Молоко: ціна і якість. Чому закупівельні ціни падають, а роздрібні ─ ні?

Молоко: ціна і якість. Чому закупівельні ціни падають, а роздрібні ─ ні?

З 18 травня і до кінця карантину держава регулює ціну на молоко 2,5 відсотки жирності у пластиковій упаковці. Чому падають закупівельні ціни, а роздрібні - ні? Чому у західних сусідів молочна продукція більш якісна і дешева? З чого насправді виробляють молочні продукти в Україні? Більше про це в ефірі Українського радіо розповів аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Андрій Мартиненко.

0:00 0:00
10
1x

Чому в нас така ситуація, що закупівельні ціни на українське молоко знижується і селяни вирізають худобу?

Якщо взяти середню ціну трьох ґатунків молока (екстра-молоко, вищий ґатунок і перший ґатунок), то, дійсно, станом на 18 травня закупівельна ціна знизилася на 19%, якщо порівнювати з попереднім періодом. Якщо проаналізувати ситуацію, то зменшення здебільшого відбувається саме на те молоко, яке скуповується у населення. В Україні 63% молока виробляється господарствами населення. І це молоко, яке надходить на переробку, здебільшого першого ґатунку. І якщо говорити про якість цього молока, то воно трошки нижчої якості. Це відбувається за рахунок недотримання санітарних умов, відповідно правильного доїння корів, правильного зберігання молока, охолодження і транспортування.

Насправді, зробити цю продукцію більш якісною можна, і це залежить від держави. Держава повинна стимулювати молочну галузь і, відповідно, надавати дотацію і субсидіювання саме малим і середнім господарствам та так званим господарствам населення, щоби ці господарства могли в належних умовах зберігати і охолоджувати молоко.

Зараз держава буде виділяти 5000 гривень на одну голову. Якщо порівнювати з Польщею, то польське молоко саме по собі дешевше. Здебільшого це спричинено податком на додану вартість. В Польщі він складає 5%, а у нас – 20%. Звідси і виникає різниця в ціні кінцевого продукту близько до 15%. Також в Польщі передбачається державна підтримка малих і середніх виробників за рахунок співфінансування, коли близько 50% витрат цих господарств на себе бере держава, а інколи навіть 60% на 40%. В перерахунку на гроші, така підтримка може досягати до 500 тисяч злотих. І тому селянам нерентабельно виробляти молоко, бо на це йдуть дуже великі затрати, зокрема, на корма. І виробництво, як і поголів’я, скорочується саме в господарствах населення. І саме вони потребують державної підтримки.

Кількість молока від населення зменшується, а кількість та різноманіття молока, що пропонується у магазинах – збільшується. З чого виробляють молочні продукти в Україні ─ з порошкового молока і пальмової олії?

Якщо ми говоримо про молоко екстра-ґатунку, яке виробляють молочні підприємства, а у нас є ті, які виробляють якісне молоко, то, звичайно, фальсифікат також присутній. Але це має контролювати Держспоживслужба, яка повинна активно цим займатися і перевіряти це молоко. Але сказати, що в Україні молоко з порошку чи з додаванням пальмової олії, я не берусь, тому що в Україні багато якісного молока.

Якою є ситуація на ринку молочних продуктів зараз? Оскільки спостерігається значне збільшення імпортного продукту на наших ринках.

Якщо взяти показник імпорту сирів за січень-квітень, то він збільшився майже у два рази. Дуже багато сирів завозиться з Польщі, не завжди легально, і фальсифікат також присутній. Щодо українських сирів, то є багато виробників, зокрема, на Закарпатті, які почали виходити на європейські ринки. І тут здебільшого впливає "тренд споживання", оскільки українці звикли до імпортних сирів, які інколи, дійсно, є дешевшими, ніж українські.

Чому така цінова політика на молочну продукцію?

Знову ж таки хочу згадати різницю в податку на додану вартість. Тому є різниця в ціні. Тому польська продукція у нас є дешевшою. Необхідною є державна підтримка цієї галузі. Селяни продають молоко і втрачають в ціні близько 50%. І тут треба говорити про якусь стратегію з боку держави. Держава повинна втрутитися і стимулювати молочну галузь, зокрема, тваринництво. Експорт тваринництва за січень-квітень скоротився на 16%. Відповідно скорочується виробництво і поголів’я. Можливим виходом є субсидіювання, дотації, створення якихось кооперативів з господарств. Зараз держава буде виділяти 5000 гривень на одну голову. Але було б добре, якби була підтримка "на надої", як у Євросоюзі це – 13-14 євроцентів на літр. І на мою думку, така підтримка є більш ефективною, ніж підтримка на одну голову. Але і ця підтримка ─ це вже певний позитивний крок, проте на ньому не варто зупинятися.

Фото: pexels.com