Роберт Лоріан розповідає: ""ОПОРА" спостерігає за політичною рекламою на виборах, в тому числі на попередніх президентських та парламентських. Моніторячи політичну рекламу під час виборчих процесів, ми помітили дві проблеми. Перша, що політична реклама ніяк не регулюється в законодавчому полі. Кандидати під час виборів можуть використовувати її скільки завгодно, витрачати скільки завгодно коштів, не декларувати та не показувати їх у фінансових звітах. Відповідальність за це відсутня. Друга, що багато політиків попри правила соціальної мережі Facebook, які забороняють публікацію політичної реклами без дисклеймера, щоб користувач, бачачи її, знав, що це саме реклама політика, не використовують цей інструмент.
Із 2020 року ми почали періодичний щомісячний моніторинг політичної реклами. Якщо в лютому загальні витрати політиків на неї за місяць становили лише сто тисяч доларів, то вже у червні політичні сили у всіх регіонах активізувалися у соціальних мережах і витрати зростають до майже двохсот тисяч доларів.
Витрати зростають, тому що політична реклама доволі зручна та має багато переваг над рекламою офлайн чи в традиційних ЗМІ. Політична реклама доволі дешева. Політична сила, яка витратить лише сто доларів, може охопити аудиторію близько одного мільйона українських користувачів, а за п’ятдесят доларів можна охопити всіх користувачів Facebook невеличкого обласного центру України. Вже на цих виборах ми стикаємося з тим, що це, можливо, стане топ-1 інструментом для агітації політичних сил і кандидатів".
"Петро Порошенко стабільно у всіх наших звітах є у трійці лідерів за витратами на політичну рекламу. Його сторінка стабільно витрачає в середньому до десяти тисяч доларів в місяць. На його сторінці вона транслюється постійно, безперервно та з’являються нові рекламні дописи. Сторінки Шустер Live та Володимира Гройсмана активізувалися в останні місяці та почали витрачати доволі багато грошей на залучення нових підписників та нової аудиторії до своїх сторінок. Слуга народу Тищенко Микола активізувався лише у червні і це вперше він потрапив до лідерів за витратами.
Також є ще один цікавий момент, який стосується Андрія Портнова, партії Шарія та сторінка Бойко Лидер (неофіційна сторінка політичної партії ОПЗЖ). Хоча ці сторінки не займають лідерські місця за розміром витрат на політичну рекламу, майже щомісяця вони створюють величезну кількість оголошень, кожне з яких націлене на окрему невелику групу користувачів. Так вищезгадані сторінки опублікували у Facebook понад 2000 оголошень – рекордна кількість для українського сегмента Facebook.
Ці сторінки використовують так звану стратегію мікротаргетингу, при якій рекламодавець доволі точно та ефективно налаштовує таргетинг реклами, використовуючи такі відомості про користувачів, як їх вік, стать, місце перебування, інтереси тощо. Саме використання технології мікротаргетингу під час виборів у США 2016 році та згодом під час референдуму про вихід Великобританії з ЄС викликало чималий резонанс та хвилю претензій до роботи соціальної мережі Facebook", – коментує дані Роберт.
.png)
Ксенія Омельченко пояснює феномен популярності політичної реклами у соцмережах: "Якщо ми говоримо про політичну рекламу у Facebook, то її популярність триває протягом декількох років, тому що в нас що не рік, то якісь вибори. Насправді, бюджети на саму рекламу у соціальних мережах у деяких політиків та політичних партій зрівняються скоро з рекламою на телебаченні, у ЗМІ тощо. По-перше, це дешевша реклама і ти самостійно можеш обрати свою аудиторію – вік, стать, інтереси. Якщо ти хочеш націлитися на підприємців, то ти обираєш серед інтересів у Facebook бізнес або тих людей, які володіють малими підприємствами, і твоя реклама потрапляє у ціль. Натомість, коли ти запускаєш рекламу на телебаченні, то не можеш на 100% бути впевненим, що її побачать, наприклад, підприємці.
Також в соцмережах є дуже нативні "вкиди", коли ти публікуєш новину на не дуже популярному сайті і потім запускаєш її у рекламу із заголовком "ви не повірите, що зробив той-то політик". Умовно кажучи, запускають такі клікбейт-заголовки із дуже сірих ресурсів і заходять нативно. Люди бачать, що це не сам політик чи політична партія запускає якусь рекламу, а ЗМІ, навіть якщо воно невідоме.
Потрібно додати, що не багато-хто маскує рекламу чи робить її нативною. Хтось заводить сторінки начебто якоїсь соціальної ініціативи чи громадської організації – напівЗМІ. Та ж сторінка Городок, яка перелічена в списку мережі "ОПОРА", – це дуже нативний захід як анонімна сторінка про одне із міст України, але коли ти почитаєш декілька новин, то зрозумієш, про кого там найбільше пишуть. Не забуваємо, що у нас поширені Телеграм-канали, у яких купують нативні пости чи "вкиди" – це теж популярний ринок, де витрачають багато грошей.
Є декілька варіантів, тому потрібно дивитися на бюджет, що вам ближче та що ви хочете донести до виборця чи українців загалом".
Фото: УНІАН
