Мобільний додаток

Могили за $50 000, продаж інформації про загиблих та інші проблеми ритуальної сфери і як їх побороти

15.05.2020 р., 20:43

Корупція існує навіть після смерті. Втім, поховання – не та тема, на якій би хотіли піаритися депутати. Тож як можна припинити здирництво з родичів померлих та покращити сферу ритуальних послуг? Про це в ефірі Українського радіо розповіли Михайло Серебряков, громадський активіст, менеджер проєктів громадської платформи "Разом проти корупції", та Агія Загребельська, співзасновниця "Ліги антитрасту", що збирає навколо себе активістів, які протидіють монопольним зловживанням у різних сферах.

Проблеми ритуальної сфери

Закон про похорони був прийнятий ще в 2003 році і з того часу практично не змінився. Експерти в антикорупційній сфері і сфері ритуальних послуг вирішили навести порядок із цінами та доступом до послуг і написали новий законопроєкт, який має реформувати цю галузь.

Розпочати потрібно з інформування. Щойно людина померла, про це дізнаються медицинські працівники та співробітники поліції, які фіксують факт смерті. Ледве не того ж дня (особливо у великих містах) ритуальні компанії починають нав'язувати свої послуги родичам загиблого. Цю інформацію їм надають поліцейські та медичні працівники, звичайно, не безкоштовно. Тобто продаж інформації про померлих – одна із проблем.

Інша – це продаж могил. У більшості випадків виділення площі під могили, як соціальна функція, відбувається безоплатно. Втім, у великих містах – дефіцит кладовищ, а більшість з них закриті – тобто заховання там не відбуваються. Існують й так звані "круті" кладовища, теж закриті, але чомусь де-факто там ховають. Доходить до того, що на сайтах оголошень можна побачити ділянки на Байковому кладовищі за 50 тисяч доларів.

Третя проблема – ритуальні служби. Більшість людей помирають у великих містах, тому там найбільш розвинений і водночас найбільш корумпований ринок. Ритуальні служби, на жаль, мають можливість підпускати чи не підпускати інші приватні компанії до ринку через підписання чи не підписання договорів. Доходить до того, що якщо ритуальна компанія надала ритуальні послуги і йде на кладовище, без підписання цього договору з службою її можуть просто фізично туди не пустити. Також маємо проблеми з моргами, адже буває, що в їх приміщеннях розміщується ритуальна компанія, а коли людина приїжджає забирати тіло, то в окремих випадках створюються перешкоди, доки не сплатиш певні послуги цих компаній.

Щороку в Україні помирає близько 400-500 тисяч людей. Більшість з них хоронять традиційним способом. У цивілізованому світі вже давно практикують альтернативні методи, які не потребують земельних участків, – як правило, кремацію. На жаль, цю реформу швидко впровадити не вийде, тому що в Україні всього три крематорії – в Києві, Одесі та Харкові. Їх потужності вистачає на спалення близько 30 тисяч тіл на рік. Усі вони побудовані ще за Радянського Союзу та не можуть бути приватними, перебуваючи лише у комунальній власності.

Також, місцева влада часто використовує своє лобі, щоб заблокувати прийняття оновленого закону про поховання. Для центральної влади ритуальна сфера не є такою, на якій можна піаритися. Вона не є у всіх на слуху та не так багато кримінальних проваджень відкривається, оскільки людина зіткається з цими зловживаннями у найважчі дні свого життя і, відповідно, коли вона в розпачі, в неї немає можливості звернутися до правоохоронних органів. Відповідно, депутати не зацікавлені в тому, щоб цю тему підіймати.

Реформа в сфері захоронення

Вирішити ці проблеми може реформа в сфері захоронення. Законопроєкт про поховання був підготовлений правлінням ще в 2018 році, але далі комітета не пройшов. Міністерство регіонального розвитку від самого початку хотіло подати законопроєкт приблизно тієї ж редакції у цьому скликанні. На жаль, в цього документу є багато точок покращення, тому його можна доопрацювати.

Втім, вже готові основні положення нового документу, які будуть обговорюватися з усіма можливими стейкхолдерами. Перша зміна – це створення єдиної системи з інформацією про захоронення. Громадська платформа "Разом проти корупції" вважає, що це має бути загальнонаціональна система, яку адмініструє Міністерство регіонального розвитку, у якого в конкретно цьому питанні немає інтересів.

Платформа повинна містити абсолютно все: інформація про компанії, місця поховання. Так компанії і люди будуть знати, які в них є можливості.

Також у законі прямим текстом буде фігурувати можливість будь-якої форми власності для крематоріїв та зобов’язання для великих міст з населенням понад 500 тисяч людей передбачити в генеральному плані участки для цих закладів – мінімум два на місто для уникнення монополії. З’явиться інфраструктура та папери, щоб інвестори могли заходити на цей ринок. У Києві від 30 до 50% померлих вже кремуються. Як тільки десь з'являється крематорій, то різко змінюється стан речей та ставлення релігійних громад.

Окрім того, в законопроєкті вирішиться питання чорного ринку та нелегального продажу ділянок на закритих кладовищах. Задумка полягає в тому, що певний регулятор, мається на увазі Мінрегіон, складає список "крутих" кладовищ, де дозволяється поховання, коли походить цвинтарний період, за який останки встигають розкластися і немає людей, які доглядають за місцем захоронення. Ці ділянки можна продаватися за ті ж 50 тисяч доларів. Якщо ринок де-факто є, то він має бути і де-юре.

Також в цій системі може бути функція платного бронювання могил як потенційна ринкова частина.

Важливо запустити легальний ринок та конкуренцію, тому що як тільки вони існуватимуть, то з’явиться можливість отримувати кредити для поховання, обирати вільно між надавачами послуг, тоді ритуальні підприємства зможуть конкурувати якістю та ціною. Зараз ця конкуренція відбувається лише за кількістю зв’язків із медичними та поліцейськими працівниками.

Фото: УНІАН

Могили за $50 000, продаж інформації про загиблих та інші проблеми ритуальної сфери і як їх побороти

Новини по темі