В Україні залишилися лише помаранчева та червона зони. Що очікувати далі?

В Україні залишилися лише помаранчева та червона зони. Що очікувати далі?

В Україні оновили зони карантину, залежно від епідеміологічної ситуації. Країна тепер ділиться на дві зони – червону та помаранчеву. Детальніше про ситуацію та її наслідки розповідає Павло Ковтонюк, керівник центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, заступник міністра охорони здоров’я з 2016 по 2019 роки.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Експерт зауважує, що червона зона по всій країні – неминуча. "Більше того, наш центр рекомендує уряду вжити більш різких заходів раніше, тобто зараз, замість того, щоб далі наполягати на цьому адаптивному підході вже лише з двома зонами, які залишилися. Замість цього зробити все-таки обмежений локдаун, але по всій країні, альтернативою якого є гірший сценарій – це обмеження жорсткого локдауна по всій країні. Ми вважаємо, що якщо рухатися далі так поступово, напів кроками невеличкими, то ми саме до жорсткого локдауна і дійдемо".

В Європі у частині країни знову ввели комендантську годину, жорстко забороняють виходити на вулицю й обмежують людей в пересуванні.

"Ми побачили два варіанти дій європейських країн. Перший варіант – це коли фактично вже ситуація доходить до своїх крайніх форм, переповнюються лікарні, повністю фейсконтрольне поширення, величезні цифри нових випадків та смертей. Наприклад, Чехія або Франція зараз знаходяться в такій ситуації, і вводять дуже жорсткий локдаун. І є другий варіант, який ми ставимо в приклад Україні, це, наприклад, Німеччина, яка задовго до того, як настає цей найгірший сценарій, вводить національні обмеження, але не по жорсткому сценарію, а з певними сферами, які можуть працювати далі, такі як школи, торгівля або більшість підприємств", – додає павло Ковтонюк.

Часто люди самі наражають себе на небезпеку, не дотримуючись базових правил: носіння маски, дотримання соціальної дистанції тощо. Експерт каже, що Україна в цьому питанні не унікальна. "Ми розуміємо, що це не про незнання. Це свідома позиція, заперечення, знак протесту. І ці протести є непоодинокими, вони є в Європі. Якщо погортати новини, то в Іспанії, Чехії, Сполучених Штатах люди виходять і протестують. Чому? Є глобальне явище втоми людей від ковід, від карантину. Це психологічно дуже важко. Ми вже понад півроку знаходимося в цих обмеженнях. І частині людей важко це витримувати. Уряд повинен це враховувати. Але з іншого боку, факт той, що цим запереченнями, протестами ми ситуацію не змінимо, і попереду складна зима. Ми повинні на неї налаштуватися і на індивідуальному рівні робити все від нас можливе, щоб запобігати цьому захворюванню".

Нагадаємо, що Міністерство охорони здоров'я буде пропонувати Кабінету міністрів запровадити жорсткий карантин на вихідні, щоб у суботу та неділю працювали лише продуктові магазини, аптеки й ветеринарні аптеки, транспорт та автозаправки. 

"Я, чесно кажучи, не є прихильником якихось поодиноких заходів. Останнім часом було декілька дискусій навколо поодиноких дій, наприклад, окремих годин для старших людей в магазинах і аптеках, або карантин вихідного дня. Наша ж оцінка аналітична ситуації говорить про те, що будь-який один захід нам ситуацію не рятує. Він лише спричинить хвилю невдоволення, відчуття "чому ми, а не вони". Такі поодинокі кроки з епідеміологічної точки зору нічого не вирішують, а знервованість нагнітають.

Ми вважаємо, що це мають бути широкі обмеження – на масові заходи, на роботу місць, де люди збираються разом, на обмеження контактів для однієї людини. При цьому, щоб залишалися працювати школи, супермаркети і транспорт, і в такому режимі пожити місяць і подивитися, чи епідеміологічна крива сповільниться. На нашу думку, вона має спинитися, але якщо діяти рішуче, не робити маленькі кроки, відкладаючи відповідальне рішення на потім, яке, однаково, доведеться приймати".

Щодо сфери культури, то вона так і не вийшла із карантину. "Саме ця сфера, а також кіно українське, зараз дуже страждають від карантинних обмежень, на рівні, напевно, лише з авіацією. Будь-які карантинні обмеження в розвинених, цивілізованих країнах завжди доповнюються пакетом економічної підтримки. Наша країна не дуже добре спрацювала навесні на початку карантину, а це дуже сильно вплинуло на добробут громадян. Є опитування, що зараз люди значно більше бояться втратити роботу, дохід, аніж захворіти. Це говорить про те, що цей економічний пакет підтримки буде мати критичне значення цієї зими і ми так само закликаємо уряд і радимо дуже серйозно підійти до цих пакетів підтримки для тих сфер, які найбільше постраждають, і для громадян також", – зауважує Павло.

"Одна з переваг жорсткого локдауна – це зменшення навантаження на систему лікарень. Ми повинні розуміти, що зараз ці пом’якшені обмеження для нас означають більш жорсткі умови роботи для лікарів. Тобто ми за їх рахунок зараз ходимо і живемо відносно нормальним життям. Тому локдаун, який зараз ще не пізно зробити не таким жорстким, як він був навесні, впровадити не важко. Епідеміологічна крива згладиться, а це значитиме, що в лікарні надходитиме менше пацієнтів", – додає експерт.

Фото: УНІАН