Реальна кількість хворих на коронавірус більша у 8-10 разів, ніж показує статистика – Сергій Комісаренко

Реальна кількість хворих на коронавірус більша у 8-10 разів, ніж показує статистика – Сергій Комісаренко

Про те, чи дадуть результати суворі карантинні заходи, яка реальна кількість хворих на коронавірус в Україні та світі, коли інфекція потрапила до нашої держави, чи існує проти неї імунітет та чому Україна не виробляє масово власних тест-систем Українському радіо розповів відомий український науковець, дипломат, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Сергій Комісаренко

0:00 0:00
10
1x

Наскільки ви задоволені тими жорсткими карантинними заходами, які діють з 6 квітня? Чи будуть вони результативними?

– Я підтримую введення карантину, бо, можливо, це наша єдина зброя проти того, щоб вірус поширювався занадто швидко. Існує така залежність: чим жорсткіші умови проведення карантину, тим більш незадоволене населення. Але всі мають розуміти, що тоді буде менше людей, які захворіють і, можливо, які помруть. Якби не було б карантинних заходів, ще тиждень-два і наша медицина не витримала б кількості хворих, яка була б. не було б можливості їх обслуговувати, не вистачало б медичних співробітників, діагностикумів.

А скільки, на вашу думку, ще триватиме карантин?

– Зараз сказати точно, скільки триватиме карантин передбачити вкрай складно: це залежить від поведінки самого вірусу, його агресивності. [...] Поки що він своєї агресивності не міняє, але, на щастя, він не стає й більш агресивним, що теоретично могло бути можливим.

Щодня кількість хворих на коронавірус в Україні та світі збільшується. Як ви ставитесь до динаміки захворювання в Україні і статистики хворих? Наскільки вони відповідають реаліям?

– Для нас відправними точками є поширення цієї інфекції в світі і, зокрема, в Європі. Аналіз цих даних демонструє, що існують правдиві офіційні дані,  але вони базуються або на тому, чи має людина ознаки захворювання, або на результатах діагностикумів. Правдиві офіційні дані, як правило, відрізняються у 8-10 разів від реальних. В реальності офіційні дані треба помножити на 8-10. Тому можна вважати, що в Україні значно більше інфікованих і хворих, але, на щастя, люди хворіють без особливих ознак цієї хвороби.  

Пане Сергію, чи можна отримати імунітет після зараження коронавірусом?

– Вкрай складне запитання, на яке тяжко відповісти. В нашого організму існує імунна система: коли ми зустрічаємось з чимось, що є для нас чужорідним тілом, то наша імунна система, яка складається з лімфоцитів, виробляє антитіла, які зв’язуються, наприклад, з токсинами і врешті знищують їх. імунна відповідь розвивається не відразу, антитіла розвиваються не відразу. Повинен пройти певний час, коли імунна система розпізнає антигени, а потім виробляються антитіла. Тому діагностика, яка заснована на визначенні цих тіл, починає працювати на 5-8 день. Вони є характеристикою сили імунної системи, відповіді, як людина реагує. Кожна людина реагує по-своєму, в залежності від стану її імунної системи.

На превеликий жаль, проти цього вірусу імунна система інколи спрацьовує не просто добре, а занадто потужно й тоді можна говорити про лімфокіновий стрес. Коли імунна система реагує занадто потужно, це призводить до ускладненого перебігу захворювання, а інколи й смерті. Це, між іншим, може бути самоускладненням у молодих людей, в яких імунна система більш потужна, ніж в людей похилого віку. Але коли імунна система працює нормально, тоді у людей, які перенесли захворювання чи інфікування без ознак захворювання, розвивається так званий колективний імунітет. Тобто у великої частини популяції виникає імунітет, що заважає розвитку інфекції і її розповсюдженню серед загалу.

Я читала, що є таке поняття "імунітет нації", коли вірус може мутувати і якимось чином в суспільстві, об’єднанні людей він може виробляти імунітет.

– Якщо в країні вчасно і правильно проводиться вакцинація проти якогось захворювання, наприклад, проти кору, то у людей виробляється імунітет проти цього інфекційного  початку, тоді нація виявляється захищеною. Тут можна дорікнути нашим ЗМІ, коли відбувалась дуже потужна пропаганда проти вакцинації, що призвела до того, що у нас дуже велика кількість людей не є носіями імунітету проти кору, дифтерії. І, на жаль, якщо в нас буде спалах дифтерії, а нещодавно був спалах кору, за майже два роки ми втратили майже 40 осіб, які померли від кору. А кір розповсюджується повітрям значно швидше і потужніше.    

А що стосується розробки тестів на коронавірус ученими НАН України: Інститут біохімії імені Палладіна має серйозну наукову базу і для моніторингу захворювання, і для запобігання розповсюдженню вірусу.  Чому досі немає широкого виробництва тест-систем вітчизняного виробництва? Адже нещодавно президент Володимир Зеленський говорив, що ми будемо максимально нарощувати наше виробництво і цього тижня планується виготовлення власних тест-систем ПЛР.

– Тут є помилка: тести зараз робляться і за них відповідає не Інститут біохімії Палладіна, а Інститут молекулярної біології і генетики НАН України. Той інститут дуже швидко і вчасно зробив діагностикум проти останнього коронавірусу SARS-CoV-2. […] Діагностика була зроблена спочатку теоретично: китайці відразу опублікували структуру РНК, яка є носієм інформації про цей вірус. Порівнюючи цей геном з геномами інших коронавірусів, можна знайти ті частини, які відмінні, притаманні саме цьому вірусу. І якщо проти цих місць зробити маркери, так звані праймери, які реагують виключно з цим вірусом, то на основі теоретичних розробок можна зробити діагностикум. Він був зроблений вже наприкінці січня цього року.  Далі інститут за рахунок власних реагентів зробив біля тисячі діагностикумів і віддали їх Центру громадського здоров’я та Житомирську обласну санепідстанцію. Вони були використані та перевірені на якість й показали, що є високоякісними та високоспецифічними. Вони, можливо, й краще закордонних аналогів. Але в нашій країні поки що більшість діагностикумів поступають з-за кордону. Їх можуть робити різні фірми і вони можуть бути різної якості.

В січні-лютому дуже багато людей хворіли на запалення легень. Є підозри, що це був саме коронавірус, проте тестів тоді не було. Чи є можливість встановити після хвороби визначити, чи людина перехворіла цим вірусом?

Якщо в людини було гостре респіраторне захворювання, яке потім, можливо, переросло у пневмонію, то, думаю, це були традиційні хвороби, якими ми хворіємо щороку. Не думаю, що це були захворювання, викликані коронавірусом, тому що в той час в нас ще не було інфікованих людей. Якби були люди, хворі коронавірусом, то в нас би був вибух захворювання значно раніше і було б значно більше людей, які захворіли.  

 ФОТО: Українське радіо