Обирай пісні. Визначай переможця

"Не треба нагнітати..." Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова про транш МВФ, коронакризу та регулювання небанківського сектору

25.11.2020 р., 22:03

В інтерв'ю Українському радіо перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова розповіла про процедуру співпраці з Міжнародним валютним фондом, поступове зростання економіки у третьому кварталі та про наведення НБУ ладу в діяльності небанківських установ.

Про транш від МВФ, який Україна не отримає у 2020-му

Співпраця з МВФ триває, протягом усього цього часу, відтоді, коли ми отримали перший транш. З точки зору фізичного отримання грошей – сама програма, в якій ми працюємо, вона передбачає певні етапи. Ці етапи розбиті на частини – коли МВФ оцінює як ми виконали взяті на себе зобов’язання і лише після цього виділяє певний транш. Так от, етап, до якого ми зараз наближаємось, це – перегляд програми. Тільки після нього можливий і буде транш. Те, що сказав Тимофій (мається на увазі радник керівника ОПУ Тимофій Милованов – ред), що ми фізично не встигаємо отримати гроші цього року,  це – теж правда. Бо існують певні процедури у Фонду – скільки часу триває перегляд, скільки часу готуються документи, коли вони подаються, і, тільки після цього, відбувається передача коштів. Враховуючи, що ми вже майже у грудні, а в Європі з 25 грудня починаються Різдвяні та новорічні свята, ми не встигаємо отримати гроші цього року. Але, наголошую ще раз, співпраця триває.

Про коронакризу  в економіці

Давати оцінку економічного стану країни я можу тільки з точки зору Національного банку. Бюджет, витрати, це все – відповідальність Уряду, Міністерства фінансів. І я сподіваюсь, що вони в змозі зробити все необхідне, щоби не допустити катаклізмів.  До речі, у нас вже були ситуації з затримками отримання траншу. Така ситуація відбувалась і в 2018-му, і в 2016-му. Тому, я би просто радила – не треба нагнітати негатив! На підставі загальної статистики, ми можемо бачити як після введення карантину у березні суттєво впав рівень ВВП, який є основним показником стану економіки. Після того, як карантинні заборони почали потрохи послаблювати, ми побачили, що в третьому кварталі економіка почала поступово відновлюватись, при чому навіть швидше ніж як прогнозували різні аналітики. І ці темпи росту перевищили розрахунки і очікування.

Але, якщо порівнювати зростання економіки рік до року, то дійсно є просідання ВВП. Це відбувається через те, що робота частини секторів фактично була призупинена, це – сервіси, надання послуг, транспортні сполучення. І люди в умовах такої ситуації – невизначеності – схильні більше заощаджувати, ніж витрачати. І все це вплинуло на те, що економіка фактично просіла. Зараз попит поступово відновлюється, імпортери почали працювати. Але ситуація з пандемією залишається дуже складною.  І ця невизначеність не дає економіці повністю почати відновлення. Однак відновлюється попит на товари, люди роблять ремонти, значить, відновлюється попит на кредити.

Ми бачимо, що в банківському секторі кредитні портфелі в момент локдауну скоротилися, і це було зрозуміло. Але починаючи з третього кварталу, вони почали відновлюватися, і ми бачимо, що певні галузі продовжують кредитуватися, серед них і сільське господарство. Якщо говорити про споживче кредитування, то навіть у період жорсткого карантину видавалися кредити на житло. Життя не можна відкласти, зараз ми маємо приріст кредитного портфелю для населення близько 8%, але іпотека зросла більш, ніж на 8%.

Про небанківський сектор: які компанії до нього входить 

Саме зараз ми напружено працюємо над створенням регулювання небанківського фінансового сектору. І ця робота, це – і робота над новими законопроєктами, які мають вдосконалити законодавче регулювання таких фінансових установ як кредитні спілки, лізингові компанії, просто діяльність організацій, які надають послуги з кредитування та інші послуги. 

Небанківський сектор – це невеликі кредити, середній чек – 5-6 тис. грн., у ломбарді взагалі 1,5 тис. Терміни кредитування там дуже короткі. Небанківських установ у нас близько 2 тисяч, але за обсягами операцій вони не йдуть в жодне порівняння з банками, вони значно менші. Ринок – різний. Окремо стоять страхові компанії: їх на сьогоднішній день є 215, і, якщо порівнювати з рештою ринку, то це найбільш організований ринок. 

Якщо говорити в цілому про небанківський ринок, то він дуже сильно відрізняється від банківського тим, що є не консолідованим навколо асоціацій. І через це з ними важко комунікувати. Коли ми обговорюємо регуляцію по банківському сектору, ми звертаємося до асоціації, а вона вже консолідує думки, пропозиції. А тут нам треба працювати зразу з усіма учасниками ринку.  25%-30% компаній активної діяльності не здійснюють, хоча мають ліцензії. Частина з них знаходяться на окупованій частині Донбасу та в Криму, але законодавство таким чином побудоване, що ми не можемо відкликати в них ліцензії. Є ще частина компаній, які не надають своєї звітності. І ще є частина, яка звітність подає, але вона пуста, тобто, вони не здійснюють операцій.  

Ломбарди та недоброчесні кредитні компанії: чи можливо навести лад?

За останні три роки кожен четвертий ломбард здав ліцензію, тобто, дуже багато. Кількість ломбардів як таких зменшується, а от їх точки продажу збільшуються. І це прикмета часу, а не недосконалість регулювання. Тому що в ломбард ідуть люди, як мають дуже низькі доходи. Люди, які не мають інших джерел, але мають потребу в грошах, щоб сплатити термінові рахунки. 

Але, ми сьогодні й бачимо проблему, коли клієнти не завжди усвідомлюють можливість повернути позику, а компанія, яка цю позику надає, навіть за очевидних  критеріїв повинна була відмовити, цього не робить. І потім страждає сім’я, сусіди, колеги. Тому що включаються колектори, і порушуються права споживачів цих послуг. Зараз ми будемо писати правила ринкової поведінки і вимоги до дотримання Закону про захист прав споживачів цих послуг. Один із законопроєктів по колекторських компаніях вже зареєстровано в парламенті. 

Свідомі компанії не повинні надавати кредити тим позичальникам, які не зможуть їм це повернути. І з тими компаніями, які займають найбільшу долю на ринку позик,  ми зустрічались, обговорювали процеси. Вони намагаються завчасно оцінити кредитоспроможність позичальника – клієнта. Бо вони зацікавлені, щоб гроші були видані, вони їх отримали назад з процентами. Але, є компанії, які цим не переймаються, приховують інформацію від клієнтів, зазначаючи, що позика видається під нульовий кредит, а там потім виникають додаткові комісії, якісь додаткові платежі, автопролонгації і таке інше. Все це те, що клієнт не розуміє і потрапляє в “кредитну кабалу”. Це питання недобросовісності окремих компаній, і питання низької фінансової грамотності населення. 

У нас вже вироблені вимоги до компаній, які надають кредити, що має бути в рекламі, як повинен бути структурований договір, яка інформація має бути розкрита: "Я взяв – скільки, стільки я маю повернути? В який термін? Що відбудеться, якщо я не поверну своєчасно?" Це все має бути чітко розписано, і людина має все чітко розуміти.

Свавілля колекторів: як можна вплинути? 

Сектор з захисту прав споживачів за третій квартал отримав близько 2 тисяч письмових скарг. Майже половина це – скарги на колекторів, на те, коли починають телефонувати родичам, дітям, на роботу і таке інше, іноді – погрожуючи, іноді – використовуючи ненормативну лексику. І я скажу просто: хто буде таке робити, ми просто будемо забирати ліцензії.

Але є й інша більш страшна проблема – ми можемо регулювати тих, кого ми ліцензуємо, але є великий прошарок компаній, які не мають ліцензій і займаються колекторською діяльністю. І в цьому випадку, коли ви звернулись до Нацбанку і отримали відповідь, що такій компанії ліцензія не видавалась, тоді – негайно звертайтесь до поліції. Бо повноважень на ці компанії у нас немає і вплинути на них ми не можемо, поки що, до прийняття нового Закону. І сподіваюсь, що цей Закон буде прийнято.

Якщо у компанії є ліцензія, то звертайтесь до Національного Банку. Ми опрацьовуємо усі скарги. Ми, отримавши Ваше звернення, звертаємось до компанії, перевіряємо зазначені факти. Проводимо зустрічі з колекторами, і наголошуємо їм щодо цивілізованої роботи та цивілізованими методами, попереджаємо, що плануємо ввести на законодавчому рівні окремі правила, і якщо ви готові надалі працювати – будь ласка. Ми попередили заздалегідь: поміняйте свої процеси, процедури і засоби повернення боргів, які ви використовуєте.

Фото: НБУ

"Не треба нагнітати..." Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова про транш МВФ, коронакризу та регулювання небанківського сектору

Новини по темі