Мобільний додаток

Як в Україні працює суд присяжних, який розглядатиме справу вбивства Павла Шеремета?

11.09.2020 р., 18:26

4 вересня суд визначив основний склад присяжних, які будуть брати участь у розгляді справи вбивства журналіста Павла Шеремета. Наскільки це допоможе встановити справедливість у справі, фігурантами якої є веретан АТО Андрій Антоненко, лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко та медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь та як загалом в Україні працює суд присяжних Українському радіо розповіла голова громадського об’єднання "Громадський люстраційний комітет", адвокатка Тетяна Козаченко.

Програма:
Ведучі:

"Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді і є формою народовладдя, коли долучаються люди для забезпечення справедливого неупередженого правосуддя. Інше питання: в яких спосіб це відбувається і хто може бути присяжним", – розповіла Тетяна Козаченко. 

За її словами, цей інститут порівняно новий і, як зауважила адвокатка, зараз від не просто не є досконалим, а має дуже багато вад: "Для мене він майже нічим не відрізняється від старого інституту народних засідателів". 

"Там, де є злочини, які передбачають найвищу міру покарання – в нас це більше десяти років ув’язнення чи довічне утримання – за клопотанням обвинувачення можливе залучення суда присяжних. Такі тяжкі злочини розглядають або три професійні судді, або, якщо є клопотання сторони, то два професійні судді і три присяжних. Присяжні – це люди, яким більше 30 років, але до 65, вони проживають  в цій місцевості, не обов'язково мають профільну освіту. Вони пройшли відповідний конкурс через судову адміністрацію, автоматизовані при відповідному суді і можуть фактично входити у склад суду, користуватись тими самими гарантіями для того, щоб розглядати справу та користуватися всіма повноваженнями, так само, як і судді", – пояснила Козаченко. 

Проте Тетяна Козаченко повторила, що вважає, що той формат, який реалізований в Україні, нічим не відрізняється від народних засідателів радянських часів: "Незважаючи на те, що їх залучають, в нас немає такого інституту відбору громадянського суспільства, де люди є надзвичайно незалежними. В радянських часах вони все одно виносити разом із суддями репресивні рішення. Так і зараз, навіть якщо вони в більшості, ці люди не мають відповідної освіти, і судді, які весь час працюють в суді в нарадчих кімнатах, де вони разом приймають рішення, можуть їх вмовити". 

"Наприклад, в Америці система працює так, що суд присяжних не має права спілкуватися з суддями і він вирішує тільки одне питання. Коли їх відбирають, вони вирішкють питання винна особи чи ні, треба її судити чи не треба. Якщо суд присяжних вважає, що особа винна, тоді тільки суд визначає міру покарання. Бо будь-яка стаття Кримінального кодексу визначає, що можу бути і десять років, і менше, і довічно. Тут треба, щоб те, що людина скоїла, відповідало мірі покарання, яка обирається", – розтлумачила адвокатка. 

А в нас, пояснила далі Козаченко, присяжні вирішують ті ж самі питання, що й судді: "Там дуже багато процесуальних питань: допустимі докази чи ні, чи подані вони юридично правильно, чи можна ними користуватися. Тому люди, які не мають профільної освіти, ростуть в тому суспільстві, яке не підготувало людей, можуть скласти юридичну проблему для  розгляду справи". 

"Але в будь-якому разі цей крок – це набагато краще, ніж всі наші професійні судді, тому що кількість виправдувальних вироків в нашій країні за відсотками менша, ніж була в часи Сталіна. Це надзвичайно страшна статистика", – підсумувала Тетяна Козаченко. 

ФОТО: pixabay

Як в Україні працює суд присяжних, який розглядатиме справу вбивства Павла Шеремета?

Новини по темі