Після виборів буде утворено приблизно 1400 громад замість нинішніх 11000. З них приблизно 300 абсолютно нові, утворені адміністративним шляхом, зокрема це стосується тих, хто свого часу добровільно не об’єднався.
Віталій Безгін коментує: "Реформа відкриває можливості для всіх громад, незалежно від шляху їх утворення. Хоча дійсно факт в тому, що коли рік тому, фактично, відбулася зміна парламентської влади, ми задекларували, що місцеві вибори мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основі. На наше переконання, майже п'ятирічний період добровільного єднання себе вичерпав. Де-факто всі, хто хотів зробити цей перший крок у невідомість, його зробили протягом попередніх років. Звісно, ми завершували процес вже в адміністративний спосіб. Тут варто додати, що, в принципі, всі європейські країни рано чи пізно завершували реформу в адміністративний спосіб.
Щодо бонусів, які отримають громади. Вони закріплюються іншими актами, не самим адмінтерустроєм, а супроводженням. Люди отримують більше фінансових ресурсів і більше повноважень, але водночас і більше відповідальності на місцях. Якщо ми говоримо про конкретні речі, то, звісно, вони будуть вже остаточно відомі після того, як будуть ухвалені зміни до бюджетного кодексу. Зараз вже можна говорити, що в усіх громадах, а не тільки містах, ОТГ, які об’єдналися, буде 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% податку на нерухомість, 100% земельного податку, пряма освітня субвенція, кошти на розгортання мережі адміністративних послуг і так далі. Де-факто ми набагато більше ресурсів і повноважень спускаємо на базовий рівень місцевого самоврядування і суттєво ослаблюємо субрегіональний, тобто районний рівень".
Щодо конфліктів навколо реформи децентралізації нардеп зауважує: "Є, дійсно, конфлікти, які ґрунтуються на певних непорозуміннях та недосконалостях того чи іншого акту. Треба сказати відверто, що таку масштабну реформу не можнаа зробити повністю ідеальною, щоб вона задовільняла всіх. Але переважна більшість конфліктів мають під собою політичне підґрунтя. Ми вже увійшли в кампанію місцеву, тому певні політики та політичні сили люблять підіймати цю тему, щоб підвищити власні електоральні рейтинги та рівень електоральної підтримки.
Одна з ключових речей, які ми декларуємо, – раніше де-факто всі послуги отримувалися в районному центрі, ми змінили філософію району. Кажучи простою мовою, тепер усе це спускається в громади, а райони існують винятково для державної координації. Щоб надавати адміністративні послуги нам потрібна єдина точка входу – це ЦНАПи, мережа яких і так будувалася попередні роки, в тому числі за рахунок підтримки європейських партнерів, які були ключовим донором по розгортанню цієї мережі. Зараз з 2021 року це буде державна підтримка, додаткова бюджетна стаття й окрема субвенція на розгортання мережі.
З практики, ми за останні три тижні об’їхали 7 чи 8 регіонів, в тому числі відвідували маленькі сільські громади, відверто бідненькі. Втім, наприклад, ми були у малій сільській громаді з населенням 6 тисяч осіб на Черкащині. В цій громаді зараз існує два центри тяжіння: новенька амбулаторія, яка виглядає краще, ніж київські поліклініки чи деякі лікарні, і центр надання адміністративних послуг, в якому можна отримати вже 121 послугу – від оформлення субсидії до можливості в перспективі отримати біометричний паспорт. Далі ця мережа буде лише розростатися. Буде ухвалено законодавчий акт, який зробить її обов’язковою і буде державна підтримка. І зараз це відкриття відбувається".
Експерт зауважує, що збереження районів, попри зменшення повноважень, – це вимога основного закону – Конституції. Райони зберігають функції державного нагляду та державної координації. Це будуть органи префектурного типу, хоча повноваження і ресурси спускаються вниз.
Щодо мовного питання поліетнічних громадян Віталій висловлюється так: "З одного боку, у нас є державна мова. З іншого боку, ми розуміємо, що це про відповідальність і, якщо для громади є зручність і потреба мати якихось консультантів, які можуть допомагати, в тому числі угорською, румунською чи будь-якою іншою мовою, я не вбачаю в цьому проблеми, тому що послуги – це про зручність для громадянина. Коли загалом казати про поліетнічні громади, то я б не ділив громади на ті чи інші. Це все громадяни України, незалежно від свого етнічного походження".
Експерт додає, що громади з точки зору ресурсів, які надасть держава, в однакових умовах. А з точки зору конкуренції – громади, які об’єднуються лише зараз, в програшному стані. Якщо успішна громада зі своєю стратегією знаходиться поряд з нещодавно створеною на сусідній території, то перша набагато швидше залучить до себе інвестора, поки друга буде розбиратися в тому, як все влаштовано.
Голова Баранинської сільської об’єднаної територіальної громади Закарпатської області Юрій Марусяк розповідає, які зміни децентралізація привнесла в розвиток його громади: "Закарпатська область, на мою думку, унікальна, тому що тут мешкає понад сто національностей і, зокрема, в нашій об’єднаній територіальній громаді є також одне село угорськомовне. Це майже 10% від всіх наших жителів. В принципі, ми живемо з ними комфортно, розуміємося, маємо спільні проєкти. При чому, проєкти легше залучити десь із-за кордону, в угорців, що ми і робимо. Зараз ситуація із COVID-19, але цього року ми вже мали будувати садочок у цьому селі. Він мав бути на три групи із угорською мовою навчання".
Віталій Безгін додає: "Ця історія показує, що люди не намагаються поділити себе на етнічних угорців та українців, а навпаки співпрацюють і використовують сильні сторони кожного етносу, що лише сприяє розвитку громади. Що більше таких кейсів буде в Україні, то менше буде політичних спекуляцій і то простіше буде громадам в тому числі поліетнічним, розвиватися у злагоді та ставати більш спроможними, зокрема використовуючи елементи допомоги з-за кордону, з інших сусідніх країн".
Експерт додає, що проактивність України як держави є кращим запобіжником від негативних наслідків впливу інших держав на поліетнічні громади, ніж просто спроби щось заборонити. Угорська сторона, зокрема, достатню кількість коштів інвестує в ті чи інші проєкти розвитку в етнічних угорських поселеннях. Зі свого боку, Україна також має створювати інфраструктурні об’єкти та показувати, що українська влада там безпосередньо є.
"Серед тих, хто вже утворився, є половина успішних громад і половина тих, яким не вдалося зробити стрибок через ті чи інші чинники, переважно, це недостатньо ефективний менеджмент. Це, насправді, ключова проблема України на всіх рівнях. Ми розуміємо, що після того, як країна буде покрита вся громадами, тобто з 26 жовтня, кадрове питання буде ключовим. Ми розуміємо, що в нас на місцях не було розвитку стратегічного підходу, проєктного планування, менеджменту, а цим всім доведеться зайнятися. Особлива проблема з цим в кадрах сільських громадах. Ми будемо намагатися залучати і західних партнерів – і американських, і європейських, – щоб вони навчали наших громадян, локальних сіті-менеджерів, аби ті розвивали свої території", – зауважує Віталій.
Експерт додає, що від системи префектів, про яку говорили раніше, не відмовилися, але сама ця система потребує змін до конституції. Тому восени буде чергова спроба її внести.
Фото: УНІАН
