Про програми підтримки України в часи коронакризи
Підтримка міжнародних партнерів і окремих країн Європи, США і Канади була ключовою, тому що українська медична система, як така, що перебуває лише в стадії трансформації, абсолютно не була готова до таких жорстких умов карантину, спалаху вірусу, розміщення хворих тощо. Тільки формувалися протоколи лікування, відповідно засобів індивідуального захисту не було в достатній кількості. У зв’язку з цим ЄС переорієнтував частину своєї допомоги і виділив близько 190 млн євро на підтримку України. Ми отримали кілька траншів гуманітарної допомоги із засобами індивідуального захисту, які були розподілені по лікарнях в регіонах. Там само велика кількість країн: це Польща, Канада, США, країни ЄС також спрямували цю допомогу. Разом з тим ми координували свої зусилля з іншими країнами, залучались до якихось невідкладних заходів, які потребували нашої підтримки. Тому незважаючи на те, що збільшилися дистанції з нашими міжнародними партнерами, ця підтримка і взаємодія лише посилилися. Нові виклики пов’язані з пандемією коронавірусу спричинили також в цілому переорієнтування багатьох проєктів в аналітичних центрах, проєктів в рамках системи ООН на проведення досліджень, пов’язаних із впливом пандемії на ті чи інші сфери життя. Це стосується і питання рівності прав чоловіків і жінок, боротьби з домашнім насильством, впливу на бізнес, на групи підприємців різних сфер. Тобто тепер невід’ємною частиною роботи кожного з проєктів є аналітика і фокус на питаннях, пов’язаних з пандемією.
Про використання коштів з ковідного фонду не за призначенням
Сьогодні ми увійшли в другу фазу поширення коронавірусу набагато сильнішими, ніж були в березні цього року. Зараз українські лікарні повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, повністю облаштовані ліжко-місця, ведеться аудит. Ми як мінімум точно розуміємо потребу, забезпечуємо лікарні. На рівні уряду забезпечується бюджетне фінансування. Тому казати, що ми на рівні економічного апокаліпсису – це точно перебільшення. Хоча дійсно тривають дуже складні переговори з міжнародними фінансовими інституціями. Але ми всі розуміємо, що складність цих переговорів обумовлена і рішенням КСУ і необхідністю розуміння, як далі ми рухаємося по судовій реформі. Це питання не суто економічного характеру. Перерозподіл коштів з ковідного фонду здійснюється в межах державного бюджету. Тому я не можу сказати, що ці гроші крадуться. На кожному засіданні уряду ми приймаємо рішення про використання коштів з ковідного фонду на потреби боротьби з ковід. Також частину коштів, які були спрямовані на програму "Велике будівництво" буде повернуто назад для потреб ковіду. Це робочий процес, який відбувається щодня. Можливо це не найкраще рішення, але ці кошти точно спрямовуються на роботу державних інституцій, які забезпечують виконання послуг для держави.
Про загрозу скасування безвізу
Криза спричинена рішенням КСУ впливає на всю діяльність державних органів. Та найбільше ця ситуація впливає на сприйняття України міжнародними партнерами і глобальним світом. І це сприйняття звичайно є тривожним, тому і відбуваються дискусії щодо можливого призупинення безвізового режиму. На сьогодні цей процес не ініційований. Зараз парламент намагається напрацьовувати різні типи рішень стосовно того, як подолати цю кризу. Тобто уся політична еліта в країні, окрім тих проросійських сил, які ініціювали звернення до КСУ, очевидно налаштована на те, щоб продовжувати антикорупційні реформи. Ніхто не має сумнівів у державні, що це питання невідкладного характеру.
Про відкриття кордонів до ЄС
Є два ключові фактори, які впливатимуть на відкриття кордонів. Це статистика в Євросоюзі та в Україні по поширенню інфекції. Очевидно, що коли статистика піде на спад, більшість країн ЄС будуть відкриті. Другий елемент – це точно буде поступовий процес. І по-третє, ЄС вже підтвердив наявність вакцини проти коронавірусу від двох найбільших фармацевтичних гігантів, яка пройшла тестування. Україна веде зараз перемовини стосовно закупівлі цієї вакцини. Тож наявність і доступність вакцини і вакцинація в цілому також буде такою зеленою картою руху по континенту.
Про промисловий безвіз
Це дуже важкі перемовини, оскільки це реально скасування бар’єрів доступу на європейський ринок продукції з доданою вартістю. Це означає, що ця продукція здобувається, збирається, виробляється повністю на території України і вже в готовому вигляді експортується в ЄС. Це дуже серйозний і потужний ринок. Не один рік велися ці консультації. Ми за 10 років повністю переглянули і оновили все законодавство, яке стосується ринкового нагляду, безпеки продукції, технічних регламентів. Європейський союз теж зацікавлений, але тут слід розуміти зо ЄС має безвіз фактично по всім питанням, які стосуються доступу до українського ринку. Але так само ЄС розуміє, що це і підвищення конкуренції. Саме тому ці перемовини були такі тривалі. Сьогодні ми бачимо, що є політичне рішення – в Україні працює оціночна місія, яка визначить, як працюють наші інституції, чи ефективно, чи доброчесно, чи відповідно до європейських стандартів. Далі ми перейдемо до переговорів і десь за рік матимемо вже чітке розуміння, коли буде підписуватися угода.
Щодо закону про реституцію
В багатьох країн в угодах про приєднання до ЄС були положення щодо реституції. Але ми, на жаль, ще далекі від цього діалогу. Поки що це питання не є предметом нашої розмови. Проте воно не стоїть так гостро, як, наприклад, в Балканських країнах, де ще 10-20 років тому були територіальні конфлікти. Усі ці країни мають перспективу членства. Жодна країна ЄС таких питань щодо України не порушує. Тут немає уніфікованого підходу. Тут підхід дуже індивідуальний. Україна – це країна, яка має радянське минуле. Насправді я не думаю, що тут є однозначне рішення, але поки що не бачу такої великої і політичної, і правової потреби з тим, щоб оформлювати ці питання в системну політику.
Про нову зелену політику Європи
Це дуже візіонерська політика. Це новий формат політики, привнесений ЄС за останні 20 років, який прийшов зверху вниз. Європейський союз був настільки сталою інституцією, що рішення вони підіймали знизу вверх і не дуже багато генерувалось великих стратегій. Зелений курс – це нова величезна політика, яка була привнесена новою Європейською комісією і зараз розбудовується. Це нова економічна політика, це нова політика щодо працевлаштування, це нова політика щодо ведення бізнесу, це нова екологічна політика в першу чергу. Україна є єдиною країною, яка формує і рухається у цьому напрямку спільно з Європейським Союзом. Ми є єдиною країною, яка започаткувала діалог з цього питання. У нас багато індустрій, відтак багато питань пов’язаних із забрудненням повітря. Наш бізнес і влада декларує готовність рухатися в напрямку зеленого курсу, але хочемо, щоб це був процес послідовний і передбачуваний. Це є політика нових економічних можливостей.
Про співпрацю України з НАТО
Ми на достатньо високому рівні взаємодіємо з НАТО сьогодні. Очевидною є роль України у безпеці всього Чорноморського регіону і з країнами Альянсу і з країнами, які не є членами. Тому питання щодо ПДЧ назріло, щодо членства теж назріло. НАТО формує зараз стратегію на наступні 10 років, і я сподіваюся, що в цій стратегії буде задекларована політика відкритих дверей. Ми очікуємо більш чітких часових рамок щодо отримання цього статусу. Зміна адміністрації в Білому домі вплине на процес наближення України до НАТО. Я впевнена, що адміністрація нового президента змінить в цілому підхід США до свого членства, як ключової країни-члена в Альянсі. Ставлення президента Трампа викликало багато дискурсів всередині Альянсу. Думаю, що і політика зміниться на користь посилення ролі США в Альянсі і в реформуванні трансформації самого Альянсу. Що стосується України, то це очевидно позитивно вплине на наші євроатлантичні прагнення і взагалі на діалог зі Сполученими Штатами. Тому що команда нового президента і президент особисто дуже добре розуміє і знає український файл. І звичайно Україні не потрібно витрачати час на те, щоб пояснювати, де Україна знаходиться і які в нас питання.
Щодо прогнозів вступу України до ЄС і НАТО
Наступного року НАТО оприлюднить концепцію свого стратегічного розвитку на 10 років. І ми очікуємо, що в десятирічній перспективі там буде відзначена роль України, як майбутнього члена Альянсу. Щодо членства України в ЄС, то тут рух до членства – це теж дуже великий процес і отримання цієї перспективи дає набагато більше економічних можливостей для країни. Нещодавні заяви литовських колег про можливість перспективи членства для України в ЄС у 2027 році знайдуть своє підґрунтя і ми точно над цим працюємо.
Щодо акції "16 днів проти насильства"
Питання домашнього насильства загострилося. За період карантину на 20% збільшилася кількість звернень до Національної поліції. Також суттєво зросла кількість звернень на урядову гарячу лінію з питань протидії домашньому насильству. Готуючись до міжнародного флешмобу: "16 днів проти насильства", якому ми дамо старт 25 листопада, ми підготували виставку з предметами, які стали предметами злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.
Фото: Ольга Стефанішина Українське радіо
