Вищий корупційний суд створювався зовсім не так, як всі інші українські судові установи – до формування складу суддів Вищого антикорупційного суду були залучені іноземні експерти, колишні судді, фахівці в антикорупційній політиці, які увійшли в громадську раду міжнародних експертів і разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів добирали кандидатів у Вищий антикорупційний суд, коли відсіяли 39 кандидатів. Далі цей суд забезпечили відповідними умовами, приміщенням і навіть службовими квартирами тих суддів, які того потребували. В режимі суду судді працюють сім місяців.
Вадим Валько, експерт Центру протидії корупції, коментує щодо результатів діяльності: "Якщо говорити про оцінку, то потрібно розбивати її на два напрями: перший – це робота судових інституцій, тобто діяльність самого апарату, друге – це робота безпосередньо суддів по розгляду справ. Якщо ми говоримо про розвиток судових інституцій, то за рік з моменту як ВАКС був зареєстрований як юридична особа, було зроблено доволі багато речей. Суд, в принципі, забезпечений усім необхідним, щоб здійснювати правосуддя. 85% штату набрано, закуплено більшість потрібного технічного обладнання, всі зали судових засідань мають обладнання для відеоконференцій та запису аудіо- і відеозв’язку. Водночас, залишається проблемою постійне приміщення для суду, адже на сьогодні суд розміщений у трьох тимчасових приміщеннях. Ці приміщення на строкових договорах оренди. Є проблема з переміщенням суддів, оскільки частина навіть слідчих суддів мають деякі справи, які були розподілені на них трохи раніше і вони здійснюють розгляд як в одному, так і в другому приміщеннях. Другою проблемою є фінансування суду, оскільки що в 2019, що в 2020 роках бюджет ВАКСу менший ніж той запит, який просив суд. І навіть останні зміни, які готуються до державного бюджету передбачають ще більше скорочення бюджету розвитку суду, тобто закупівлю меблів, техніки, обладнання на 22%. Хоча навіть виділене фінансування було менше ніж необхідний запит".
Експерт додає, що суд працює, але за останні три тижні карантину з 173 призначених засідань більше половини не відбулося – основа причина це загальнонаціональний карантин та відкладення через неявку сторін або їх заяви з клопотанням про відкладення. Суд працює, але послаблено, бо більшість засідань не відбувається.
За 7 місяців безпосередньої роботи над справами є 3 судових рішення. Два з них на підставі угод про визнання винуватості, тобто це полегшені для суддівської роботи рішення.
Олена Мошенець, народна депутатка України фракції "Слуга народу", членкиня комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, висловлює свою оцінку роботи ВАКС: "З точки зору депутата, я не можу критикувати діяльність Антикорупційного суду, тому що це інша гілка влади, і ми розділені. Тут я можу висловлювати лише свою суб’єктивну позицію. З точки зору громадянки, я, мабуть, приєднаюся до тієї більшості людей, у яких запит на антикорупційні дії, на правосуддя, а це понад 60% українців, є одним із найважливіших. Недарма, наша політична сила, коли прийшла до влади, одним з своїх законодавчих рішень розблокувала діяльність Антикорупційного суду. Хочу уточнити щодо бюджету: на 2020 рік було заплановано 373,6 млн грн на роботу Вищого антикорупційного суду. Зараз зменшення відбувається до 291,4 млнгрн. Тут можна ставитися по-різному, тому що ніколи не буде однозначного ставлення, адже кожен орган, кожен розпорядник коштів вважає, що йому потрібно більше. За результатами 2019 року ВАКС витратив приблизно 247 млн грн на свою діяльність. Це навіть трошки менше ніж було заплановано. Якщо я не помиляюся, основна техніка, технічні засоби, які необхідні для забезпечення діяльності, були придбані, а на одного співробітника, мається на увазі штатних суддів, приблизно в середньому 100 тис. грн на облаштування робочого місця було витрачено. Плюс, усі судді, які потребували службового житла, ним були забезпечені. Я вважаю, що стосується саме забезпечення роботи, то в 2019 році майже все ВАКС отримав. Тепер суспільство чекає вироків".
Маркіян Галабала, суддя Вищого антикорупційного суду, коментує роботу суду: "В цілому, три вироки за сім місяців – це не той результат, який хоче бачити суспільство та абсолютно виправдано вимагає від нашого суду, але, разом з тим, ми повинні виконувати свою роботу в межах тих законодавчих рамок, які визначені кримінально-процесуальним кодексом. Ці законодавчі рамки зобов’язують нас досліджувати всі докази, кожен доказ переглядати в судовому засіданні, викликати всіх учасників судового розгляду, які інколи хворію, беруть участь у інших судових засіданнях. Та мала кількість вироків зумовлена об’єктивними причинами, а не через те, що судді Антикорупційного суду не хочуть їх виносити".
Також Маркіян Галабала коментує великі відпустки, які взяли собі судді ВАКСу, не напрацювавши на них з дня складання присяги: "По-перше, я думаю, що це питання потрібно адресувати в першу чергу тим суддям, які ці довготривалі відпустки взяли. По-друге, на скільки мені відомо, ці відпустки були обґрунтовані, оскільки декілька суддів вчаться в аспірантурі, інші судді брали ці відпустки в зв’язку з об'єктивними причинами, а не через те, що їм просто так захотілося". Маркіян Галабала додає про пріоритетність розгляду справ та ті справи, строк давності яких спливає весною 2020 року й, відповідно, люди, які приховували своє незадеклароване майно будуть звільнені від суду: "Є така проблема і в першу чергу вона пов’язана з тим, що недекларування інформації – це злочин невеликої тяжкості, який має малий термін притягнення до кримінальної відповідальності, тобто так передбачено кримінальним кодексом України. І якщо особа не задекларувала майно в 2016 році, то просто через те, що з 2016 року сплив строк притягнення до кримінальної відповідальності, немає іншого виходу, як це кримінальне провадження закрити і не виносити обвинувального вироку. Тому ми стикаємося з проблемою, що незважаючи на те, що фігурантами цих справ є високопосадовці, закон стоїть на їх стороні. Тут немає іншого виходу, як закрити це провадження з нереабілітуючих підстав. З іншого боку, ми не можемо одні справи ставити в повний пріоритет в порівнянні з іншими справами. Зараз на розгляді в усіх суддів ВАКСу перебуває 173 кримінальних провадження. Процесуальний закон не передбачає можливості слухати підряд лише одну справу. Ми повинні збалансувати та всі справи розкидати в рівномірному навантаженні і слухати їх, одну справу щонайменше раз на тиждень".
Щоб у нас було так, як в Америці зі справою Пола Манафорта, на думку Маркіяна Галабали, потрібно, по-перше, змінити закон, а по-друге, зменшити навантаження. Тому що навіть, якщо в такому порядку слухати справу того ж самого Романа Насірова, то будь-які інші справи, які перебувають в провадженні цього конкурентного судді – він не приступить до їх розгляду раніше ніж за рік часу. Це або збільшення кількості суддів, або спрощення розгляду конкретних справ, тобто, ми всі справи слухаємо колегіально у складі трьох суддів. Як варіант, можна внести до закону, що прості справи, тобто недекларування майна або внесення в декларацію завідомо недостовірних відомостей розглядали не три судді, а розглядалися одноособово.
Маркіян Галабала додає: "Особисто я тиску влади не відчуваю і спроб впливати на мене не було. Як на мене, законодавчих гарантій незалежності є абсолютно достатньо, щоб уберегтися від зовнішнього впливу на конкретного суддю. Тут більше питання добросовісності і доброчесності до виконання своїх посадових обов’язків".
Коли все-таки буде саджати топ корупціонерів Вищий антикорупційний суд?
Вадим Валько відповідає на питання, що мають зробити самі судді та Верховна Рада і президент, щоб вже ця весна продемонструвала гучні вироки: "На жаль, на це питання немає відповіді. Я думаю, що ця весна точно не покаже нам навіть одного якогось вироку в супер резонансній справі, адже багато засідань через карантин не відбувається і щоб одну справу розглядали потрібно, щоб, умовно, судді від завтра сідали за одну справу і два місяці слухали лише її. Тому, можливо, в якісь великій резонансній справі був би вирок. В майбутньому, щоб початку наступного року кількість вироків росла в геометричній прогресії, потрібне, по-перше, внесення змін до законодавства і, можливо, зміна підслідності справ НАБУ і підсудності справ у ВАКС, щоб підняти нижню межу справ, які передаються і, по-дуже, це збільшення кількості суддів. Я не кажу, що вона має бути великою, але хоча би три додаткові колеги якби були у суддів – це значно спростило б судовий рогляд. Також потрібно вирішити проблему із річним строком повноважень слідчих суддів, адже у вересні закінчиться рік, як були обрані слідчі судді і вони не мають права повторно ставати слідчими суддями, відповідно, половина суддів, які слухають справи по суті перейдуть в розряд слідчих суддів і їм буде складно і слідчим, і суддям розглядати сотні клопотань і продовжувати слухати ті справи, які раніше на них були розподілені, тому все-таки ключові речі, які потрібно зробити, щоб на кінець цього року, початок наступного були вироки. І цих вироків повинно бути більше ніж тих справ, які щомісяця заходять до суду. Антикорупційна прокуратура за останні п’ять років п’ять-шість справ щомісяця направляла до суду. Тобто в місяці кінцевих судових рішень має бути більше, щоб справ ставало менше і навантаження зменшувалось".
Маркіян Галабала розповідає, коли суспільство побачить більше результатів: "Рано чи пізно, хотілося б, звичайно, ми прийдемо до тієї межі, коли в простих кримінальних провадженнях, особливо тих, які стосуються дачі чи отримання хабара, суд почне виносити вироки. Строк розгляду таких справ триває десь рік. Суспільство нехай не переживає, прийде час і ми вийдемо на остаточні стадії кримінального процесу, на дебати, на останні слова підсудних і відповідно на винесення вироків".
Олена Мошенець про можливість прийняття законів: "Наразі розглядаються зміни до закону "Про Вищий антикорупційний суд", в тому числі щодо того, щоб слідчі судді могли обиратися не на рік, а на два роки. Скоро буде підписаний законопроект про зміни, в тому числі щодо цієї норми. Ми намагаємося дуже відкрито співпрацювати з усіма антикорупційними органами, тому що нам здається, що цей антикорупційний комітет є одним з найефективніших в плані того, щоб робота антикорупційної інфраструктури була ефективною".
