Мобільний додаток

Культурний бюджет: в.о. міністра культури розповіла, чому вдалося зберегти фінансування культури у час пандемії

15.04.2020 р., 13:43

13 квітня відбулось позачергове засідання Верховної Ради, на якому затвердили зміни до закону про державний бюджет. В.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко в ефірі Радіо Культура розповіла, як вдалося відстояти фінансування культури та яким є культурний бюджет після зміни основного фінансового документу країни.

У першому варіанті змін до бюджету планувалося скоротити видатки на культуру значно у більшому обсязі, ніж у другому затвердженому варіанті. Це можна вважати перемогою?

─ Певним чином, так. Якщо порівнювати з тими скороченнями, які планувалися три тижні тому, то це, дійсно, перемога. Якщо порівнювати зі сталим розвитком культурного середовища, то це, звичайно, сумно, що ми втрачаємо певну фінансову можливість стабільного розвитку нашого середовища.

Тобто цих грошей, яких виділили, вистачить на те, щоб підтримувати культуру в живому стані, але не розвивати?

─ Звичайно. Якщо ми подивимось на всі бюджети культури по різних роках, вони завжди дефіцитні. Тобто це не ті бюджети, які спрямовані на розвиток. Вони спрямовані на утримання на плаву креативного і культурного секторів. Тому якщо і скорочувати все те, що і так не передбачає якось цивілізаційного і еволюційного поступу, то це сумно. Але наразі у нас у бюджеті залишилось 8,1 млрд гривень. У першу чергу скорочені ті видатки, які є капітальними, які спрямовуються на будівництво, на проведення проектів і заходів, які, очевидно, під час карантину неможливі.

Але ми розуміємо, що карантин закінчиться, а жити і працювати треба. І важливо зараз галузь втримати, щоб малий і середній бізнес, який залучений до креативних індустрій, не перепрофілювався, не змінив види своєї діяльності. Щоб ті об’єкти спадщини, які почали реставруватися і знаходяться в аварійному стані, взагалі не дійшли до стану руйнації. Так само, щоб проекти, насамперед, незалежного сектору, які отримали перемоги під час конкурсних доборів в Українському культурному фонд, змогли у той чи інший спосіб реалізуватись. Ми розуміємо, що формати можуть бути змінені, що це можуть бути дистанційні онлайн-проекти, але вони мають відбуватися.

Я чув пояснення бюджетного комітету, що знімуть фінансування з капітальних речей, а потім, якщо не використають ці гроші у фонді боротьби з коронавірусом, то їх повернуть. Ви вірите у це?

─ Я б хотіла в це вірити. Але ми розуміємо, що коли ми говоримо про капітальне будівництво, то це цикли робіт, які неможливо зробити за місяць чи два. А наш Бюджетний кодекс не дозволяє гроші, які заплановані у цьому році, використати  у наступному. Якщо після того, як ситуація в країні буде стабілізована, наприклад, у жовтні чи листопаді, і ми повернемо видатки, які  передбачені, наприклад, на будівництво Музею Революції Гідності або Голодомору, то ми не зможемо провести ці роботи, оскільки є певна сезонність таких робіт. Тобто ми не зможемо ефективно використати ці гроші. Тому важливо, скільки грошей залишено у бюджеті і яким чином зараз можна їх ефективніше використовувати.

Ви можете сказати приблизно, який відсоток грошей піде на підтримку креативної культурної індустрії? Чи є вже розуміння, як кошти будуть розподілені?

─ Звичайно, розуміння є. Існують бюджетні програми, і по кожній з бюджетних програм зафіксована ця цифра. Якщо ми говоримо про Український культурний фонд, то це 400 млн, а якщо про Інститут книги, то це ─ 100 млн.

Є дослідження, які говорять, що креативні індустрії приносять 4% до ВВП. Але варто говорити не про відсоток, який становить ВВП, а від кількості зайнятих людей, від кількості створених робочих місць. Тому що зараз в секторі культури і креативності працюють орієнтовно мільйон людей. І скоротити видатки на цей сектор ─ це означає фактично позбавити роботи цих людей і наступним кроком стане соціальна виплата цим людям. Тобто це ще більше навантаження на державний бюджет. Але ці люди не тільки не зможуть працювати, сплачувати податки і видатки споживання, а й будуть залежними від тих соціальних допомог, які має нести держава. 

Тому ми працюємо в міністерстві над тим, аби всі розрахунки щодо підтримки економічної діяльності креативних індустрій базувати не стільки на показниках ВВП, скільки на кількості працевлаштованих в секторі.

Що стало причиною того, що вдалося мінімально зрізати культурний бюджет? 

─ Я б говорила про дуже злагоджену роботу і культурних інституцій, і підтримку Комітету Верховної Ради, і журналістів, і підтримку вже в самому уряді, коли почалися масові протести проти зрізання культурного бюджету. Ми все ж таки змогли аргументувати, чому це потрібно і аргументувати, зокрема, в економічних показниках. Тому що ми розуміємо, що без культури ми не можемо, що треба зберігати нашу спадщину, що це духовність, але за цими словами немає тих показників, які для людей, які пов'язані з фінансами, є вагомими. Тому саме ця спільна робота в одному руслі і дала ефект збереження цього бюджету. Вона дала розуміння, наскільки це важливо і наскільки є неправильним знімати, насамперед, гуманітарний бюджет.  

Ви сказали, що дуже активно допомагав у цьому процесі збереження фінансування комітет, але Кабмін вимагав урізати ці фінанси. Це був камінь спотикання між комітетом і Кабінетом міністрів?

─ Ні. Насправді, це була пропозиція міністра фінансів щодо урізання. Я б не говорила про весь Кабмін, тому що це спочатку була ініціатива одного міністерства, яка була винесена як остаточне рішення, яке не підлягає сумніву. Потім коли відбувалися зустрічі прем'єр-міністра з депутатами Верховної Ради, з профільним комітетом, то ці позиції були почуті. І уряд вже не йшов шляхом різкого скорочення. Тобто дуже швидко все змінилося.

Пані Світлано, чи є якась інформація про те, що у нас з посадою міністра культури та інформаційної політики? Тому що Ви вже тривалий час перебуваєте з приставкою "виконувачка обовязків". Коли Кабмін укоплектується?

Мені важко робити якість прогнози. Я не маю інформації щодо призначення і кандидатур, які можуть бути призначені на посаду міністра. Я думаю, зараз всі перебувають у цьому коронавірусному вирі, коли треба приймати дуже швидкі рішення, і концентруватися на точкових, дуже тактичних речах. Тому це питання відтерміновано, але, це рішення, звичайно, має бути прийняте. 

Ми все рівно продовжуємо планувати довгостроко. Тому що я переконана, що сфера культури, сфера креативної індустрії та інформаційної політики ─ це ті речі, які мають бути сталими. І там не можна змінювати пріоритети щопівроку чи щороку. Є речі, які мають тягнутися багато років для того, щоб бути реалізованими. 

На державну підтримку кінематографії виділили 450 млн. Цього достатньо для того, щоб прожити рік? Бо ще є момент з фінансуванням патріотичного кіно, на яке виділили 50 млн.

─ Вони збережені у цьому бюджеті. Три тижні тому була пропозиція щодо знищення цієї  бюджетної програми. І ми були дуже проти, тому що це вже ті зобов'язання за надані послуги, які ми як міністерство, як держава маємо перед кіноіндустрією. І маємо виплатити. Це вже могло стати боргами. Тому ця програма залишена у сумі 50 млн, тому ці виплати будуть здійснені. 

Якщо говорити, чи це достатньо, то, звичайно, хотілося, щоб було більше. Але для того, щоб вижити в цих умовах і згенерувати подальший розвиток, я думаю, що ми можемо впоратися. 

З театрами так само?

─ Театри зараз постраждали у першу чергу, оскільки немає глядача, театри зачинені і той прибуток, який театри мають у звичайних умовах, вони не отримують. Вони не можуть збиратися для того, щоб готувати нові постановки, прем’єрні покази. Їх робота наразі дуже обмежена, і для них це видатки виживання. У такому ж стані музеї і заповідники, концертні організації. 

Музиканти відмінили концерти, припинилися кінозйомки. Чи можна буде це назад тумблером увімкнути?

─  Зараз важко стовідсотково спрогнозувати, яким чином ми будемо виходити з цієї карантинної кризи. Але мені чомусь здається, що навпаки ─ люди скучили за дійством і з задоволенням підуть і на концерти, і в театри, і в музеї. Питання у тому, які послуги ми зможемо ми запропонувати. Чи ми будемо працювати над інноваційним продуктом, чи зможемо запропонувати щось нове, а не просто повернутися у сплячий стан.

Як Ви оцінюєте спроби української культури різко піти в онлайн?

─ Я дуже позитивно ставлюся до всіх онлайн-спроб наших організацій. Наразі ми ведемо перемовини з MEGOGO щодо розміщення там вже готових вистав, які можуть бути переглянуті. У наших закладах є записи постановок, які можна транслювати. Вже кілька років ми говорили про те, що, можливо, варто відновити такий жанр, як кіновистави. І зараз карантин показує, що це теж окрема форма мистецтва, яка на часі. 

Крім того, багато років ми говорили про те, що необхідно утворювати інформаційним ресурс з культурною спадщини, де не просто оцифрування якихось творів, а що цілий інтерактивний ресурс, який показує і музейні колекції, і нерухому спадщину, і заповідники. Тобто людина може туди потрапити віртуально і мати екскурсійний супровід. Ми вже готові були запускати загальну систему цього ресурсу і поступово його наповнювати. Але на це гроші не передбачено в оновленому бюджеті. Але ми не покидаємо надії створити цей ресурс.

На фото: Світлана Фоменко, УНІАН 

Культурний бюджет: в.о. міністра культури розповіла, чому вдалося зберегти фінансування культури у час пандемії

Новини по темі