"Я думаю, зараз мало хто наважиться щось передбачати, тому що оці коливання відбуваються доволі швидко. Якщо спочатку нам здавалося, що буде дуже серйозний запит на безпеку і що він переважить всі інші запити, що ми навіть постаємо перед загрозою мало не авторитарного суспільства, то мені здається, що зараз відбувся протилежний рух. Можливо, це суто український феномен, тому що в Україні є ієрархія небезпек. Українці бояться авторитарної держави навіть більше, ніж вірусу. І у нас може бути геть інша реакція на посилення ролі держави, ніж в інших країнах. Я припускаю, що ці коливання впродовж епідемії можуть відбуватися ще кілька разів", ― зазначила Оксана Форостина.
Форостина зауважила, що зараз ми безпосереднього людського контакту позбавлені.
"Переважно ми спілкуємося у електронний спосіб, у соцмережах, а не можна сказати, що вони збільшують довіру між людьми. Вони залишають дуже великий простір для непорозумінь і для маніпуляцій. Тому брак людського контакту мені видається деструктивним у довгостроковій перспективі. Не йдеться тільки про подолання наслідків епідемії, а про політичний розвиток країни як такої", ― сказала вона.
Форостина прокоментувала, чи наразі людині у масці чи у респіраторі, яка сидить вдома, можна більше довіряти, нім тим, хто цього не дотримується.
"За аналогією з подіями Майдану, може бути. Тому що до 2013-2014 років, у нас людина в балаклаві чи масці викликала тривогу і недовіру, а на Майдані ― навпаки: людина в балаклаві у нас викликала довіру. Тому важко передбачити. Ми знову опинилися в ситуації, з якою не стикалися раніше", ― зазначила вона.
"Є дуже багато людей, які не можуть працювати дистанційно, не можуть працювати вдома за комп’ютером і змушені вести майже такий ритм життя, як вони вели до того, тільки з багатьма труднощами. Я думаю, що ми трошечки звужуємо свій фокус, бо переважно ми спілкуємося з тими людьми, які так само, як і ми можуть собі дозволити працювати з дому. А поза тим є дуже велика кількість людей, в яких зараз зовсім інший дискурс, зовсім інші проблеми. І вони просто не можуть дотримуватися цього заклику "сидіть, нікуди не виходьте і зберігайте спокій", ― додала видавчиня.
На думку Євгена Глібовицького, чи буде добре, чи ні після пандемії більшою мірою залежить від того, як ми пройдемо всі випробування.
"В українському контексті це питання не тільки того, як безпосередньо вплине на суспільство сам коронавірус, скільки людей одужують, скільки людей зможуть сформувати імунітет, скільки людей помруть. Я думаю, що це питання того, як коронавірус і як обмеження ділової активності вплинуть на цілий набір інших факторів: наскільки глибокою буде економічна криза, чи будуть політичні збурення, які призведуть до того, що напружиться політична ситуація в країні, як всі ці події чи, наприклад, надмірний тиск на медичну систему і складні етичні рішення, які доведеться приймати лікарям, вплинуть на суспільство з огляду на ту незагоєну травму, яка сформована і успадкована з попередніх поколінь. Відповідно, в українському випадку питання є у тому, чи коронавірус і випробування, які ми зараз маємо, зможуть перервати розвиток суспільства, зможуть перервати те, як ми змінюємося, трансформуємося по своїй дорозі з радянського досвіду в новий, європейський досвід, чи корона вірус не вплине настільки суттєво і ми просто будемо мати, наприклад, ще один рік з втраченими економічними можливостями, а суспільна психологія, цінності, культура не зазнають такого серйозного удару", ― прокоментував Глібовицький.
Експерт зі стратегії вважає, що бізнес-спільноти стануть частиною майбутньої конструкції громадянського суспільства в Україні.
"Зараз дуже важливі дні і тижні для майбутнього обличчя громадянського суспільства в Україні. На мою думку, першу скрипку зараз гратиме бізнес, але не окремі підприємці, не окремі компанії, а асоціації об’єднані бізнесом. З того, що я бачу з бізнес-середовища,фактично укріплюються зв’язки горизонтальні між бізнесовими групами, с особливо на найнижчому рівні, які відчувають, що якщо вони зараз не подбають про, наприклад, захисні костюми для лікарів у місцевій лікарні, про тих, хто опиняється у групі ризику, то держава не спроможна бути ефективною для того, щоб вирішити ті чи інші питання на місцевому рівні або питання, які належать до сфери місцевого самоврядування, а місцеве самоврядування в межах існуючих бюджетів і можливостей не може їх вирішити. Практично ми спостерігаємо зачаття значної частини бізнесових спільнот, які пізніше перетворюються в асоціації і які, на мою думку, стануть частиною конструкції громадянського суспільства. Я очікую, що ми побачимо іншу категорію гравців, яких ми досі бачили лише в одиничних прикладах", ― пояснив він.
"Криза коронавірусу стане прикладом того, як ми робимо якісь кроки вперед, які, можливо, з дня на день не є помітними. Але коми ми дивимось в перспективі 20 чи 30 років, то ми бачимо, що суспільство дуже змінилося. Попри те, що виклики є безпрецедентними і за часів незалежності не зіштовхувалися з масштабним спів падінням факторів, які випробовують Україну, але так само безпрецедентною є можливість відповідати на ці виклики. Українці набагато краще усвідомлюють, що вони мають робити і як. Я думаю, що ми зробили гігантські крови вперед", ― підсумував Євген Глібовицький.
Фото: УНІАН
