Мобільний додаток

Андрушків про роботу Нацради реформ та повноваження Саакашвілі

12.06.2020 р., 07:28

Президент Володимир Зеленський призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ. Втім, діяльність Національної ради реформ неоднозначна. Для чого вона була створена та який матиме вплив на порядок денний в Україні розповідає правозахисник, виконавчий директор громадської організації "Центр спільних дій" Андрій Андрушків.

"Між собою ми з колегами жартуємо, що це одна з інституцій, яких би не мало бути. В період 2014-2015 років, коли Нацрада реформ створювалася, розгорталася та часто обговорювалась, був певний конфлікт між тодішнім президентом України Петром Порошенком і головою уряду Арсенієм Яценюком. Президентська адміністрація докладала багато зусиль, щоб перетягнути увагу суспільства на президента як лідера реформ. Ось, і для цього зокрема була створена така структура – як діалоговий майданчик, де президент, представники парламентських фракцій, представники уряду змогли б дискутувати про реформи. Хоча якщо подивитися Конституцію України, закони України, то ми живемо в парламентсько-президентській республіці. У нас є парламент, який делегує повноваження уряду і уряд несе повну відповідальність за реформи, а Нацрада – це певний симулякр. У період  2018-2019 років Нацрада реформ не працювала, не скликалися засідання і ніхто цього не помічав. Постає питання, а для чого вона існує?", – коментує Андрій Андрушків.

Із часу призначення Саакашвілі встиг оголосити онлайн-відбір у свою команду, також зробити кілька резонансних заяв, наприклад, заяву про необхідність відмови від співпраці з МВФ, яку довелося відразу роз’яснювати. У іншій заяві на початку червня для представників бізнесу він вкрай емоційно висловився на адресу тих, хто заявляє про своє розчарування від відсутності швидких результатів на його новій посаді.

Експерт роз’яснює, чому не видно ефективності роботи Міхеїла: "Ви можете впливати на процеси, якщо у вас є якісь формальні повноваження і вплив, закріплені в законах, підзаконних актах, в конституції. А якщо це структура, яка створена з ціллю дорадчою, то можна збирати найрозумніших або випускників шкіл з найвищим балом ЗНО, і вони будуть щось радити президенту, уряду чи парламенту – це матиме такий самий успіх. У бізнесу є конкретні очікування і вимоги: податкова система, самі ставки податків, є питання щодо того, як бізнес контактує з тими органами, які його контролюють. Ми говоримо вже шостий рік, що має відбуватися зменшення тиску на бізнес з боку державних інституцій. Є конкретні запитання, структури, які впливають. Від Саакашвілі відповіді немає".

"Ми живемо в парламентсько-президентській республіці, в якій виконавчу владу виконує Кабінет Міністрів, якому в свою чергу, делегує повноваження парламент в образі української монобільшості зразка 2019 року фракції "Слуга народу". В цьому конструкті немає місця для Міхеїла Саакашвілі. Якщо би він став віце-прем’єром, тоді було б інша історія. Він би мав формальну посаду, міг узгоджувати політику в міністерствах, які, наприклад, займаються економічним розвитком чи створюють умови для залучення інвестицій. Він би міг виносити певні речення на обговорення в Кабінет Міністрів, а Кабінет Міністрів би виносив рішення в межах своїх повноважень, або направляв би законопроект парламенту".

"Проблема в тому, що в демократіях владу отримують ті, кому делеговані повноваження. Якщо ми говоримо чи про представницький орган влади, чи про виконавчий. Міхеїла Саакашвілі ніхто не обирав на українських виборах і, відповідно, він не має ніяких повноважень".

"Міхеїл Саакашвілі разом з командою може виходити в ЗМІ і казати, що вони напрацювали потужні рішення по тому, як вивести наш агросектор на міжнародний рівень, колонізувати Марс чи інфраструктурні проекти. Але хто це – просто радник президента в структурі, яка є дорадчою до президента, який у нас по нормативно-правових актах впливає лише на міжнародну політику, безпеку і оборону. І з цих питань у президента вже і так є дорадчий орган – Рада безпеки національної оборони".

"Пан Міхеїл Саакашвілі мав би пам’ятати, що ті реформи, які відбувалися в Грузії за його президентства, впроваджувалися урядом. Якщо хочете, то нехай пан Шмигаль готує проекти рішень, розробляє державну політику, подає в парламент, парламент хай голосує, але, виявляється, що в нас при тому, що в парламенті вперше за історію України монобільшість – це парламент, який найгірше підтримує урядові законопроекти. Тобто ви повністю делегували повноваження і зараз ви не можете ухвалити програму діяльності уряду. Сто днів уряд у нас працює без програми".

В указі про створення виконавчого комітету реформ, який очолює Міхеїл Саакашвілі є норма – засідання комітету проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання мало відбутися цього тижня, але так і не відбулося. Які ризики це несе для існування структури, насамперед,  та чому у них не вийшло зібратися?

"Напевно, ще не час. Не склалися зорі. Але найважливіше – це прописана норма в указі. Є дата підписання указу (7 травня), 7 червня уже було і нічого не відбулося. Значить, у нас працює структура, засідання якої не потрібне".

Експерт застерігає: "Питання буде не в тому, скільки буде президент чекати, а в тому, як пан Міхеїл буде реагувати на цю свою роль. Тому що засідання не відбулося і усім однаково. Зважаючи на те, що один з яскравих моментів біографії пана Саакашвілі в українській історії відбувся свого часу на засіданні Нацради реформ – кидання стаканами з міністром Аваковим, я би на місці Президента і Офісу президента подумав про те, що пан Міхеїл без уваги буде йти в засоби масової інформації та починати критикувати уряд, парламент і багато інших речей. При тому, що це голова структури, яка не бере на себе ніякої відповідальності".

Фото: УНІАН

Андрушків про роботу Нацради реформ та повноваження Саакашвілі

Новини по темі