Центральна виборча комісія Киргизстану визнала недійсними підсумки парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня та викликали хвилю протестів. Дмитро Левусь пояснює, чому після парламентських виборів в Киргизстані спалахнули масові протести і прогнозує, чи втримається нинішній президент і уряд: "Протести в Киргизстані відбуваються доволі регулярно, починаючи з 2005 року. Але це лише верхівка айсбергу, оскільки політична нестабільність та клановість системи притаманні для Киргизстану. Варто згадати лишень, як колишній президент минулого року потрапив до в’язниці. Тому усі ці процеси є доволі регулярними. Ще на початку 2000-их років були вторгнення ісламських бойовиків на територію Киргизстану, з якими він самостійно не зміг справитися. Тоді до врегулювання ситуації долучалися сусіди: Казахстан і Узбекистан. Тобто це аж ніяк не додає стабільності цій країні".
На питання, яка наразі соціально-економічна ситуація в Киргизстані експерт зазначає: "Країна доволі багато за природним ресурсами. Там видобувають золото та інші природні ресурси. Там є російсько-військова база. Колись авіаційна база використовувалася як аеродром для американців під час початку операції в Афганістані. Потім американці звідти пішли. Усе це не додало соціально-економічної стабільності. Величезна кількість киргизів працює в РФ. Навіть на тлі сусідніх країн, рівень життя там не є надто високим. Крім того, додається традиційне протистояння під Північчю і Півднем. Це також вливає як на розподіл голосів у парламенті, так і на обурення, які відбуваються доволі регулярно після виборів. Крім того, вплив РФ залишається великим. Разом з тим, у Киргизстані доволі великий вплив і Китаю, який підминає потихеньку центральну Азію і додає багато таких гострих моментів".
Дмитро Левусь розповідає, як коронакриза вплинула на економічну ситуацію в і так бідному Киргизстані: "Американці значно скоротили свою дипломатичну присутність в Киргизстані під час пандемії. Навіть росіяни зазначають, що вони не змогли повністю організувати кольорову революцію. Тобто можна уявити, який там зараз рівень захворюваності, якщо провідні посольства скорочують свою дипломатичну присутність".
На питання, як далі розгортатимуться події і чи вдасться стабілізувати ситуацію в країні експерт зазначає: "Важко сказати. Нинішній президент Жеенбеков не зумів побудувати систему управління силовиками. Частина силовиків перейшла на бік народу. У людей, які керують процесом звільнення колишнього президента з в’язниці є намагання направити його в законне річище. Навряд чи Киргизстан одразу піде шляхом демократії. Цей шлях набагато довший і складніший. Президент може втратити владу".
Фото Дмитро Левусь
