"Декілька років бізнес вимагає від влади дуже простого рішення: замість того, щоб економічними злочинами займалися одразу декілька правоохоронних органів (СБУ, прокуратура, податкова міліція, ДБР та інші органи), зробити один чесний аналітичний орган, який буде слідкувати за тим наскільки бізнес виконує українське законодавство. Тобто ми всі повноваження, які стосуються розслідувань стосовно бізнесу у правоохоронних органів забираємо. Нехай СБУ займається терористами, поліція - злочинністю, ДБР — корупціонерами. А от Бюро економічних розслідувань буде займатися лише питаннями бізнесу," — зазначив Ярослав Железняк.
Також депутат прокоментував ситуацію, яка виникла під час ухвалення законопроєкту.
"В останню мить прийшли представники Служби Безпеки Україні і деякі депутати, які їх підтримують, і протягнули норму при якій в цьому законі ми залишаємо СБУ відділ контррозвідки в економіці. І Комітет з перевагою в один голос прийняв це рішення. І зараз фактично, на мою думку і переконання багатьох експертів, ми цим законом створюємо ще один правоохоронний орган, а СБУ все одно бере під свій контроль економічні розслідування. Там ще багато питань про різні зміни в Кодексах, але це вже технічні речі. Насправді законопроект був непогано підготовлений для робочої групи, я сказав би навіть якісно. Те, що в останню мить спотворили закон — дуже прикро.
Бюро економічних розслідувань має стати аналогом НАБУ в антикорупційній сфері. Та навіть там є Спеціалізована антикорупційна прокуратура, ДБР, але така кількість органів якості у розслідуваннях не додає. Тому я і фракція "Голос" наполягали, щоб лише один орган займався економічними злочинами. Якби так було, то ми чули б набагато менше історій про те, як проводять маски шоу, коли підприємців кладуть обличчям у підлогу, коли вибивають двері на підприємстві виробника дитячого харчування. На жаль, я можу довго перераховувати всі негативні приклади. Ось чому ми хотіли створити нормальний орган, де розумні хлопці та дівчата, які знають економіку, знаходили порушення в документах. "
На питання, коли Бюро почне повноцінно функціонувати Ярослав Железняк відповів: "Цей Закон ще буде проходити залу парламенту, саме там я буду наполягати на зміні норми. Я сподіваюсь, що мої колеги дослухаються і не будуть підігрувати Службі Безпеки України. Що стосується винесення злагоди, я думаю, що це відбудеться у листопаді після місцевих виборів. А запрацює він десь усередині 2021 року."
"Що стосовно податкової міліції - ми повинні її ліквідувати. Вчора ми підтримали закон, яким як тільки створюється Бюро економічної безпеки і там з’являється 30% співробітників, то одразу податкова міліція ліквідується. А гроші, на які вона фінансувалася, переходять у БЕБ," - додав народний депутат.
Також до розмови приєднався кандидат економічних наук, керуючий партнер консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький, який висловив свої думки стосовно створення нового правоохоронного органу.
"Щоб з’явився новий орган, треба йому надати відповідні повноваження, фінансування і дозволити йому виконувати свої функції належним чином. Якщо ж функції контролю бізнесу залишається за СБУ — це шкода для держави. Президент України обіцяв позбавити цих функцій Службу безпеки України, як це відбувається у кожній розвиненій суверенній державі, і надати всі повноваження в повному обсязі іншій спеціалізованій структурі. Але цього не відбувається, навпаки, здійснюється профанація.
За бажанням цей орган можна створити досить швидко, думаю, за пів року він може почати працювати."
Нагадаємо, що проєкт закону визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Бюро економічної безпеки як правоохоронного органу, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому.
Разом з тим Європейська Бізнес Асоціація раніше розкритикувала законопроєкт, адже, на думку експертів, це лише зміна назви старого органу на новий ("податкова міліція" на "Бюро економічних розслідувань"). Крім того, вони висловили побоювання, що завищена чисельність працівників і не зовсім зрозуміла процедура обрання кадрів може створювати додаткові ризики для збільшення тиску на бізнес.
Фото: Вісник
