна зарплата є мінімумум, а сам розмір компенсації заробітку міг сягати 90% від попереднього заробітку", ─ пояснив він.
Дудін розповів, чи можуть працівники успішно відстояти свої права у суді.
"Я б хотів звернути увагу найманих працівників на статті 34 та 113 Кодексу законів про працю, які гарантують право на отримання оплати у період простою без вини працівника. Йдеться про дві третини тарифної ставки. Ці гроші має за вами зберегти підприємець, де він візьме ці гроші (або позичить в банку, або буде звертатись за виплатами по частковому безробіттю до центрів зайнятості) ─ це вже завдання для роботодавця. До роботодавців я хотів би звернутись з такими словами, що зараз допомога по частковому безробіттю В може виплачуватись бізнесу, навіть коли працівники були відправлені у неоплачувану відпустку. Тобто зараз законодавство усуває причини для деяких конфліктів. Але треба розуміти, що у суперечливій ситуації, суд буде все ж таки керуватися інтересами працівника, тому що він є слабшою стороною. Хоча є не дуже багато випадків, коли люди після неотримання заробітної плати чи неотримання розрахунку у день звільнення йдуть до суду. Малий бізнес дуже часто вирішує це питання дуже просто: ліквідується особа-підприємець і припиняється підприємницька діяльність", ─ зазначив юрист.
Фото: umoloda.kyiv.ua
