Один з авторів конституційного подання Олег Волошин прокоментував, чи стало рішення КСУ наступом на антикорупціонерів та антикорупційні органи і якою була мотивація подання.
"Українське суспільство має хвилювати не наступ на антикорупціонерів та антикорупційні органи, а чи є загроза боротьбі з корупцією в державі і чи послабить це боротьбу з корупцією. Мене цікавить, щоб в країні не брали хабарів і не крали з бюджету, а щоб ті, хто це робить несли відповідальність. Від цього рішення немає проблеми для боротьби з корупцією. Є проблема для повноважень одного антикорупційного органу, який робить вигляд, що бореться з корупцією, а насправді є інструментом зовнішнього керування в нашій країні", — зазначив Волошин.
За думку нардепа, НАЗК, контролюючи звіти про статки чиновників, не сприяє боротьбі з корупцією.
"Насамперед, боротьба з корупцією — це припинення розкрадання державних грошей, покарання тих, хто це здійснив. НАЗК просто змушує кожного українського чиновника, мерів міст подавати декларацію про майно. І контролює не факт корупційних діянь. Для цього є НАБУ, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Генпрокуратура, в окремих напрямах СБУ. НАЗК контролює виключно те, як люди звітують про свій майновий стан. Тобто фактично мова йде не про те, щоб протидіяти корупційним діянням, а контролювати хто і як задекларував майно, яке може бути придбане взагалі у не пов'язаний з корупцією спосіб. І на навіть по цих справах немає жодного обвинувачувального вироку. Саме і по цьому наніс удар Конституційний Суд", — сказав він.
Читайте також — В ЄС вважають рішення КСУ підставою для призупинення безвізу ─ коментує дипломатка
Водночас представник президента України у Конституційному Суді Федір Веніславський переконаний, "своїм рішенням судді КСУ зламали орган, який формує нетерпимість до корупції".
"КСУ зруйнував систему, яка моніторить спосіб життя чиновників. Зрозуміло, навіщо депутатським групам ОПЗЖ та За майбутнє, які ініціювали це подання, воно було потрібне: щоб приховати від контролюючих органів корупціонерів, які весь час обкрадали український народ. Вчора голова НАЗК заявив, що більше 90% перевірок декларацій свідчать про те, що чиновники доброчесні. І лише 10% мають за собою певні наслідки. Крім того, треба розуміти, з якою неймовірною швидкістю Конституційний Суд пішов на розгляд цієї справи. Справа потрапила до Конституційного Суду на початку серпня, на початку вересня вона була поставлена на порядок денний, а початку жовтня вже мала б бути розглянута, якби би не заявляли клопотання про відвід суддів. І 27 жовтня вона була розглянута. Такої фантастичної швидкості не було при розгляді жодної справи", — прокоментував він.
Веніславський додав, що "суддя Конституційного Суду вчора прямо зізнався у вчиненні Конституційним Судом злочину. Він сказав, що судді визнали неконституційними не ті положення, які їх просили, а ті, які їм заважають жити. Він також зізнався, що вважає, що елекронне декларування є конституційним, але потрібно було прийняти неконституційне рішення про те, що воно неконституційне".
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду. Олег Волошин прокоментував, чи є доцільним розпуск КСУ.
"Цей Конституційний Суд підтвердив сумнівний, на мою думку, указ президента Зеленського про розпуск Верховної Ради 8-го скликання і про проведення позачергових виборів. Якби ми вважали, що цей Конституційний Суд можна тоді розпустити, то чому та Рада цього не зробила? Не можна розпускати суд чи створювати його залежно від того ухвалює він рішення, які подобається чи не подобаються. У президента Зеленського є намагання створити з Конституційного Суду кишеньковий суд і в черговий раз використати суспільний запит на справедливість і боротьбу з корупцією. Це чисто маніпуляція", — сказав Волошин.
На думку Веніславського, виправити ті огріхи, на які вказав Конституційний Суд абсолютно неправомірно, неможливо.
"Тому що сам КСУ сформулював правову позицію, за якою всі ті норми, які визнані Конституційним Судом неконституційними, втрачають цінність. Будь-яка наступна спроба відновити антикорупційне законодавство потягне за собою визнання цим самим складом КСУ тих самих правових наслідків, тобто визнання неконституційним", — зауважив Веніславський.
Представник президента пояснив, чому цей склад Конституційного Суду повністю себе дискредитував.
"По-перше, швидкість, з якою було зроблено це рішення. По-друге, перебування суддів у КСУ у реальному конфлікті інтересів, про що вони самі підтвердили. По-третє, КСУ, приймаючи це рішення, порушив низку норм закону про Конституційний Суд, зокрема на засідання великої палати, яке за законом не може бути закрите, і не допустив на засідання представників президента Верховної Ради, чим грубо порушив права президента і парламенту. По-четверте, КСУ порушив свій регмент, де передбачено, що проект рішення має роздаватись суддям не менш ніж за три дні. Тобто ці дії і рішення Конституційного Суду свідчать про те, що цей КСУ повністю себе дискредитував і призвів до порушення конституційних цінностей", — сказав він.
Веніславський заперечив, що з КСУ хочуть зробити "кишеньковий суд" і зазначив, що "у Конституції закріплений чіткий механізм формування нового складу Конституційного складу, а саме: шість суддів призначає президент, шість — Верховна Рада, шість — з'їзд суддів. Тобто це паритетні засади, які не дозволяють будь-кому брати контроль над КСУ".
Читайте також — Рішення КСУ: у Комітеті виборців розповіли, чи зможуть призначити переможців місцевих виборів
Нагадаємо, у серпні 2020 року до Конституційного Суду було направлене подання 47 народних депутатів, більшість з яких є представниками "Опозиційної платформи — За життя", щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК.
28 жовтня Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.
Фото: УНІАН
