"До кінця року в нас не вистачає грошей насамперед тому, що ми не отримали тих грошей від Міжнародного валютного фонду, на які ми розраховували. Влітку було підтверджено кредитну програму МВФ, якої Україна потребувала, зокрема, через кризу, пов’язану з коронавірусом. В межах цієї програми передбачалося, що ми отримаємо два транші цього року. І до позитивних рішень по цих кредитах були прив'язані додаткові кредити від ЄС: так звана макрофінансова допомога і кредит від Світового банку. Всі ці гроші можна було спрямувати до бюджету на покриття його дефіциту. Також це свідчило для всіх, зокрема, для інвесторів, що Україна проводить відповідальну економічну політику й при необхідності уряд міг вийти на міжнародні ринки зовнішніх запозичень, розмістити єврооблігації і отримати теж додаткове фінансування для того, щоб покривати дефіцит бюджету", – розповів Гліб Вишлінський.
Експерт звернув увагу, що зміни, які були внесені до бюджету в березні, коли почалася епідемія, передбачали збільшення дефіциту бюджету більше, ніж в в три рази порівняно до минулих років: "Попередні роки ми мали дефіцит бюджету десь на рівні 2-2,5 % ВВП. Це досить непогані показники, які відповідають, наприклад, стандартам країн ЄС. Але на цей рік, коли почала поширюватися коронавірусна інфекція, бюджетний дефіцит було збільшено до 7,5 %. Відповідно до цього було трохи скорочено прогноз по доходах і суттєво збільшено видаткову частину. Так у нас з’явився так званий "ковідний" фонд, з якого в результаті більше, ніж на охорону здоров’я ми витратили на будівництво доріг".
"Через те, що ми не отримали кредитів на покриття дефіциту бюджету в цей складний кризовий рік, ми зараз опинилися в ситуації, коли півтора місяці до кінця року і кінці не сходяться з кінцями", – наголосив Вишлінський.
Він висловив своє переконання про необхідність поновлення співпраці з МВФ найближчим часом: "Але, як було сказано пані Георгієвою, для того, щоб фізично до України прибула місія МВФ або вона відбулася онлайн, Україна має продемонструвати конкретні дії щодо виконання домовленостей, які було прописано в меморандумі про співпрацю. Серед ключових питань, які є на порядку денному, рішення КСУ, яке по суті скасувало відповідальність за свідоме невірне електронне декларування статків посадовців, і зняття ризиків щодо ухвалення КСУ інших рішень, які по суті підірвуть попередні кроки, які виконувала Україна в межах програм МВФ. Тут йдеться і про визнання банків неплатоспроможними, і про земельну реформу, і про створення Вищого антикорупційного суду. Так само це невиконане зобов'язання щодо ухвалення закону, який дозволить перезавантажити Вищу раду правосуддя і почати справжню очистку судової системи. Адже за опитуваннями недовіра до судів є основною причиною, чому іноземні інвестори не хочуть приходити до Україні і, відповідно, чому ми не маємо економічного зростання".
"Також має бути реалістичний бюджет на наступний рік, тому що той проект, який уряд подав до ВРУ з дефіцитом в 6 % ВВП, буде більший, ніж ми будемо мати цього року. В нас немає фінансування для настільки великого дефіциту, як закладені 7,5 % ВВП. Насправді дефіцит буде суттєво меншим, можливо, 5 %. МВФ не розуміє, навіщо на другий рік пандемії, коли всі очікують, що ситуація буде краще, мати настільки розбиті бюджетні витрати", – пояснив експерт.
Він наголосив, що якщо ж протягом найближчих тижнів ми не продемонструємо конкретних дій, яких очікує МВФ, то для Мінфіну буде надзвичайно складним фінансування навіть захищених статей видатків до кінця року.
Також Гліб Вишлінський торкнувся й питання рефінансування Нацбанком 16-ти українських банків: "Ми не маємо забувати, що Україні фактично кожного тижня потрібно погашати якісь попередні зобов’язання. Найближчим часом потрібно погашати ті самі облігації, як випускаються, на суму близько 12 мільярдів гривень. Відповідно, потрібно запозичувати нові гроші, щоб повертати старі зобов’язання. Питання в тому, чи обмежиться НБУ рефінансуванням в подібних обсягах, яке загалом не загрожує девальвацією та суттєвим тиском, чи буде йтися про якісь дуже великі суми, які будуть чинити тиск на гривню. Якщо на ринку одночасно з'являється багато грошей з Державного казначейства, то в останні роки це призводило і, якщо повториться, призведе зараз до швидкої девальвації гривні. Ця девальвація досягне піку наприкінці грудня і в січні, потім ця хвиля схлине і гривня трохи полиситься, але це все одно матиме інфляційні наслідки".
"Уряд намагається зробити вигляд, що все добре, хоча все не є добре. Хоча досвід попередніх років показав, що якось в ці останні місяці вдавалося "пропетляти" і якось ці гроші десь нашкребти, але є й набагато гірші приклади в українській історії навіть в не кризові роки. Аби фінансувати ці витрати, в останні місяці року, наприклад, забирали гроші з місцевих бюджетів, не повертали ПДВ експортерам, не платили підрядникам бюджетних організацій і вони сиділи без грошей до наступного року", – підсумував Гліб Вишлінський.
Фото: pixabay
