Четверо суддів КСУ поки що не брали участі в засіданнях. Йдеться про заступника Сергія Головатого, а також суддів Василя Лемака, Віктора Колісника та Олега Первомайського. Це судді, які не голосували за останні рішення КСУ про скасування частини норм антикорупційного законодавства. Таким чином, немає кворуму і робота КСУ заблокована. Олександр Москалюк прокоментував, наскільки ось це рішення суддів допомагає вирішити ситуацію.
"Це допомагає просто поставити ситуацію на паузу і тримати її. Конституційний склад Конституційного Суду ─ 18 осіб. Мінімум 10 суддів має проголосувати, щоб рішення було прийнятим. Але для того, щоб це рішення було прийнято, участь у засіданнях мають брати не менше ніж 12 суддів. Якщо на сьогоднішній день від складу Конституційного Суду (15 суддів) відняти чотири судді, то залишається 11 суддів. Таким чином, голосів для того, щоб прийняти рішення вистачає, але їх немає для того, щоб проводити засідання. Ми певною мірою повторюємо ситуацію, яка була у нас кілька років тому, коли було ще менше суддів і багато не було призначено, і кілька років Конституційний Суд не приймав жодного рішення", ─ зазначив експерт з конституційного права.
Експерт вважає, що "така ситуація буде ще найближчий місяць тривати, оскільки ті варіанти виходу з кризи, які пропонуються, наприклад, прийняття президентського законопроєкту стосовно того, щоб повністю перезапустити КСУ, є вельми спірними з точки зору Конституції України. Тому що підстави припинення повноважень і звільнення визначені в тексті Конституції".
Москалюк також зауважив, що самі судді і їх поведінка бажає бути кращою.
"Дивно чути, коли голова КСУ каже, що діяльність Конституційного Суду під загрозою і це становить безпеку для територіальної цілісності. КСУ повинен безпосередньо займатися своїми справами і не робити речі, які є неприпустими: виходять за межі своїх повноважень і скасовують в антикорупційному законодавстві більше, ніж їх просили. І це є одне з найменш обґрунтованих рішень за весь час існування Конституційного Суду. Крім того, самі судді порушують таємницю нарадчої кімнати і говорять про те рішення щодо землі і тлумачення статті 13 Конституції, яке може бути прийнято, хоча закон це забороняє", ─ зауважив він.
Москалюк спрогнозував, який законопроєкт зможе вирішити конституційну кризу.
"По-перше, потрібно звернутися за роз'ясненням до Конституційного Суду, що він мав на увазі цим рішенням. По-друге, як тимчасовий вихід з ситуації треба прийняти закон в аналогічній редакції, але вилучити з-під дії закону самих суддів КСУ, оскільки в обґрунтуванні все зводиться до тиску на судову гілку владу, але при цьому норми, які скасовуються, поширюються на всіх державних службовців відповідного рівня, які повинні подавати декларацію. Це саме і стосується подання декларації з порушенням вимог. Варто змінити редакцію в межах Кримінального кодексу, оскільки ця норма була напівжива. Якщо ці кроки виконати, то після цього треба буде призначити тих суддів, яких необхідно призначити, але за повноцінною конкурсною основою. А далі аналізувати ситуацію і більше її не повторювати", ─ сказав він.
У Верховній Раді вже зареєстрували декілька законопроектів щодо КСУ. Олена Мошенець зазначила, який із законопроектів комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики буде рекомендувати парламентарям до підтримки.
"Для того, щоб вийти з цієї конституційно кризи, був момент, коли пан Разумков пропонував швидше розглянути саме його законопроєкт 4304. Але в той момент, коли він мав бути винесений до Верховної Ради, у нього не було альтернативних. Цей законопроєкт вже пройшов комітет з антикорупційної політики, який дав висновок, що законопроєкт можна розглядати в залі. Але в той саме день з‘явилась реєстрація альтернативного законопроєкту. За регламентом основний та альтернативні законопроєкти мають розглядатись в один день в сесійній залі. Саме тому був відкладений розгляд, оскільки альтернативний пішов на комітет. На своєму останньому засіданні 10 листопада рекомендували законопроєкт пана Дубінського відхилити. Він не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Там є норми, які порушують це законодавство і в контексті вирішення конституційної кризи це особливо важливо. Таким чином, законопроект пана Разумкова, де співавторами є понад сто народних депутатів з різних фракцій, буде винесений до сесійнлї залі наступного тижня і, сподіваємось, буде ухвалений, якщо не в цілому, то в першому читанні. І допрацювати його у тому вигляді, який буде відповідати всім юридичним нормам та виконувати етичну та державницьку функції з точки зору розв'язання конституційної кризи, яка наразі сталася", ─ сказав вона.
Мошенець зауважила, що президентський законопроєкт проходить через комітет з правової політики.
"У предметах відання комітету з правової політики є саме внесення змін до Конституції та організація діяльності саме Конституційного Суду. У законопроєкті президента є норми, направлені саме на діяльність КСУ, щоб перезавантажити його і показати суспільству, що той склад, який на сьогодні існує, не може ухвалювати важливі рішення, оскільки показав приклад, який протирічить інтересам суспільства. А в проєкті Разумкова мова йде лише про відновлення норм антикорупційного законодавства", ─ пояснила народна депутатка.
Мошенець додала, що до президентського законопроєкту подано два альтернативних.
"Їх подали Олександр Дубінський та Олексій Гончаренко. Всі ці три законопроєкти мають пройти комітет з правової політики. І потім всі разом будуть винесені до сесійної зали. Комітет ухвалить рішення, який саме із законопроєктів має бути розглянутий в зал"і.
Всього народна депутатка нарахувала 13 законопроєктів, які є основними і альтернативними.
"Це законопроєкти різних авторів, зокрема з "Європейської солідарності" Гончаренка та Геращенко, зі "Слуги народу" Дубінського, Разумкова, Маслова та Монастирського, який пропонує внести зміни до Кримінального кодексу. Загалом частина депутатів пропонує виділити суддів під нагляд окремому суддівському органу, який перевірятиме їх декларації. І виходить замкнута кругова порука. Такий спосіб, на нашу думку, є неефективним, тому що тоді буде дуже складно проконтролювати і втрачається сутність контрольної функції. Якщо ми таке ухвалимо, то буде конфлікт інтересів і між законодавчою, і виконавчою владою. Наприклад, депутати захочуть, щоб їх контролювали спеціальні органи при апараті. Суддівську владу повинні контролювати альтернативні органи", — прокоментувала Мошенець.
Нагадаємо, у серпні 2020 року до Конституційного Суду було направлене подання 47 народних депутатів, більшість з яких є представниками "Опозиційної платформи — За життя", щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК. Після цього президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду.
Фото: УНІАН
