Мобільний додаток

Covid-фонд: допомога чи афера?

1.09.2020 р., 21:31

Через місяць після запровадження в Україні карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу, 13 квітня, Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету, заснувавши фонд боротьби з коронавірусом. Сума, закладена туди, складала 66 млрд гривень. Про те, як та навіщо створювався цей фонд, а також куди все ж таки пішли кошти, розповідають Олександр Гуменюк, розслідувач експертної організації StateWatch, Юрій Ганущак, директор ГО "Інститут розвитку територій" та Богдан Малиняк, голова ГО "Акцент".

За словами Олександра Гуменюка, створення фонду для боротьби з коронавірусом ще не означає витрачання коштів на боротьбу з вірусом. Щодо формування фонду експерт додає: "Кошти бралися з багатьох місць, з різних міністерств та програм. Найбільше питання викликала сума. По-перше, вона дуже немала. По-друге, не було ніякого обґрунтування, чому саме ця сума і на що її збираються витратити. Як казали експерти, що менше в бюджеті спеціальних фондів, то він прозоріший. В даному випадку кошти з бюджету забиралися в цей фонд і не було взагалі зрозуміло, на що вони будуть витрачатися".

Олександр також зауважує, що найкраще для бюджету, коли прописуються конкретні видатки на певні цілі. Коли цілі будуть або не будуть виконуватися, люди, які були розпорядниками певних коштів, будуть звітувати, куди пішли видатки.

"Коли гроші йдуть в спеціальний фонд, по суті, ми довіряємо ці кошти Кабміну і він на власний розсуд вирішує одноосібно, погоджуючи з комітетом Верховної Ради, кому кошти давати або не давати. Ані цілей, ані прямої відповідальності за витрачання цих коштів ми не отримуємо. Всі обов’язки на себе переймає Кабмін і він одноосібно вирішує", – зауважує експерт.

Офіційно фонд був створений насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров’я та соціальних видатків, безпосередньо пов’язаних з епідемією COVID-19.

Олександр Гуменюк каже: "Я ставлю під сумнів правдивість цієї заяви. Там не було ні слова про інфраструктурні проєкти, про дороги, але чомусь кошти на це були витрачені. Відповідно, виникає питання, наскільки Кабмін мав дотримуватися цих цілей. На ділі ми бачимо, що це абсолютно не так".

За результатами існування фонду, на дороги пішло у дев’ять разів більше коштів, аніж на забезпечення лікарень. Взагалі, сума, виділена на дороги, – це більша половина всього фонду – 25 млрд гривень.

Олександр Гуменюк зауважує: "На мою думку, цей фонд від початку створювався, в першу чергу, не для того, аби боротися з Covid-19, тому що на це були інші інструменти. А саме для того, щоб виділити ці 25 млрд на будівництво доріг. Це частина цієї величезної програми "Велике будівництво", яку проводить ледве не Зеленський. Відповідно, коли з такого фонду береться більша частина грошей, я дуже сумніваюся, що на початку створення такого фонду в Кабміні не знали, що вони більшу частину фонду віддадуть саме на будівництво доріг".

У законі такий розподіл коштів виправдовується такими словами: "Тому одним із заходів щодо боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками є забезпечення населення додатковими робочими місцями. Важливим є також забезпечення покращення транспортного сполучення для своєчасного надання медичної допомоги населенню, можливості його широкого тестування на наявність коронавірусу".

Юрій Ганущак коментує ситуацію так: "Страх – це стимул для того, щоб щось робити та виправдовувати. На цьому страху робляться речі, які, з точки зору бюджетного законодавства, виглядають дуже дивними. Зараз у нас на кону порядка 300 млрд гривень, які мають дивну природу, тому що будівництво доріг проходить без тендерів, а загалом це приблизно 30% прихованих робіт. Мене більше не це непокоїть. Мене непокоїть порушення загальних принципів бюджетування, тому що потрібно закрити дефіцит бюджету, який становить 7% ВВП. Проблема не в самому борзі, проблема в його обслуговуванні. Зараз обслуговування боргу більше 145 млрд. Це колосальна сума, співрозмірна з тим, що тратиться на охорону здоров’я чи освіту. На наступний рік це ще плюс 20 млрд. Ми потрапляємо у так звану "боргову воронку", коли нарощування обслуговування боргу перевищує можливості економіки".

Експерт також додає, що воронка виникне не зараз і не наступного року, а у 2022-му, коли буде інший уряд, якому і доведеться вирішувати цю проблему. Єдиний спосіб, на думку Юрія Ганущака, це лише профіцит бюджету, але профіцит бюджету, тобто секвестр, не вигідний політично.

"Чисті видатки на боротьбу із коронавірусом – максимум 6 млрд, це рахувалося напряму. А в нас тільки сам фонд більше 60 млрд. Очевидно, що решта грошей пішли на заходи, які з натяжкою можна назвати такими, що спричинені коронавірусом. Такі експерименти з бюджетом погано закінчуються. Ще нікому не вдалося обдурити теорію публічних фінансів", – розповідає Юрій Ганущак.

Богдан Малиняк, у свою чергу, розповідає, як на місцевому рівні відбилося створення фонду: "Місцеві бюджети найбільш відчули проблеми зі створенням фонду, боротьбою з коронавірусом. Для створення цього фонду з місцевих бюджетів, фактично, було вилучено майже 10 млрд гривень. Це кошти як державного фонду регіонального розвитку, так і підтримки об’єднаних територіальних громад. Ці всі ресурси пішли на благо такій великій проблемі.

З одного боку, органи самоврядування були позбавлені величезного ресурсу. Крім того, органи самоврядування зазнали наслідків інших рішень уряду та Верховної Ради. Наприклад, так званих рішень щодо надання податкових пільг, від яких також страждали місцеві бюджети. Це рішення, які впливають на видатки місцевих бюджетів. Добрий уряд своїми постановами доручав встановлювати різноманітні надбавки працівникам, при чому під такі рішення органи місцевого самоврядування не отримували жодного ресурсу".

Богдан Малиняк розповідає, що кошти на боротьбу з наслідками коронавірусу органи самоврядування брали завдяки перерозподілу видатків між іншими напрямками. "Місцеві ради врізають напрямки видатків, пов’язані з місцевим розвитком, розвитком місцевої інфраструктури для того, щоб вирішити ті нагальні проблеми, які ми зараз маємо".

Олександр Гуменюк підсумовує: "Те, що гроші виділялися не тільки МОЗу, а й Мінсоц та МІнекономіки, – це також диктується тим, що коронавірус не лише про здоров’я, а й про економічні наслідки, які були завдані країні внаслідок тотального карантину. Видатки Мінсоц, МОЗу, Мінекономіки та Мінрозвитку регіонів частково мають якусь логіку та, в принципі, можна це пояснити. Але, водночас, ми говоримо про те, що в нас є 60 або трошки менше відсотків коштів фонду, які пішли на будівництво доріг. Ми говоримо про те, що близько 4 млрд пішло на Міністерство внутрішніх справ України, що також викликає певні запитання".

Ось як, на думку Олександра Гуменюка, варто було б долати наслідки коронавірусу: "У нас є міністерства, у нас є прийнятий бюджет, у кожному міністерстві є програми вже створені у бюджеті. Відповідно, просто було б достатньо по цих програмах додати фінансування – збільшити їх, аби потім по цих зрозумілих програмах могли б докуповувати те, що не вистачає. На крайній випадок, тому що, дійсно, не завжди можна наперед вгадати, на що саме будуть потрібні кошти в майбутньому, можна було збільшити резервний фонд, який також існує і створений саме для того, щоб у випадку якихось таких надзвичайних ситуацій було, звідки взяти кошти, щоб поповнити державні програми. Відповідно, це все можна було робити і без спеціального фонду".

Фото: УНІАН

Covid-фонд: допомога чи афера?

Новини по темі