Про угоду про Асоціацію між Україною та ЄС
Коли політики у 2014 році виконували основну вимогу Революції Гідності, Євромайдану, і ратифіковувала угоду про Асоціацію, всі були свідомі, що ми лише починаємо дуже великий, складний шлях. На щастя, за п’ять років дії угоди і три роки дії в повному обсязі ми можемо констатувати, що Україна вийшла у вищу лігу в діалозі з Європейським Союзом. Європейський Союз і Україна вибудували дуже високий рівень партнерських стосунків. Не одного разу в критичних ситуаціях саме європейські країни приходили на допомогу Україні і шляхом мобілізації міжнародного тиску, санкційної політики та підтримки територіальної цілісності України. Так само і економічна безпека була забезпечена великою частиною через те, що угода про Асоціацію дозволила повністю переорієнтувати експорт. Лише за три роки ЄС став основним торговим партнером України, 40% всього експорту приходить на країни ЄС. Це результат, до якого країни можуть йти десятиліттями, на цьому будувати стратегії. Україна, фактично, за кілька років разом з ЄС вийшла на це. І також величезних трансформацій зазнало законодавство України. Ми вчимося з ним жити, його використовувати, його виконувати і вчимо ЄС теж працювати з Україною та розглядати нас як повноправного партнера. Це вже серйозна прагматична робота.
Про Комісію з питань координації виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС
Коли стояло питання про приєднання мене в урядову команду, я не наполягала на створенні міністерства, тому що європейська інтеграція не може бути сконцентрована в одній інституції. Це питання, яке стосується, без виключення, всіх органів виконавчої влади, тому саме віце-прем’єр-міністр як член уряду вищого порядку координує ці питання. Разом з тим, сьогодні ми не говоримо лише про співробітництво. Мова йде про дуже серйозні перемовини з Європейським Союзом, ухвалення дуже великої кількості підзаконних актів і налагодження щоденної роботи і з парламентом, і з Офісом президента, і з іншими органами, які не входять в урядову систему. Тому була створена така комісія, координаційний орган, який регулярно буде слугувати платформою для діалогу. Це не унікальне рішення для України. Всі країни, які проходили фазу або підготовки до членства, або функціонування зон вільної торгівлі, – мали такі координаційні структури. Не всі мали віце-прем’єрів в уряді, але, я думаю, що Україна таким рішенням ще раз продемонструвала, що ми серйозно налаштовані і всі наші політичні заяви підкріплюються конкретними рішеннями.
Прийнято було рішення, що такий координаційний орган очолить прем’єр-міністр – це є свідченням найвищого політичного рівня зацікавленості в цьому процесі, тому що мова йде і про планування засідань уряду, і про взаємодію з парламентом, і про таку роботу, яка потребує координації всього уряду в цілому. Я, відповідно, буду забезпечувати функціонування цього органу, наповнювати його змістом. Сподіваюся, що ця ініціатива буде ефективна.
Ми плануємо найближчі тижні провести перше засідання, на ньому визначити перелік орієнтовних порядків денних в уряді до кінця року. У нас є близько 80 підзаконних актів, які потребують ухвалення в межах виконання угоди про Асоціацію. Так само ми плануємо спланувати законотворчу діяльність уряду щодо виконання Угоди про Асоціацію, і ці питання не можна відкладати надовго, тому плануємо найближчі тижні провести засідання.
Про підготовку до 22-го саміту Україна-ЄС, який відбудеться 1 жовтня
Саміт Україна-ЄС відбувається щороку і це дуже знакове засідання, не протокольне, тому що всі рішення, які політично закріплюються на саміті, є орієнтиром та дороговказом для роботи всіх демократій і всіх членів уряду європейської комісії протягом року. Цього року засідання у форматі саміту має навіть більше значення, тому що ми підходимо до п’ятирічного рубежа функціонування політичної частини угоди, відповідно, ми виконали більше 40% зобов’язань щодо адаптації законодавства. Ми досягли домовленості щодо інтеграції у внутрішній ринок. Європейський Союз починає нову політику озеленення європейського континенту і тому саме на цьому саміті ми очікуємо, що будуть прийняті такі серйозні стратегічні рішення навіть не в однорічній перспективі.
Перше, мова йде про досягнення принципової домовленості щодо початку оновлення Угоди про Асоціацію, перегляду умов торгівлі. Друге питання, ми хочемо прискорити скасування технічних бар’єрів, які виникають на шляху до руху товарів – це і підписання угоди про промисловий безвіз, має бути рішення про надання Україні дорожньої карти інтеграції в цифровий ринок Європейського Союзу і, безумовно, пакет рішень щодо інтеграції в сфері енергетики матиме ключове значення.
Про Східне партнерство
Я повністю підтримую тезис, що вже час ЄС та НАТО визначатися з питанням розширення і членства окремих країн Східної Європи. Воно перезріло, в першу чергу. А в другу чергу, такі країни як Грузія, Молдова та Україна достатньо потужно і амбітно заявляють про свої наміри і при цьому виконують значну частину домашньої роботи. Вони теж мають розуміти, що цей діалог відбувається на умовах взаємності; в умовах постійної економічної нестабільності і глобалізації країни мають мати підтвердження своєму геополітичному вектору розвитку. Для мене ініціатива Східного партнерства – це, перш за все, платформа для діалогу країн, для ЄС – це більше інструмент спрямування правильного фінансування в регіональному вимірі. Я думаю, що Східне партнерство як таке жодним чином не стримує ЄС від визначення у питанні розширення і прийняття України як нової держави-члена Європейського Союзу і НАТО.
Про участь України у врегулюванні конфлікту в Білорусі
Я щиро не поділяю наратив, що позиція України була недостатньо активною чи недостатньо чіткою. Українське Міністерство закордонних справ на кожному етапі розвитку подій в Білорусі робило офіційні заяви. Посол України в Білорусі був відкликаний для проведення консультацій. Це дуже серйозна міжнародна практика. Також Україна приєдналися до останніх заяв ЄС, де засуджується застосування сили, є заклики про ненасильницьке вирішення цього конфлікту. При цьому, Україна також заявила про готовність долучитися до діалогу і сприяти йому всяко. Ця позиція продовжує бути активною. Водночас, не секрет, що на певних етапах післявиборчого процесу Білорусь продемонструвала недружній настрій відносно України, що стосується і конкретних рішень, прийнятих стосовно вагнерівців, і стосовно заяв, що Україна сама дестабілізує ситуацію.
Про відкриття європейських кордонів для українців
В усьому світі зараз спостерігається динаміка по підвищенню показника захворюваності на Covid. В Європі також така динаміка спостерігається, тому я не думаю, що Україна буде єдиною країною щодо якої не буде прийняте позитивне рішення. Ми очікуємо, що за півтора місяці приблизно ця динаміка знову піде на спад і можна буде відновити цей діалог. Наголошу на тому, що обмеження по кордонах, які стосуються епідеміологічної ситуації, і наявність у країні режиму безвізового в’їзду на територію країни – це абсолютно два паралельні процеси. Вони абсолютно не пов’язані. Як тільки ми будемо виходити на позитивну динаміку по статистиці, кордони відкриються і в повному обсязі відновиться безвізовий режим.
Про конкурентоздатність українських виробників на європейському ринку
Наші виробники є абсолютно конкурентними. Україна унікальна тим, що в Україні виробляються всі, фактично, види продукції: і продукція первинна, і складні механічні конструкції, машинобудівна техніка, електричні прилади, харчова продукція. Практично вся сітка товарів, яка передбачена класифікацією товарів, виробляється в Україні. Угода про Асоціацію дозволяє нарощувати та розвивати ці сфери і, відповідно, створювати нові стимули не лише великим компаніям, але і малому, і середньому бізнесам.
Великі втрати ми бачимо з боку малого та середнього бізнесів, тому це потребує відновлення. Ми очікуємо, що оновлення Угоди про Асоціацію дасть потужні стимули. Дійсно, на 1% зменшилася частка товарів, які експортуються в ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2019 року, але ця динаміка йде на спад. Ані Україна, ані інші країни або організації світу не розглядають можливість повторного закриття кордонів або жорстких умов карантину, тому ми розглядаємо можливість до кінця року виходити на періодичне збільшення цієї динаміки.
Про перспективи підписання угоди про спільний авіаційний простір з ЄС
Президент України Володимир Зеленський дуже послідовно і чітко заявляє про налаштованість і готовність України підписати цю угоду. Прикладом є віртуальний саміт, так само в п'ятницю відбулася телефонна розмова президента з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Це питання проговорювалося. Україна зі свого боку готова. Більше того, ми зацікавлені в тому, щоб підписати Угоду про відкрите небо, можливо, навіть без тієї частини, яка стосується гібралтару, тому що до вирішення цього питання Україна має ще підлаштувати свої стандарти. М’яч на полі Європейської комісії. У ході саміту ми застосуємо всі політичні інструменти діалогу для того, щоб пропушити це рішення.
Про статус партнера з розширеними можливостями
Статус партнера з розширеними можливостями дає додаткові інструменти і участі у військових операціях, і обміну даними, і роботи в структурах НАТО, і більшої візуалізації України у взаємодії з альянсами, але, в першу чергу, це визнання високого внеску нашої країни у військове співробітництво, у сумісність збройних сил, досягнення високого рівня стандартів НАТО і залучення української техніки й українських військових до операцій НАТО. Ми хочемо особливий акцент зробити на акумулюванні нашої експертизи щодо боротьби з гібридними загрозами, кібератаками, інформаційними кампаніями. Це важливий елемент, де Україна має досвід і, окрім високого рівня боєздатності нашої армії, – це теж дуже важливий бойовий досвід.
Безумовно, членство в альянсі є нашою метою. Питання військових дій на сході, звичайно, обговорюється з країнами альянсу, але я не вважаю, що воно може стати перепоною для отримання Україною членства.
Читайте більше: "Документів, які б зашкодили Україні, ми ніколи підписувати не будемо" – Кравчук про участь в ТКГ
Про заяви Фокіна та Кравчука щодо Донбасу
Це офіційні особи, які роблять заяви, але важливо зазначити, що і Офіс президента, і офіційні органи долучені до цього процесу та дуже оперативно реагують, якщо питання не відображає офіційну позицію країни.
Про найскладніше у роботі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Найбільшим викликом є ще не реформована система державного управління і розуміння того, що багато речей ти маєш робити в ручному режимі, хоча іноді хочеться по-віце-прем’єрськи дати доручення, прокинутися вранці і зрозуміти, що воно виконане. На жаль, так не працює, тому це відчуття надзусиль, які треба докладати до будь-якої, навіть найменшої цілі, яку ти собі ставиш. Не можу сказати, що це було неочікувано для мене, але це не найприємніше.
