Справа Окружного адмінсуду Києва. Чому Вища рада правосуддя розкритикувала НАБУ?

Справа Окружного адмінсуду Києва. Чому Вища рада правосуддя розкритикувала НАБУ?

17 липня Національне антикорупційне бюро повідомило про те, що проводить обшук в Окружному адміністративному суді Києва. Це другі слідчі дії відносно ОАСК, перші відбулися понад рік тому. НАБУ повідомило про підозри очільнику суду Павлу Вовку, його заступнику та ще п’ятьом суддям та опублікувало відео з поясненнями, на яких є записи розмов. Голова суду Павло Вовк заявив, що жодних підозр він не отримував, а Вища рада правосуддя заявила про неприпустимість заяв Національного антикорупційного бюро щодо корупції в Окружному адміністративному суді Києва. Чому суддівські органи кинулися на захист колег, чим так зацікавив детективів НАБУ окружний адмінсуд та чи можливе перезавантаження судової системи, в етері Українського радіо розповіли журналістка проєкту "Слідство. Інфо" Євгенія Моторевська та суддя-викривачка Лариса Гольник.

0:00 0:00
10
1x

Черговий виток у розслідуванні НАБУ щодо голови та суддів Окружного адміністративного суду Києва почався з обшуків 17-го липня. Як повідомила прес-служба антикорупційного бюро: "За версією слідства, підозрювані мали на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП), створення штучних перешкод у їхній роботі, а також втручалися у діяльність державних діячів". НАБУ оприлюднило матеріали слідчих дій — відеоролик із записами розмов.

Відповідь з ОАСК не забарилася. Голова суду Павло Вовк заявив, що жодних підозр не отримував, бо він знаходиться у відпустці. Опубліковані ж "плівки" назвав "сфальсифікованими". Він вважає, що дії детективів щодо нього та його колег: "чергова спроба тиску на ОАСК і мене особисто".

Свою позицію озвучила і Вища рада правосуддя: "ВРП вирішила звернути увагу посадових осіб Національного антикорупційного бюро України на необхідність утримуватися від заяв та публічних висловлювань, участі в інформаційній кампанії, які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому", — йдеться в заяві.

Така позиція Вищої ради правосуддя не є дивною, говорить журналістка-розслідувачка Євгенія Моторевська: "Ми вже на раз спостерігали, скільки було спроб в Україні провести судову реформу, і як Вища Рада правосуддя, яка є єдиним органом, який може як призначати суддів, так їх і карати, і навіть звільняти. Але цей орган системно рятує недоброчесних суддів від відповідальності. Тому мене не здивувала їх реакція. Але, дивно, що ВРП дає оцінку діям НАБУ, але не коментує того, що є на плівках. Мова йде не просто про корупцію, ми знаємо, що вона багато років існує в українських судах, мова йде про реалізацію впливу на державні органи влади, тобто, реальне захоплення влади, спроба управляти певними сферами та політичними процесами в країні".

Євгенія Моторевська згадується у даних записах, опублікованих НАБУ. Нібито голова суду дає наказ співробітнику СБУ відстежувати трафік телефонних переговорів журналістки. У березні 2019-го року вона випустила матеріал як святкує день народження заступник голови суду Євгеній Аблов. Як вдалося зняти журналістці, до орендованого ресторану в центрі Києва прибуло багато суддів, представників правоохоронних органів та політики. "Українська Хельсінська спілка" вийшла на нашу редакцію і запропонувала підтримку і співпрацю.І ми починаємо з'ясовувати, чи дійсно вони отримали ці трафіки, чи це були лише бажання. І, якщо це було, тоді будемо у законний спосіб домагатися, щоб люди несли відповідальність".

Голова суду відправив своїм наказом у відпустки суддів, яким, за даними НАБУ, вручено підозру. "Це дивно звучить, що суддю не можна викликати на допит із відпустки, — говорить суддя-викривачка Лариса Гольник, — будь-якого громадянина органи досудового розслідування викликають на допит, і вони не повинні запитувати, у відпустці він чи ні. З моєї точки зору, навпаки, вони вільні зараз, не здійснюють правосуддя. Якщо вони зараз на території України, то можуть узгодити з органом досудового розслідування коли їм прибути на допит".

Лариса Гольник розповідає як можна перезавантажити систему: "Гарно себе показав добір до Вищого антикорупційного суду. Ми побачили, що все ж таки стали на заваді потрапити до Вищого антикорупційного суду недоброчесним суддям. Щоб провести якісну судову реформу — зараз м’яч на стороні президента, і саме від нього, від його сили й бажання, спираючись на підтримку експертного середовища та громадянського суспільства, можна провести реальні зміни. Зараз Виконавчий комітет реформ, який очолює Михеїл Саакашвілі, напрацьовує новий законпроєкт з проведення судової реформи. Можливо, це і буде той шлях, який створить умови у судовій владі для молодих кадрів, які знають європейське законодавство. І рівень до судової влади суттєво підвищиться".

Крім того, у Верховній Раді є три законопроекти перезавантаження Судової влади. "Я слідкую за черговою спробою очистити судову систему, — каже журналістка Євгенія Моторевська, — це друга спроба для президента Зеленського. І в мене таке враження, що Володимир Зеленський, який багато уваги на початку приділяв перезавантаженню судової системи, зрозумів, що без контрольованих судів він не зможе отримати владу й керувати країною, що йому так само потрібні “ручні” судді як і Петру Порошенку. І той закон, який міг би виправити ситуацію, це — Закон від фракції “Голос”. Але, ми розуміємо, що він не буде проголосований, тому, що у президента є більшість. І буде за основу прийнятий той документ, який пропонує більшість".

"Якби у Володимира Зеленського було би бажання вирішити ситуацію з окружним судом, у нього є виключне повноваження ініціювати ліквідацію цього суду. І запитувала на прес-конференції президента, чи не вважає він, що його треба ліквідовувати. Він відповів, що потрібно ще трошки часу, аби розібратися з ОАСК. Але оприлюднено вже другий фільм, який викриває корупцію у цьому суді, а президент досі не визначився, і багато активістів та журналістів про це говорять, а він досі не озвучує своє бачення", — каже Моторевська.

За її словами, Окружний адміністративний суд Києва приймав багато рішень, які викликали обговорення у суспільстві: "І заборону виконувати обов’язки Уляні Супрун, яка рухала медреформу, і в будівельній сфері була винесена велика кількість абсурдних рішень, коли там де не можна будувати будинки 30 поверхів, дозволяли забудову. Але, на мою думку, найважливіші рішення у справах Майдану, тому що саме судді Окружного суду, на мою думку, несуть відповідальність за ті каліцтва і смерті людей, тому що вони одними з перших дали добро на силові дії. Наше завдання як журналістів і громадськості контролювати ці процеси, і, думаю, що рано чи пізно ці судді отримають оцінку своїх дій".

Редакція Українського радіо готова надати можливість для коментарів із зазначеної теми представникам Окружного адміністративного суду міста Києва та представникам Вищої ради правосуддя України.   

Фото - УНІАН