В указі про визначення 28 жовтня Днем визволення є три помилки — історик

В указі про визначення 28 жовтня Днем визволення є три помилки — історик

28 жовтня 2020 — 76 років вигнання нацистських окупантів з України. Чому було обрано саме цю дату? Воєнний історик, доцент Національного університету оборони України Ростислав Пилявець Українського радіо пояснив, чому "визволення"” є пропагандистським терміном і чому в указі про відзначення 28-го жовтня є 3 помилки.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

У питанні визволення чи вигнання не треба шукати баланс думок, а треба виходити не сприйняття цього свята, каже доцент Ростислав Пилявець. У Радянському Союзі цей день називали визволенням, але цей термін пропагандистський. Він означає давати волю, насамперед, визволення, але Україну зайняла радянська армія. "Ми підготували рекомендації з цього приводу. Олександр Лисенко, Валерій Грицюк і я написали статтю, де розглядаємо ці поняття. І виходимо на те, що найбільш коректно говорити — вигнання".

В Указі про відзначення Дня визволення України 2009-го року є аж три помилки, каже історик. "Коректно говорити саме вигнання нацистських окупантів. Друге — вживання фашистських загарбників — була нацистська Німеччина, а не фашистська. І по-третє, дата визначена некоректно. 28-го жовтня підійшли до західного кордону країни в сучасних межах, і начебто, вигнали німців. Але, за кілька годин німці знов його взяли і тримали аж до 23-го листопада. Останній найзахідніший пункт — село Соломоново. З нього ворог був вигнаний лише наступного дня — 24 листопада".

Коли готувався цей указ, істориків не почув тодішній президент Віктор Ющенко, розповідає доцент. "Я думаю, що зараз склалася інша ситуація, і цей документ можна зробити коректним науково та історично".

Щоб українці позбувалися радянських історичних кліше, треба спростовувати міфи. "У нас є певні усталені речі, які дуже важко вирвати з корінням, але ми повинні це робити. Доводити на фактах, не створювати нових міфів. Головне — це історична правда", — вважає Пилявець.

Але серйозна проблема, на його думку в цьому питанні криється у тому, що в самій країні є певні ментальні відмінності між заходом, центром та сходом. "У значній мірі, події 2014-го року нас згуртували, але, якщо зараз схід голосує за ОПЗЖ, наприклад, все стає зрозуміло. Це проблема дуже складна, вона не вирішиться за 50 років, але треба працювати над цим наполегливо. Вода камінь точить".

Давно вже треба забути термін Велика Вітчизняна війна, каже Пилівець. "Німецько-радянська війна у складі Другої світової війни. У цьому плані багато зроблено. Але, треба починати з наймолодших. Формування політичної нації української ще триває", — переконаний він.

Фото: president.gov.ua 

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Дробович: "Читати Булгакова, досліджувати – скільки завгодно… Але не будуть названі на його честь музеї і вулиці"
На піку в УПА було до 30 тисяч повстанців
"Чим більший тиск, тим більший спротив". Лодзинська про покоління шістдесятників
"Мені вистрілили в скроню". Історія Володимира Цісельського, який пройшов Майдани та війну