Як живе українська мова на 30-му році незалежності України ─ коментують творці мовного закону

Як живе українська мова на 30-му році незалежності України ─ коментують творці мовного закону

9 листопада ─ День української писемності та мови. Експерт з питань мовної політики, співавтор закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Тарас Марусик та один з авторів закону про мову у 1989 році, голова робочої групи по розробці чинного закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Володимир Василенко в ефірі Українського радіо розповіли, якими є виклики на шляху розвитку української мови як державної.

0:00 0:00
10
1x

"16 січня 2021 року буде одним з найбільших викликів. Тому що частина працівників сфери обслуговування плутають приватне спілкування з публічним. А сфера обслуговування ─ це публічне побутування української мови. Багато хто не хоче погодитися, а дехто вдається до таких парадоксів, як недавно це було на мовному "Національному круглому столі" у Харкові. Директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький запропонував створити правопис слобожанської мови для того, аби люди, які не можуть опанувати українську, не відчували докорів сумління і вільно використовували свою мову. Тобто робиться все для того, щоб з різних і найбільш несподіваних сторін загальмувати імплементацію закону. Нічого нового. З настанням незалежності постійно йде гальмування будь-яких законодавчих актів, які спрямовані на зміцнення конституційного статусу української мови, який вже існує понад 30 років. І це буде продовжуватися. Кожна стаття, яка вступатиме у дію, буде тією чи іншою мірою мати спротив. І сфера обслуговування є однією з ключових", ─ зазначив Тарас Марусик.  

Конституційний Суд України розглядатиме справу про конституційність закону про мову. Марусик зауважив, що "не бачить загроз для скасування закону про мову Конституційним Судом. Тому що для цього немає підстав".  

Експерт з питань мовної політики сказав, що від початку надання українській мові ще в Конституції УРСР статусу державної відбуваються певні "хвилі".

"Ситуація з мовою постійно розвивається у правильному напрямку, але хід цей дуже повільний. Але насправді сьогодні один з найважчих етапів, тому що мовне законодавство і останній закон, попри те, що було викинуто статтю про мовних інспекторів, піднявся на вищий рівень законотворення. Крім того, за ці 30 років підросло нове покоління, яке не прийме тих умов, які були раніше. І добре, що запрацював державний Уповноважений із захисту державної мови", ─ сказав він.

На думку Володимира Василенка, "найбільшим викликом для української мови є те, що суспільство і владна еліта України не розуміють, що Росія використовувала і буде використовувати російські мову як геополітичну зброю. Українська мова ─ це наша зброя, яка захистить нас від експансії російського світу і зробить нашу країну єдиною. Найбільший виклик полягає у тому, що від владної еліти дуже багато залежить, як у суспільстві будуть ставитися до української мови. Якщо чиновники вищого рангу, президент, міністри говорять російською мовою у публічних сферах, то це завдає удару по українській мові і руйнує запровадження української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України, як цього вимагає Конституція".

Василенко також додав, що третій виклик ─ це тотальне запровадження української мови у сфері освіти.

"Якщо у сфері освіти запанує українська мова, тоді запанує українська мова у всій Україні. Тому на це треба звернути особливу увагу. І ті вчителі і професори, які не бажають виконувати закон про українську мову, мають бути звільнені зі своїх посад. Мовний режим в школі повинен бути однаковим і на уроках, і на перервах, і у спілкуванні між уроками. Протягом робочого дня в школі вчителі повинні спілкуватися українською. Бо саме від них залежить, чи будуть діти володіти українською", ─ сказав він.

Нагадаємо, 16 січня 2021 року вступає норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.

Фото: andriano_cz/Depositphotos