Вчора на позачерговому засіданні Верховної Ради депутати мали ухвалити проєкт Постанови про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року. Але питання було знято з порядку денного.
Чому президент відкликав з Ради постанову про призначення місцевих виборів пояснює експерт: "Є кілька причин. Одна з тих полягає у тому, що проєкт недостатньо якісно підготовлений. Там міститься кілька достатньо суперечливих норм. В проєкті не згадується про вибори до районних рад і в цьому є величезна проблема, тому що на законодавчому рівні реформа затягнута надзвичайно серйозно і зараз не завершена. Тому в проєкті передбачалося рекомендувати ЦВК призначити вибори до районних рад. Однак рішення про районний поділ не прийнято на рівні парламенту. Відтак це було юридично безграмотне рішення. Крім цього, у проєкті зазначається, що вибори будуть призначені у районні ради і в містах, а з цим також є проблема. У таких міст, як Київ, Харків, Одеса потрібно спершу запитати, чи потрібні їм районні ради. Такі вибори призначаються після того, коли відповідне рішення прийме місцева рада. Зараз ніхто не знає, призначати чи не призначати вибори до районних рад. З одного боку районні ради передбачені конституцією України, з іншого боку районний поділ до кінця не завершений. Крім того, досі тривають суперечки і намагання штучно збільшити кількість районів. Кожен депутат лобіює своє місто, округ чи регіон".
Олексій Кошель пояснює, в чому полягають особливості проведення місцевих виборів за новим виборчим законодавством України: "На нас чекає ще один блок проблем, пов'язаний із виборчим законодавством. Традиційно парламентарі затягнули зі змінами законодавства. Ми фактично стоїмо перед стартом кампанії, а депутати зміни ще не ухвалили. Тривають суперечки щодо принципових змін, тривають суперечки щодо технічних змін. Зараз навіть складно уявити, яку редакцію кодексу буде винесено на розгляд і які зміни буде прийнято в парламенті. Найбільш суперечливі норми – це поширення пропорційної виборчої системи на населені пункти, де проживає не менше, ніж 15 тисяч виборців. Раніше було не менше, ніж 90 тисяч. Тобто в переважній більшості маленьких районних центрів буде голосування за партійні списки. Це надзвичайно велика проблема, оскільки в нас є слабкість політичних партій, які не мають на місцях реальних структур і партійний осередків. По-друге, ми не маємо ставити місцеве самоврядування в залежність від політичних партій. Зараз відбуватиметься партизація місцевого самоврядування, а це дуже небезпечний прецедент".
На питання, як коронокриза вплине на організацію виборчого процесу експерт зазначає: "Поки що це питання ніхто не розглядає взагалі. В Україні є 33 тисячі виборчих дільниць. Якщо порахувати членів виборчих комісій, то стане зрозуміло, що нам потрібні сотні тисяч масок, серйозні системи захисту для членів дільниць, які організовуватимуть голосування хворих на коронавірус, осіб, які перебувають на самоізоляції чи в інфекційних відділеннях. Це додаткові кошти, які вже час прораховувати і вносити зміни до державного бюджету щодо збільшення фінансування виборчої кампанії".
Незважаючи на коронавірус поляки показали досить високу явку на виборах президента. Олексій Кошель дає прогнози щодо явки серед українців на майбутніх місцевих виборах: "Традиційно в демократичному світі є високою явка на місцевих виборах і дещо нижча на загальнонаціональних, тобто на парламентських і президентських. У нас, на превеликий жаль, навпаки. Українці насамперед пов’язують надії з главою держави та парламентом, а на місцевих виборах явка є дуже низькою. Навіть якщо ситуація з коронавірусом стабілізується і на осінь у нас буде все добре, то все одно працюватиме психологічний страх. Щоб послабити конкурента на виборах, за якого голосує переважно населення старшого віку, політику достатньо поширювати чутки на території населеного пункту щодо нового спалаху хвороби, щоб зменшити явку".
На фото: Олексій Кошель
