Головний редактор видання "Цензор. Нет" Юрій Бутусов на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував документи, на яких зазначається, що нібито двигун літака Ан-26Ш був зношеним. "Двигун АІ-24Вт № Н474ВТ128 був виготовлений 30.12.1977 року. Капітальний ремонт двигун проходив в 1990 році, і термін служби двигуна після цього капремонту було встановлено в 13 років і 1750 льотних годин. Таким чином, в 2003-му році двигун підлягав ремонту або заміні згідно з регламентом. Однак на червень 2020 го двигун напрацював після капремонту 2339 льотних годин - на 589 годин більше, ніж допустимий після капремонту максимум! Простіше кажучи, двигун був вкрай зношений, а його експлуатація була ризикованою справою", — написав Бутусов.
Однак, командування Повітряних сил ЗСУ повідомляє, що літак, який зазнав аварії, цьогоріч на заводі-виробнику отримав продовження строку експлуатації на два роки: "Аби уникнути викривлення інформації та маніпуляцій повідомляємо, що Планом утримання та розвитку Збройних Сил України на 2020 рік та Планом ремонту озброєння, військової техніки та майна Збройних Сил України виконання капітального ремонту літака Ан-26 №56-08 (бортовий №76) не передбачалося. Тож інформація щодо літака Ан-26Ш, який зазнав катастрофи під Чугуєвом на Харківщині, начебто не був не готовий до виконання польотів й планувався найближчим часом до ремонту не відповідає дійсності".
У свою чергу, міністр оборони Андрій Таран заявив журналістам після катастрофи, що передню причину аварії можна буде назвати лише після розшифровки чорного ящика.
Авіація потребує набагато більше витрат, ніж інші військові галузі, говорить керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. "За роки незалежності в Україну не було поставлено майже жодного нового борта. Разом з тим, літати, готувати пілотів-штурманів потрібно . І звичайно, тими силами і засобами, які є в наявності здійснюється ремонт і навіть модернізація. Україна своїми вже силами освоїла модернізацію таких літаків як МиГ без Росії та інших країн. Зараз АН освоює певні модернізаційні процеси. Це все потребує додаткового фінансування", — каже експерт.
"Якщо говорити про оновлення парку, про закупівлю нових літаків, про модернізацію наших потужностей на підприємствах, то на це потрібно не менше, ніж 1 — 2 мільярди доларів", — вважає Мусієнко. Це становить половину бюджету, що виділяється на оборону і збройні сили, зазначає він.
Мусієнко вважає, що права не лише у віці літаків: "У американців є достатньо багато старих літаків, наприклад, В-52, бомбардувальники ще 50-х років розробки, а питання як їх обслуговують, які деталі на них ставляться і наскільки вони модернізуються. Бо, якщо літак старий, але йому провели капітальний ремонт та модернізували, встановили нове обладнання ,що відповідає вимогам ХХІ століття, то він може прослужити 10— 15 років. Але, якщо цього не робити, то всі процеси того, що борт старий, будуть давати про себе знати".
Тому на часі в керівництва країни — 2 питання, говорить він: "Треба вирішити як ми розвиваємо в подальшому нашу авіацію: чи ми купуємо нові літаки, а ми їх маємо купувати не в Росії, а на Заході, а це передбачає програму перенавчання пілотів".
На запитання, чи є в Україні потужності для виготовлення власних винищувачів на базі того ж концерну "Антонов", Мусієнко відповів, що компанія неодноразово виконувала відповідні замовленння-завдання для країн-членів НАТО. "А от що стосується тактичної авіації — винищувачів, бомбардувальників, поки що в Україні, на превеликий жаль, немає замкнутого циклу для виробництва таких літаків, але я не думаю, що це є критично в тому плані, що цього не можна зробити. Треба буквально два кроки — це створення "Фонду для озброєння": за зброю, яку ми продаємо за кордон, отримуємо валютну виручку, і одразу маємо ці кошти цільовими фондами скеровувати на модернізацію озброєння для української армії. І другий момент, це державно-приватне партнерство, кооперація в авіа та космічній галузі".
Експерт висловив надію, що незабаром в Україні з’явиться міністерство, яке опікуватиметься питаннями авіації та космосу.
Нагадаємо, 25 вересня ввечері під Чугуєвом на Харківщині поблизу військового аеродрому упав та загорівся військовий літак АН-26Ш. Воєнно-транспортне судно виконувало навчально-тренувальний політ. На борту були офіцери та курсанти Харківського університету повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба. 25 людей загинуло на місці, один курсант помер від опіків в лікарні, ще один травмований і перебуває в лікарні. ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи Ан-26 на Харківщині.
ілюстративне фото - REUTERS
