"Стан водних ресурсів України є критичним вже давно, а ситуація з посушливою зимою показала, що він став катастрофічним. Зміни клімату, про які вже протягом 15-ти років говорять провідні науковці світу, щодо яких в ООН прийнята відповідна конвенція, не є теоретичними. Вони є планетарною проблемою, і чарівної палички, яка би зупинила зміни клімату, не існує", — пояснює голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Глобальне потепління призводить до збільшення випаровування з великих площ води, і це є "наочний вплив зміни клімату на водні ресурси". Велику роль тут відіграє господарська діяльність людей. "Ми бачимо, що в Україні вода розглядається як господарський ресурс, як можливість для розвитку промисловості, яка забирає 48% водних ресурсів для своїх потреб, сільське господарство, яка забирає 40%, і 12% — житлово-комунальне господарство. Але, в першу чергу, вода — це основа життєдіяльності природних екосистем, в якій люди займає певну частку", — каже Тимочко.
Найгірше, що в Україні використовують воду для викидів стічних вод. "У минулому році було скинуто 2 мільярди кубів різних стоків, значна частина їх була — абсолютно без очищення. 144 мільйони з них — це кар’єрні й шахтні води, які не обліковуються як основні забруднювачі, у тому числі, викиди комунальних споруд, промислові, хімічні — усе це скидається напряму в наші річки".
Уже в цьому році, прогнозує Тимочко, українці в усіх сферах життя відчують нестачу води. "У першу чергу, мова йде про зменшення водозабору. Його просто фізично не буде. І промислові підприємства змушені будуть або регулювати свою діяльність або це призведе до призупинення діяльності найбільш водоємних підприємств. Також це вплине і на водопостачання".
Щоб показати як нестача води відіб’ється на кожному з нас, екологиня наводить приклад міста Корсунь-Шевченківський, у якого річка Рось є головною артерією водопостачання. "Мало того, що останні 10 років є постійні перебої з кількістю води в Росі, так там ще й відбувається постійні замори риби. І наступають вторинні отруєння та заростання річки. Чому так відбувається, тому що Рось зарегульована ГЕСами, ставками, дамбами. 4 області бере воду з Росі, і до Корсуня просто не доходить. І таких міст і сіл в Україні близько 20-ти тисяч".
"Наприклад, Полісся свого часу було дуже багатим на воду регіоном, — каже Тимочко, — але бездумна політика осушення боліт призвела до того, що майже всі населені пункти Рівненської, Житомирської, Чернігівської областей потерпають від нестачі. Крім того, Житомирська, Рівненська та Волинь потерпають від нестачі води внаслідок видобування бурштину. Нині під загрозою обміління вже Шацькі озера!"
Від змін клімату страждає Південь країни. "Великий удар отримує землеробство, тому що втрачається волога на великі посівні площі. Для того, щоб поливати, воду беруть із приток Дніпра, а туди скидаються засолені шахтні та кар’єрні води. І ця засолена вода потрапляє на родючі землі, і ми втрачаємо їх".
Як раніше повідомляв Укргідромедцентр, поточна водність майже всіх річок є однією з найменших за період інструментальних спостережень. "Враховуючи поточну дуже низьку водність та довгостроковий прогноз погоди на вегетаційний період (середні місячні температури повітря очікуються на 1-2°С вище норми, а кількість опадів – менше норми) не можна виключити формування маловоддя (гідрологічної посухи) на багатьох річках басейну Дніпра у літній період, що вимагатиме особливо раціонального ведення режимів роботи каскаду та економного водоспоживання", — зазначали метеорологи .
фото - УНІАН
