Мобільний додаток

Екологи назвали причини масштабних втрат від повеней на Західній Україні

3.07.2020 р., 09:25

Чи були передумови для руйнувань, які спричинила повінь? Який погляд на ситуацію мають екологи та громадські активісти? Які висновки ми маємо зробити аби у майбутньому убезпечити регіони України від таких втрат? Розповідають гості програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно" голова "Всеукраїнської екологічної ліги" Тетяна Тимочко та директор Національного природного парку "Тузловські лимани" Іван Русєв.

На Західній Україні внаслідок сильних дощів, які тривали не один тиждень, річки Чорний і Білий Черемош вийшли з берегів, згодом – й річки басейнів Дністра і Прута. Вода підтопила сотні домогосподарств, є загиблі. Найбільше постраждали Івано-Франківська та Чернівецька області.

"Якщо говорити про Карпатський регіон, то, безперечно, повені і паводки, вони були і будуть. Це гірський регіон, де формуються швидкі води під час великої кількості опадів. Таке природне явище зупинити або якось відтермінувати неможливо. В усьому світі в подібних місцевостях давно вже враховують природні чинники, адаптують дії влади і відповідних спеціальних структур, готують населення. Це зменшує масштаби таких критичних подій. В українських Карпатах такі нищівні паводки та повені навіть за період незалежності траплялися кілька разів. В 1998 році страшна катастрофа в Закарпатті, потім 2001 рік, 2008, 2009, 2010…, проте всі вони різняться за масштабами. За даними експертів "Екологічної ліги", на сьогодні, зафіксовано 14 тис. зруйнованих будинків, близько тисячі кілометрів пошкоджених доріг, понад 150 зруйнованих або пошкоджених мостів, об'єктів інфраструктури. Але якщо порівнювати цифри з 2008 роком, вони звичайно інші – тоді було зруйновано близько 40 тисяч будівель і постраждала територія мала більші масштаби", ­– розповідаєголова "Всеукраїнської екологічної ліги" Тетяна Тимочко.

В 2000 році, після повеней на Закарпатті, "Всеукраїнська екологічна ліга" провела міжнародну конференцією, де зібрала представників різних країн Карпатського регіону, вчених та фахівців, які запропонували кілька першочергових кроків, аби зменшити масштаби таких явищ.

"Насамперед, це створення системи протиповіневого захисту. В усіх країнах Карпатського регіону, що межують з Україною, є такі системи протиповіневого і протипаводкового захисту. Це інженерні спеціальні споруди, не лише дамби, а й водосховища, і ємності для додаткової води. Крім того, має бути категорична заборона забудови водоохоронних зон і прибережних смуг. Також відсутність будь-яких перетинів гірських річок, які затримують проходження води. Тобто є комплекс інженерних заходів, які створюють цю систему, каркас протиповіневого захисту. Другою важливою причиною, яка призвела до виникнення повені, було визначено жахливе вирубування карпатських лісів. Воно почалося саме в 90-х роках, а в 1998-2000 роках набуло неймовірного розмаху і продовжується нині. Причому це вирубування багаторічне. І от якраз оце облисіння верхів і спричинило зменшення цієї водопоглинаючої функції лісів", – зазначає Тетяна Тимочко.

Громадські активісти та екологи вважають, що вирубка є однією з причин, проте не основною. Тут також варто говорити і про те, що затоплені будинки знаходилися на заплавах річок, тобто вони збудовані без дотримання відповідних норм.

"Серед причин, які визначила наукова рада "Всеукраїнської екологічної ліги" – цевідсутність системи протиповіневого захисту, вирубка лісів, забудова водоохоронних зон і прибережних смуг. Однозначно порушується гідрологічний режим, заплави. Крім того, самі гірські річки спотворені. По-перше, саме гірськими річками спускають вирубаний ліс, руйнуючи ложе гірської річки. Після вирубок в лісі залишається все, крім якісної деревини, – хмиз, гілки, навіть стовбури, що під час великої води зноситься в річки, захаращує проходження води внизу, і річка розливається", – наголошує голова "Всеукраїнської екологічної ліги".      

Міжнародний досвід показує, що у питаннях ліквідації і попередження повені, слід діяти швидко і результативно, аби зберегти життя людей й інфраструктуру регіонів.

"Слід створити систему протиповіневого, протипаводкового захисту. Це сучасні методи, включаючи не тільки інженерні споруди, а й техніку та обладнання для ДСНС. Друге питання – заборонити незаконну вирубку лісів. Тож ми маємо домогтися реформування природоохоронної галузі. Політика має бути відділена від господарської функції. Функції контролю і нагляду мають виконуватися окремою структурою, яка контролює і Міністерство, і агенцію, і всі господарюючі суб'єкти. На сьогоднішній день, на жаль, цього розуміння поки що в міністерстві захисту довкілля немає", – підкреслює Тетяна Тимочко.                                

За даними правозахисних організацій, напади на екологічних активістів є в трійці найчастіших. Днями під час інспектування Національного природного парку "Тузловські лимани" на екологів здійснили напад місцеві підприємці.

"По-перше, це сім’я, яка має 30 гектарів лісу Національного природного парку і не сплачує жодних податків до державної скарбниці. Ці люди багато разів вже намагалися нападати і провокувати адміністрацію парку, інспекторів. Проте саме зараз, після перевірки Держгеокадастру, екоінспекції та інших структур, коли було встановлено, що вони не мають жодної законної підстави перебувати на цій території, почали нападати на нас. З такою агресією колеги стикаються доволі часто, оскільки в Татарбунарському районі Одеської області український закон не діє. Тут давно вже сформувались бандитські угрупування, які кришуються поліцією, прокуратурою. І тому будь-які намагання довести до ладу ту чи іншу справу натикаються на перешкоди і закінчуються побиттям людей, які захищають надбання держави", – каже директор Національного природного парку "Тузловські лимани" Іван Русєв.

На фото: голова "Всеукраїнської екологічної ліги" Тетяна Тимочко

Екологи назвали причини масштабних втрат від повеней на Західній Україні