8 тисяч матеріальної допомоги. Президент України Володимир Зеленський у своєму влозі повідомив про кроки, які планує зробити держава, аби підтримати бізнес: "Найближчим часом у парламент буде подано законопроєкти, які передбачатимуть одноразову матеріальну допомогу тим, чия сфера діяльності потрапляє під заборону через посилення карантину. Якщо ви ФОП і змушені закрити, наприклад, свою кав’ярню або найманий працівник і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень". Також, за словами президента, держава надасть одноразову допомогу суб'єктам господарювання задля збереження робочих місць та компенсує витрати на виплату ЄСВ тим, хто постраждав від карантинних заходів. Влада також пропонує передбачити податкові канікули для бізнесу.
Як підтримують бізнес розвинуті країни
Ситуація на межі. Так кажуть про український бюджет економісти. "На сьогодні ми вже отримали інформацію, що Казначейством припинено виплати будь-яких видатків, окрім захищених – зарплати і деякі інші", – розповідає доктор економічних Володимир Панченко. Він вважає, що єдиним заходом для України є звернення за кредитуванням до міжнародних організацій, щоби стабілізувати фінансову систему.
Економіст зауважує, що заході фінансування тих бізнесів, які страждають від локдаунів, відбувається не за рахунок запозичень, а за рахунок збільшення дефіциту бюджету. І за цей рік вже надано 11 трильйонів доларів такої фінансової допомоги.
За його словами, ця короновірусна криза характеризується падінням рівня споживання: "Якщо людям забороняють виходити з дому, відвідувати ресторани, магазини, то люди кошти не витрачають і ці гроші не приходять у бізнес, і бізнес не може далі робити новий цикл виробництва. Тому ці 11 трильйонів доларів і були направлені на підтримку бізнесів, і все було добре, поки не виник другий цикл короновірусної кризи". А він виявився набагато жорсткішим, ніж планували навесні, каже Панченко.
І, щоб підтримати бізнес, уряди розвинених країн почали звертатись не до безпосереднього фінансування – видачі на руки людям певних сум, а перейшли до фінансування через спеціальні інституції.
Про "повільний" уряд та можливий подальший розвиток подій
Подібні сценарії розглядалися в Україні ще навесні, каже Володимир Панченко. "Ось, наприклад, в Україні ми приймали участь у аналізі в березні та квітні, і передбачалося, що коронавірусний фонд може бути 100 мільярдів гривень, і в бюджеті це не призведе до інфляції. Якщо видавати людям на руки, скажімо, 1000 гривень, то ми матимемо інфляцію. Тому і бояться повторення 90-х років, коли була гіперінфляція. Але, якби ці гроші давались у вигляді кредитів, на які не потрібна застава і була б спрощена система отримання такого кредиту, і він має направлятися на виробництво, то тоді б ризик інфляції був би значно менший", – вважає Панченко.
Економіст зазначає, що уряд України в плані прийняття рішень щодо підтримки бізнесу – дуже повільний. Як приклад наводить сусідню Польщу, яка ще в лютому почала прораховувати можливі локдауни. "У березні місяці збільшили дефіцит бюджету до 10% і ці кошти відразу були направлені бізнесменам. Відразу. Протягом місяця. Український Уряд цим почав займатись у червні місяці, тобто майже 4 місяці розроблялась ця програма стимулювання, а потім ці кошти пішли не на стимулювання малого чи середнього бізнесу, а на інші програми".
Якщо коронакриза продовжиться, і уряд буде так само повільно приймати рішення, то Україну і її бізнес чекає не дуже добрий сценарій, вважає Панченко.
Фото: УНІАН
