Трохи історії або якою була "прабабуся" сучасної картки
Історія виникнення банківських карток сягає початку 20-го століття. Саме тоді в Америці з’явилися перші картки з картону, які підтверджували платоспроможності клієнта. Згодом, деякі ресторани та організації почали видавати надійним клієнтам картки, які можна було використовувати, як документ, під час оформлення угоди. У 1914 році компанія "Вестерн Юніон" випустила першу картку із фіксованою сумою кредиту і вже через 5-ть років світ побачив першу паперову кредитну картку. Спершу її використовували лише члени уряду США- вона давала право надсилати телеграми в кредит – за кошти уряду.
.jpg)
Паперова кредитна картка, випущена в США 1914-го року
Перші картки, які виготовлялися із металу і тисненням ідентифікаційних даних клієнта, випустили в обіг у 1928 році "Ферінгтон Мєніфекторі". Завдяки цьому, продавці могли, за допомогою копіювального паперу, швидко фіксувати дані про власника. Поява, власне банківських карток, пов’язана з ім’ям Джона Бігінса, який у 1946 році організував роботу за кредитною схемою "Чердж іт". Суть у тому, що невеликі магазини брали від клієнтів, як оплату, персональні розписки. Після здачі їх у банк, продавець отримував кошти із рахунків покупців.
У період 50 – 90-х років 20-го століття, почали формуватися умови для створення міжнародних платіжних систем. У 1951 році "Дінерс Клаб" видала Британським банкам першу ліцензію на використання своїх іменних карток. У цьому ж році, “Френклін Нешнл Банк” випустив першу власну пластикову картку. Потім, з’явилася пластикова картка з електронною пам’яттю. А ще через 10-ть років було запатентовано першу смарт-картку із вбудованим мікропроцесором.
"Американ Експрес" в СРСР, фотохроніка ТАСС
У США поширення банківських карток пов’язано з появою картки "Американ Експрес", вихід якої датується першим жовтням 1981 року. Перед, тодішнім Центральним Банком, постала проблема обмеженості їх обслуговування. Тому, "Бенк оф Америка" ухвалив рішення видати ліцензію на випуск своїх карток іншим банкам. У відповідь на це, кілька великих банків-конкурентів, вирішили об’єднатись та створити у 1967 році свою міжбанківську карткову асоціацію, яка згодом отримала назву "МастерКард Інтернешнл". Таким чином з 70-х років існує система "МастерКард". Паралельно – системи "Віза" і "Америкен Експрес".
Головні правила безпечного користування карткою
1. "Максимум, що ми можемо називати це – 16-ть цифр на лицьовій стороні картки – коли Ви очікуєте переказ коштів на Вашу картку, – говорить директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Олексій Шабан, – сам по собі номер картки у публічному доступі – безпечний. Але, це може бути приманкою шахраїв, які почнуть діяти проти Вас – взнати строк дії картки, якісь коди і т.д. І небезпека не в тому, що Ви виклали цей номер, а як Ви готові до можливої атаки шахраїв".
2. "Ніколи і нікому не можна повідомляти Ваші персональні дані, це – номер паспорту, дата народження. Пін-коди до карток – не можна! Три цифри на звороті картки – не можна! Строк дії картки – забороняю! Смс-коди, які Ви отримуєте від банків та мобільних операторів, будь-яку іншу інформацію, стосовно Ваших рахунків – не можна повідомляти! І, також, ми рекомендуємо, не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, і якщо є якісь сумніви – звертатися до відділень банку, який випустив цю картку, або за телефоном, по якому можна спілкуватися з банком, він нанесений на звороті цієї картки".
Ілюстративне фото - pixabay.com
3. "Справжнім працівникам банку не треба ні номер Вашого паспорту, ні ІНН, ні строк дії картки, код на зворотному номеру картки. Бо ці дані Ви можете вносити на захищеному сайті. І той код, який нанесено на зворотному боку картки, не знають навіть працівники банку".
4. Коли на телефон приходять смс, каже Олексій Шабан, головна небезпека в тому, що шахраї такими смс створюють відчуття якоїсь небезпеки, обмеження в часі. "Намагаються створити відчуття, що вони – співробітники банку, служба безпеки банку і вони бажають саме Вам допомогти. Небезпека не в тому, що Ви отримали смс, а в тому, як Ви на це реагуєте – звоните по телефонах, які вказані в підозрілих смс, або переходите за посиланням, яке може міститися в цих смс. І краще, на такі смс, повідомлення чи дзвінки – просто не реагувати. Не реагуєте – не вступаєте в діалог з шахраєм – не видаєте інформації, в якій зацікавлені шахраї".
Ілюстративне фото - pixabay.com
5. Якщо Вам будь-хто телефонує і запитує пароль від інтернетбанкінгу, це – шахраї. Щодо паролів, то все залежить від того, який пароль використовується. "Прості паролі, це як відкриті двері до Вашого рахунку для шахраїв, – говорить посадовець із Нацбанку, – це – дата народження та ім’я, у різних варіаціях ну і т.д. Наші рекомендації до паролю: по-перше – має містити не менше 8 цифр, навіть різні символи, по-друге – використання літер в паролі, як великих, так і малих, і по-третє – різні паролі до різних послуг – один - до пошти, другий – до картки, третій – для сайтів".
6. Пін-код картки – це секретний код, який маєте знати тільки Ви. Його не знає жоден оператор банку. Коли Ви вводите пін-код в терміналі чи банкомату, не соромтесь – прикривайте другою рукою клавіатуру, щоби унеможливити перегляд його сторонніми особами.
7. Як зберегти картку з "пейпасс"? "Зняття якимось пристроями грошей з картки "пейпасс" без Вашого відома, це – фейк. Мені невідомо жодного випадку, щоби з картки було списано кошти. Якщо Ви переймаєтеся, то є інші місця для зберігання картки, аніж в тих “фейкових” відео, коли картка зберігається в задній кишені, коли, в принципі можлива така операція. Але, якщо картка знаходиться в нагрудному кармані та в гаманці, то я не уявляю, як це можна здійснити – щільний контакт апарату і картки – як умова підтвердження зняття Ваших коштів", – зазначає Шабан.
На що найчастіше полюють шахраї?
Найчастіше, каже директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Олексій Шабан, шахраї випитують у людини інформацію, яка надати їм доступ до картки, або інтернетбанкінгу – паролі, терміни дії, останні суми платежів чи надходжень. "Намагаються заволодіти інформацією, яка надасть їм доступ або до однієї картки чи може і до усіх рахунків. Можливі ситуації, коли ці дзвінки і подальші розмови з шахраями, будуть використані ними для звернення до операторів зв’язку, для перевипуску Вашої сім-карти вже на їх ім’я".
Також, зазначає він, пройдисвіти полюють на код підтвердження проведеної операції. "Цей код ними буде використано для крадіжки коштів. Їх цікавлять не ті повідомлення, коли Ви самі зробили платіж і підтверджуєте цю інформацію. Їх цікавлять коди по операціям, які проводять самі шахраї та про які вони вже знають частково інформацію – дата платежу, час чи сума, або шахраї вже підготувалися зняти кошти з Вашої картки і їм треба тільки підтвердити цю операцію кодом. Цей код вони можуть називати як завгодно – код підтвердження доставки товару, кодом активації-розблокування грошової операції. Будуть робити усе, щоби відвернути увагу від того, що насправді написано в повідомленні, і щоб Ви передали цей код шахраям. Тільки Ви комусь передали цей код, вважайте, що гроші вже переведено з Вашої картки".
Ілюстративне фото - pixabay.com
