Експерт зауважує: "Варто, насамперед, говорити про величезну кількість мусульманського населення на території Франції і здатність французького суспільства адаптувати все це населення у своє середовище. Чому ці події відбулися в один день? Є просте пояснення – це день народження пророка Мухаммеда. Дуже багато терористичних атак (ми говоримо тут не лише про Францію) відбуваються у такі символічні дати. Терористична атака не має перед собою безпосередньо завдання вбити тих людей, на яких вона спрямована. Вона має завдання заявити про себе. От у якийсь символічний день вони заявляють про себе, нібито посилають якісь сигнали суспільству, насамперед французькому, про те, що проблема мусульман у Франції дійсно актуальна.
Ще одна важлива складова – це та ситуація навколо карикатур "Шарлі Ебдо". Ми пам’ятаємо, що сам терористичний акт біля цієї редакції відбувся більше ніж 5 років тому [напад на офіс редакції французького сатиричного щотижневика "Шарлі Ебдо" відбувся 7 січня 2015 року – ред]. Тоді загинуло 12 осіб. А ось у вересні цього року розпочалося судове засідання, яке стосувалося притягнення до відповідальності частини людей, які нібито були пособниками під час цієї терористичної атаки. Ми вже мали напади біля редакції, які були вчинені наприкінці вересня, напад на вчителя Самуеля Паті, який, на превеликий жаль, закінчився смертю самого вчителя. Я думаю, що це стало таким тригером для того, щоб запустити ці атаки, але в будь-якому випадку ми маємо розуміти, що причина полягає в необхідності адаптації тієї величезної кількості мусульманського населення, яке прибуло на територію Франції в французьке суспільство".
Богдан Петренко розповідає про кілька можливих сценаріїв такої адаптації: канадійський, коли умовно визнається мультикультуралізм, та плавильний котел, який представляє США. У Франції з самого початку намагалися здійснювати політику, яка передбачала мультикультуралізм, але вже з 2011 року почали його критикувати, зауважує експерт. Він передбачав паралельне існування декількох культур, наприклад, французької і біженців, які прибули.
"На превеликий жаль, такий мультикультуралізм, не пов’язаний з адаптацією одне до одного – і французів до мусульман, і мусульман до французів, – привів до створення так званих "гетто" на території Франції. Не треба їх асоціювати з гетто часів німецької окупації. Йдеться не лише про територіальне "гетто", а й про соціальне "гетто", коли мусульмани уже народжуються у Франції. Вони, фактично, не були адаптовані до французької культури", – додає Богдан Петренко.
У вересні була ініціатива Макрона залучити або адаптувати тих людей, які сьогодні живуть в "гетто". Зокрема, це стосувалося шкільної освіти. На сьогоднішній день у Франції є можливість дітям навчатися вдома за бажанням батьків. Дуже багато дітей з мусульманського середовища навчаються вдома і, фактично, не адаптуються. Саме на це спрямована була ця ініціатива. Але, на думку експерта, проблема в тому, що її презентацію і подальші заяви Макрона мусульмани сприйняли досить гостро, тому що вони містили заяви про те, що французька держава носить світський характер та відчувалося протиставлення релігій. Цей закон носить назву закон про "ісламський сепаратизм".
Богдан Петренко додає: "[Макрон] намагається зробити французький іслам, а не іслам у Франції. Ми розуміємо різницю. Питання в тому, що намагаючись зробити французів з них, самі французи забувають, скільки вже мусульман існує в їхній країні. Коли мусульман 10%, то і французьке суспільство має бути трошки толерантнішим і набувати ознак мусульманського суспільства. Не може бути односторонній процес, коли ми говоримо про таку велику спільноту".
Фото: Голос Америки
