З епідемією covid-19 у світі відзначився сплеск домашнього насильства. На питання чи цьому посприяв виключно коронавірус чи просто про це почали більше говорити і усвідомлювати проблему Галина Скіпальська відповідає: "Домашнє насильство завжди було і ми дійсно стали більше говорити і люди почали більше усвідомлювати. Проте жорсткий карантин, коли людей зачинили вдома суттєво вплинув на цю ситуацію. Україна тут не виняток. В Італії, Великобританії у березні,квітні,травні повідомляли про збільшення кількості звернень на гарячі лінії щодо домашнього насильства. У травні генеральний секретар ООН почав говорити що разом з ковідом у нас почалася нова пандемія домашнього насильства. За зачиненими дверима легше чинити якісь асоціальні речі. По-друге, діти перестали ходити до школи і вчитель вже не мав змоги бити тривогу при перших ознаках насильства в родині. Соціальні служби не мали доступу до сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Ще один момент - транспортна галузь стояла. 80% транспортної галузі – це чоловіки. Як відомо чоловіки важче переносять ізоляцію, втрату роботи. Тому карантин спровокував ріст проблем із вживанням алкоголю, проблем у сім’ї і як наслідок домашнє насильство".
Експерти розрізняють 4 види насильств: фізичне, психологічне, економічне і сексуальне. У нас криміналізоване домашнє насильство,якщо воно має системний характер. На питання, чи вирішить проблему указ №398 експертка зазначає: "Громадянське суспільство з нетерпінням чекає підзаконні акти під цей указ. Тому що залежно від того, як вони будуть сформульовані можна говорити про те чи вирішить указ щось чи ні. Вперше в історії президент на всю Україну сказав, що після covid-19 домашнє насильство є другою проблемою, якою має опікуватися Кабінет Міністрів. Останній рік проблемі домашнього насильства не приділяли належної уваги порівняно з попередніми роками. Є надія, що громади, мери міст, голови почують ці меседжі і будуть інвестувати в розбудову спеціалізованих послуг для постраждалих. Реформа децентралізації передбачає що рішення приймаються на місцях, і питати мери мають зі своїх підлеглих, як ця система працює".
Президент у своїй промові наголосив , що людина має бути впевнена, що звернення у відповідні компетентні органи з приводу домашнього насильства має вирішити її проблему, покращити ситуацію, а не створити нові проблеми. У нас часто люди не звертаються до правоохоронних органів, тому що проблема тільки поглиблюється. Галина Скіпальська пояснює, які механізми протидії насильству містить цей указ президента: "Цим указом передбачено дуже важливий момент – це приведення в порядок координації реагування на випадки домашнього насильства. По-перше, має на повну потужність запрацювати національний кол-центр з питань протидії домашньому насильству 15-47. Він повинен мати зв'язок з усіма областями, на рівні областей повинні працювати його відділення. Має бути зв'язок з усіма структурами – поліцією, медициною, соціальними службами, притулками, мобільними бригадами, денними центрами. Ця вся система повинна між мовою взаємодіяти і працювати. Це все зараз покладено на плечі місцевих громад, які взагалі не зараховують цю соціальну тему до свого пріоритету".
На питання, що робити, коли поліція ігнорує виклики щодо домашнього насильства експертка відповідає: "Поліція повинна реагувати. Якщо має місце бездіяльність поліції, соціальних служб тощо, слід скаржитися до національного кол-центру 15-47. Це урядовий кол-центр, який подбає, аби люди, які не виконують свої посадові обов’язки були притягнуті до відповідальності. Указом президента передбачено, що мобільних груп реагування має стати більше. Крім того, сусіди мають бути більш активні і не боятися викликати поліцію, коли чують заклики про допомогу".
Фото dyvys info
