Про проведення виборів на окупованих територіях
Моя позиція незмінна з перших днів початку війни з боку Росії по відношенню до нашої Батьківщини. Це неоголошена війна, але від того вона не перестала бути війною. Згідно з міжнародним правом, повну відповідальність за окуповані території несе країна-окупант. До часу їх звільнення будь-які розмови про те, що там можна провести вибори за українським законодавством, у відповідності до Конституції України, не можуть виникати. Спочатку потрібне провести повне відновлення суверенінтету української влади над цими територіями, повернути повний контроль над кордоном і тільки потім можна проводити вибори. Не забувайте, що ці території окуповані майже шість років. Не знаєш як "поступати — поступай" по закону. Наша Конституція не передбачає проведення виборів на території, яка є окупованою іншою державою.
Про риторику Уряду
На жаль, уже довгий час наше вище політичне керівництво, починаючи з війни проти нас з боку Росії, займається популізмом і підмінює поняття нашого правового поля і Конституції певними популістськими гаслами про те, що ми можемо швидко отримати перемогу, відновити наш суверенітет на базі дипломатичних зусиль у тому тупиковому варіанті, який нам був нав’язаний, так званий Мінський формат. Часто це говорю, але знову доведеться повторювати. У держави є чотири складові її сили, які можуть впливати у тому числі і на країну-агресора: економіка, армія, дипломатія, інформаційна складова. По всім чотирьом пунктам ми програємо другій ядерній державі - Росії. Єдиний спосіб, в умовах які зараз є, направляти на це всі дипломатичні зусилля, але у Мінському форматі, де країна-агресор не визнана стороною перемовин, які були ілюзії про те, що ми можемо щось там досягнути. Всі провідні західні експерти з самого початку, включаючи Курта Волкера, який певний час був спецпредставником Уряду Сполучених Штатів з питань України у розгляді цього конфлікту, що Мінський формат — це капітуляція України. Це було забиранням часу, щоб Європа робила вигляд, що немає війни в центрі Європи, а Росія - що вона не є стороною конфлікту.
Про те, чому балотується в мери
Часи не вибирають і захищати свою Батьківщину треба на тому місці і в той час, який у тебе є. Київ— це столиця нашої держави, фактично — маленька держава всередині держави, на яку дивиться вся Україна. Це 3 мільйони офіційно, а насправді набагато більше мешканців, які знаходяться у столиці, що фактично дає половину бюджету нашої держави. Показати приклад, що ситуація, в якій ми знаходимося зараз в державі, з руйнацією системи влади, зі збідненням населення, з руйнацією законів, з тотальною корупцією, і показати, що можна відновити управління, забезпечити прекрасне європейське місто з його історичними традиціями, покращити добробут, забезпечити безпекою киян — це є метою нашої партії, моєю особисто. Ми хочемо показати, що, забезпечивши добробут, справедливість і безпеку, показати приклад всім іншим містам і регіонам нашої держави.
Про те чи є серед інших кандидатів той, за кого б голосував
Сам факт того, що наша партійна організація висунула мене на цю кандидатуру — є відповіддю на це питання. Ми довгий час розмірковували, дійсно придивлялися тому, що ми партія, яка робить дуже важкі перші кроки до того, щоб стати парламентською партією. Ми перша партія заснована на ідеології неоконсерватизму. За нами немає олігархів, наша присутність у засобах масової інформації дуже скромна. Але так як ми не побачили кандидатури в мери Києва, який зміг би з нашої точки зору змінити ситуацію, побороти корупцію в місті, змінити те, що наше місто стає некомфортним для життя через екологію та небезпеку, стан інфраструктури міста. Це спонукало нас зробити крок вперед і йти у владу, щоб змінювати ситуацію на краще.
Про склад партії
На цих місцевих виборах у нас нарешті сформована діюча структура партії і вона набагато міцніша, ніж була на вибори у Верховну Раду. Першим у списку Київради йду я, другим — доктор юридичних наук, професор Національного університету оборони, генерал-лейтенант Володимир Тимошенко, йде з нами Інна Новак, яка була вже в раді, одна з кращих фахівців з аудиту, у партійній п’ятірці доктор медичних наук пані Яценко.
Про боротьбу зі смородом на Харківському масиві
Це знущання з наших мешканців. Проблема будь-якого великого міста — це утилізація сміття. Я був свідком, під час роботи в спеціальних службах, як приходили інвестори, які пропонували технології для утилізації, але корупція міської влади не дозволяла це зробити по одній простій причині — якщо вони не бачать свою особисту вигоду в цьому, вони не йдуть на пропозиції. За рік-два можна створити додаткові надходження в бюджет Києва за рахунок переробки сміття і отримання енергії. Це буде один з пріоритетів нашої команди - повернути киянам екологічний Київ.
Про зміни у столиці
Наше місто не має стратегічного плану розвитку, йде хаотична забудова. Врешті-решт навіть забудовники, які отримують надприбутки в Києві, повинні інвестувати в інфраструктуру. Китайці вже п’ять років пропонують нам допомогти зробити Кільцеву дорогу з розв’язками, які б зняли проблему заторів. Перше питання- це подолання корупції в уряді столиці, адже кошти повинні працювати на те, щоб Київ став комфортним містом для життя.
Про боротьбу з корупцією
З усіх кандидатів у мери я єдиний, хто знає усіх ключових гравців і "суничні" поляни, які їх живлять, і, можливо, навіть ті речі, які б вони давно хотіли забути. Боротьба з корупцією потребує, по-перше, цього знання, а, по-друге, розуміння яким чином треба бороти її. Корупція — це в недосконалому законодавстві мати можливість безкарності, низьку вірогідність покарання за корупцію, великий прибуток з корупційної діяльності — це можна зруйнувати нормативно-правовими актами, змінами в Законі України. Але і правоохоронні органи повинні бути під наглядом, бо вони теж є безконтрольними. У нашій країни поєднання посад мера з головою державної адміністрації створило умови при яких офіс Президента може непрозоро впливати на мера, а мер буде захищенним від контролю правоохоронної діяльності.
Про транспортні проблеми
Я користуюсь автомобілем, а іноді і громадським транспортом. І у мене є з чим порівнювати, адже я в Києві з 1972 року, і пам’ятаю яким транспорт був раніше комфортним, і як з кожним роком він змінювався. Ми повинні зрозуміти, що у нас немає іншого виходу, як здавати кожен рік від однієї до чотирьох станцій метро. Якщо ми не будемо розвивати метро, яке повинно надійти в кожне місце столиці, адже це найефективніший вид транспорту, у нас будуть затори. Я наведу приклад. У швейцарське місто Лугано щодня в’їжджають 75 тисяч італійців, бо у Швейцарії вищі заробітні плати. Заробітчани приїжджають в авто, але їм заборонено, щоб в машині знаходиться лише одна людина, адже так транспортом вони забруднюють повітря. Я не кажу, що це можна впровадити у нас швидко, але автоматизацію управління як у кращих європейських столицях можна провести зараз.
Безумовно метро на Троєщину повинно бути, і може бути побудоване за менші кошти і значно швидше.
