17 березня закрили усі кінотеатри в Україні. Як через чотири місяці вони повертаються до напів нормального функціонування? Яких збитків вони зазнали? Чи всі зможуть повернутися до роботи?
Ви правильно кажете, що кінотеатри теж є якраз підприємствами, прибутковими, які повинні заробляти на своїй діяльності. Багато, дійсно, не зможуть повернутися в нормальний режим функціонування, через колосальні збитки, які сталися. І через велику орендну плату приміщень, взагалі, кінотеатральний бізнес є дуже ризикованим, бо сильно залежить від сезонності, від репертуару, від настроїв, смаків відвідувачів. Тому карантинні заходи дуже сильно вплинули на цю галузь. Було звільнено багато людей, багатьом було неможливо оплачувати оренду, перенесення дат великих голлівудських релізів, на яких в основному і заробляють кінотеатри. Що стосується того, як відбулось відновлення функціонування, то мені відомо, що Асоціація Кінотеатрів, спільно з МОЗ, розробили нові нормативи, за якими можна відновити роботу. Але, перший вікенд показує дуже низьку відвідуваність і тут може бути кілька причин. Перше – необізнаність. Не всі люди знають, що вже відновлено роботу кінотеартів. Також, можливо просто бояться, бо є певний страх – йти у закрите приміщення, проводити там певний час поруч з іншими людьми. Ну, і звичайно – репертуар. Нових релізів немає, і все що зараз йде в кінотеатрах, це – повторні релізи. Все це впливає на відвідуваність. В принципі, липень-серпень завжди є такими місяцями, що вважаються "провальними", і на них не робиться ставка щодо відвідуваності кінотеатрів.
Зараз сезону відпусток фактично немає. Хтось не працював кілька місяців, і надолужує, хтось втратив роботу… І за даними багатьох досліджень, у багатьох українців просто поменшало грошей, і кінотеатр, це – останній пункт, на що би люди витрачали гроші… Наскільки це може вплинути на кількість глядачів?
Взагалі, культура, сфера розваг не є в пріоритетному напрямку формування бюджету родини, або їх витрат. Тому під час кризи люди відмовляються від того, що не є найнеобхіднішим, від того, від чого не залежить виживання. Тому, це – також обов’язково впливає на відвідуваність кінотеатрів. Можливо, люди вже втомилися і намагаються не помічати карантинні заходи, але, я не розумію, чому люди вважають, що кінотеатр може бути якоюсь зоною ризику. Той самий факт, що кінотеатрам дозволено працювати лише до 22-ї години, хоча ті ж ресторани та інші заклади харчування працюють набагато довше та інколи збирають набагато більше відвідувачів, ніж кінотеатри, і часто, не дотримуються усіх застережень і заходів. І це є нерівноцінним. І, насправді, для кінотеатрів, сеанс близько 22-ї години вважається другим праймовим сеансом, але, ці обмеження позбавляють кінотеатри цього сеансу. І в цьому я вбачаю подвійні стандарти.
Юлія Сінькевич, фото - з ресурсу cutinsight.com
Наскільки ці правила верифікуються, чи залежать вони від площі кінотеатру та інших параметрів? Хто буде стежити за дотриманням цих правил?
Генеральне правило, це – 50% наповнюваності залу, залежно від кількості місць. Щодо здійснення контролю, то я спілкувалась з директорами, і вони розказують, що є перевірки, приходять певні наглядові органи, на яких покладено ці обов’язки . Звичайно, оскільки кінотеатри розробляли самостійно ці правила , узгоджували їх з МОЗ, то це – узгоджена позиція обох сторін. Вони дивилися і на реалістичність виконання цих умов і вже знають, що як мінімум половину свого потенційного прибутку втратять, але і на цих умовах вони готові відкриватися зараз. Також, як різновид, в нас є “опен ейр” і автокінотеатри, які почали працювати зараз активніше, шукаючи альтернативні способи демонстрації контенту, і це – певний вихід із ситуації, хоча б на теплий період часу.
Чи влипнуть обмеження на вартість квитків, тому як втрачається час на додаткове прибирання, зменшується кількість відвідувачів…
Я продивлялася вартість квитків і змін не знайшла. Вона як була, так і лишилася. Всі розуміють, що зараз не час підвищувати ціни, і необхідно придумувати нові акції та інші способи, щоби додатково долучити глядача та запросити його на перегляд. Однак, дійсно багато кінотеатрів не хочуть зараз відкриватися, бо це для них буде збитково. Зараз, хоча б «на папері» кінотеатри можуть розраховувати на якісь пільги під час пандемії, що можливо будуть компенсовані якісь збитки, однак, після їх відкриття –вже немає таких пільг та умовних компенсацій. Тому, деяким вигідніше залишатися зачиненими і отримувати певні фінансові пільги.
Чи не вбачаєте ви у ситуації, що склалася, час для нових можливостей, якщо подивитися на свою діяльність під іншим кутом зору…
Для українських фільмів тут з’являється можливість повторного прокату. Інший момент, який не стосується кінотеатрів, а стосується контенту, це – онлайн, який дуже поширився зараз, але тут треба згадати, що у нас в Україні майже немає захисту інтелектуальної власності, і проблема піратства стоїть дуже гостро. Тому вважаю, це – гарний час для того, щоб посилити контроль за правом інтелектуальної власності і захистити цей контент. Захист українських фільмів, це в основному відбувається в "ручному режимі": сидить група людей, яка займається просуванням українських фільмів, в пошуку, на піратських сайтах знаходять їх, скаржаться, намагаються прибрати їх з вільного доступу. Але, коли говорити навіть про іноземні стрічки, які легко знайти в пошуку, вони такі ж самі, права на них належать комусь, і, часто вони належать і українським дистриб’юторам, які могли б їх легально показувати на телебаченні та інше, і отримувати свій прибуток, але, вони не можуть цього робити і втрачають свій прибуток через піратство. Тому це – глобальна проблема. І щодо українських стрічок, то їхні промо, мають бути взагалі окремим проектом – це формування престижності, популярізація саме українського кіно. І за останні кілька років, ми вже переконалися, що українське кіно може бути цікавим кіноглядачу, і масовому глядачу, і кіноманам.
фото - УНІАН
