На Криворізькому залізорудному комбінаті страйк. Шахтарям сім років не індексували зарплатню

На Криворізькому залізорудному комбінаті страйк. Шахтарям сім років не індексували зарплатню

Чому повстали робітники на Криворізькому залізорудному комбінаті та які наслідки може мати для них страйк в ефірі Українського радіо розповідає народний депутат України, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець та експерт Офісу реформ Кабінету Міністрів України Максим Гардус.

0:00 0:00
10
1x

Від 3 вересня страйкують працівники приватних рудних шахт Криворізького залізорудного комбінату. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив голові Дніпропетровської ОДА ініціювати тристоронню раду та почати соціальний діалог за участі профспілки, роботодавців і керівництва області.

Про ситуацію на приватних рудних шахтах та вимоги, які висувають робітники розповідає Михайло Волинець: "До складу комбінату входить 4 шахти. На всіх чотирьох копальнях люди  знаходяться під землею у досить складних умовах. Страйкарі вимагають від власників шахт виконання семи пунктів. Перша і найголовніша вимога – це підвищення заробітної плати усім працівникам підприємства. По-друге, страйкарі вимагають звільнити генерального директора комбінату пана Новака. Кілька днів тому пан Новак ще погоджувався на підвищення зарплати робітникам, які на разі становлять 7-8 тисяч гривень, але на сьогодні ці домовленості знівельовані. З 2013 власники шахт не проводили індексацію заробітних плат".

На питання, чому шахтарі отримують таку низьку заробітну плату Максим Гардус зазначає: "Криворізький комбінат і відповідно гірничо-видобувні потужності мають специфічну структуру власності, кінцевими бенефіціарами яких є Рінат Ахметов та Ігор Коломойський. Ці дві людини відомі палкими почуттями одне до одного. Проблема низької зарплати пов’язана з конфліктом між профспілками, робітниками і приватними власниками. Зарплата завжди була компромісом між небажанням  платити одних і небажанням отримувати мало інших. Для цього проводяться перемовини, страйки. Страйк – це вимушений захід, коли роботодавці не погоджуються на підвищення зарплати. Чому вони так роблять?  Тому що вони так можуть зробити. Будь-який власник хоче мінімізувати свої витрати. Це мінімізація витрат на зарплату, соціальні виплати та,  що дуже важливо, охорону праці. У нас дуже високі показники травматизму в гірничо-видобувній галузі навіть порівняно з іншими країнами Східної Європи".

Максим Гардус пояснює, які права мають страйкарі та чому їх не можуть просто звільнити: "Зараз є кодекс законів про працю. Права найманого працівника досить захищені. Право на страйк з’явилося в першій половині 20 століття. Тобто законом встановлена норма про те, що оголошується страйк. Про це повідомляють державні органи.  Страйкуючих за те, що вони страйкують звільняти не можна. Крім того, зараз у видобувних галузях, враховуючи відкриті кордони з Європою, не такий вже й гарний ринок роботодавців, як кілька років тому. Не так вже легко звільненого кимось замінити.  Тому небезпеки звільнення немає. Інша небезпека криється у перемовинах. Хто поставить які умови і хто в них виграє покаже їхній хід. Держава лише забезпечує за законом медіацію, тобто посередництво у цьому процесі".

Фото GMK center