Мобільний додаток

Стартувала реформа вторинної ланки медицини: експерти про те, наскільки Україна до неї готова

1.04.2020 р., 21:28

Сьогодні стартує реформа вторинної ланки медицини. Лікарні переходять на нову модель фінансування, коли за кожну надання пацієнтові послугу медичному закладу платитиме національна служба здоров’я. Як все це працюватиме на практиці у ефірі Українського радіо розповідають експерти заступник міністра охорони здоров’я з 2016 по 2019 роки Павло Ковтонюк і голова Асоціації "Екосистема охорони здоров'я України" Євген Прилипко.

Про первинну ланку

Для того, щоб зрозуміти, як діятиме реформа вторинної ланки, потрібно розуміти, наскільки успішною була реформа первинної ланки. Про це розповідає Павло Ковтонюк: "Перший етап був успішний. Результати його відчувають на конкретно своєму житті і медики, і пацієнти. Принцип фінансування за конкретний результат роботи, коли кошти йдуть за людиною, за наданими медичними послугами – працює, створюючи конкуренцію, покращується якість послуг, люди можуть мати вибір. Доходи кращих лікарів збільшуються. Ці речі показали, по перше, що вони мають позитивний ефект, а, по друге, що вони дуже швидко в Україні спрацьовують. Ті самі принципи дуже важливо запровадити для вторинки. Там вони будуть відбуватися повільніше, тому що система складніша, більша та проблемніша. Добре, що було прийняте рішення цю реформу починати, не відкладаючи, незважаючи на карантин".

Важливи також зв’язок лікар-медик. Павло Ковтонюк зауважує: "Ті медики, яких я знаю, вони не уявляють собі, як можна по-іншому. Розмови серед медиків вже про те, як можна краще. Не йдеться про те, як нова система краще за стару. Стару систему вже всі забули. Щодо відносин медик-пацієнт, то існує велика відмінність в тому, як медик почав до пацієнта ставитися. Приходить розуміння, що пацієнт – це джерело доходів для медичного закладу, а не людина, яка заважає працювати медику з документами. Щодо медичної частини послуги, то вона так швидко не міняється. І для цього потрібно більше часу та нові інструменти застосовувати. реформа стосувалася фінансування. Вона не передбачала, що лікарів будуть перевчати. Потрібно вводити нові зміни і в навчання і в стандарти якості, і в підвищення кваліфікації діючих сімейних лікарів".

Найпоширенішою практикою в реформі первинної ланки стало те, що українці почали підписувати договори з сімейними лікарями. За статистикою Національної служби здоров’я більше 80% населення, тобто близько 30 мільйонів людей, декларації уклали. Якщо подивитися на їх структуру, то майже 100% людей із дітьми мають декларації, такі ж показники у людей старшого віку. Люди, які користуються медичними послугами за своїми віковими особливостями, лікаря вибрали. Ті люди, які не обрали лікаря, знаходяться у категорії з 18 по 39 років, – тобто це ті люди, які рідко звертаються до лікаря.

Павло Ковтонюк додає: "Ці люди будуть з часом укладати декларації, адже кінцевої дати цього не існує. Це населення повільно доуколаде ці декларації. Важливо також розуміти, що ці 80% – це люди, які зробили це добровільно."

Євген Прилипко додає, що реформа первинної ланки показала себе досить добре. "Є певні нюанси, і вони дуже важливі, щодо оцінки якості роботи первинки, тому що передбачалося, що з початку 2018 року медичні записи або епізоди будуть фіксуватися у електронній системі охорони здоров’я, відповідно, що Національна служба здоров’я буде вже мати певні статистичні, економічні та медичні дані щодо діяльності первинної ланки. Тому  що насправді сплата відбувається досі за укладені декларації. Само по собі, це дало змогу отримати більше фінансування для багатьох медичних закладів. З іншого боку, не були застосовані елементи контролю якості надання медичної допомоги. Зараз цьому питанню не приділяти достатньо уваги, оскільки більше проблем з вторинною ланкою. Хоча якась робота починає робитися. Самі медичні заклади та їх керівники, лідери цієї реформи самостійно над цим працюють, оскільки розуміють, що навіть самі лікарі відчувають відсутність цього контролю і не досить відповідально ставляться до своїх обов’язків".

Про вторинну ланку

Другий етап медичної реформи – це реформування спеціалізованої медицини. За планом реформи будуть створені госпітальні округи, до яких увійдуть по 3-5 районів, які обслуговуватиме лікарня інтенсивного лікування. Вона замінить районні лікарні. Також зміниться фінансування, чим займатиметься Національна служба здоров’я України. З першого квітня медичні заклади отримуватимуть гроші не за ліко-місця, а за кожну надану послугу. Лікарні стануть неприбутковими підприємствами і зможуть самостійно розпоряджатися своїми грошима: складати фінансовий план, формувати зарплату медпрацівників. Згодом буде запроваджене ліцензування лікарів.

Євген Прилипенко коментує другу хвилю реформи: "Вторинка також мала б стартувати набагато раніше, це матиме наслідки для стосунків між первинкою та вторинкою. Сам процес дуже складний, його можна поділити на технічну, організаційну, фінансову, кадрову складові. В кожному з цих напрямів є свої труднощі. Медичні заклади, звичайно, не готові і не вступили відразу в реформу. Є проблема неготовності центрального компоненту – eHealth, в якій мають реєструватися медичні записи та направлення. Насправді, медичні заклади зараз мають продовжувати вести записи в паперовій формі, поки в квітні місяці не оголося, що з’явилася така технічна можливість. Тоді усі медичні заклади муситимуть перенести впродовж п’яти днів всі записи, які були зроблені до того часу. Втім, з точки зору законодавства та нормативних актів відкладати реформу не можна було і ніхто не зміг би взяти на себе таку політичну відповідальність. Але не варто інформувати, що всі 100% готові. В регіонах медичних працівників, керівників та власників медичних закладів це суттєво дратує. Якщо Національна служба здоров’я вимагала комп’ютеризуватися в якісь частині – поставити один комп’ютер на поверх чи відділення, автомізуватися, – то в цьому питанні заклади готові. Але чи готові самі медичні заклади функціонувати ефективно та беззбитково в нових умовах фінансування, чи робили вони аналіз розрахунків, фінансове планування, чи робили реструктуризацію – то тут, звичайно, маємо ні."

Павло Ковтонюк додає: "Поняття готовності, коли ви робите велику національну реформу, – неадекватне, якщо перекладати це на практику. На 100% ніхто ніколи не буде готовий до будь-якої реформи. У 2018 році, коли запускалася первинна ланку, станом на січень місяць комп’ютеризація первинної ланки була 4% по країні, в квітні ми запустили подання декларацій лише через електронні засоби і до кінця року показник у 4% виріс до майже ста. Тому потрібно йти і по-ходу підтягувати слабших, показуючи успішний приклад сильніших. Я думаю, що це буде до кінця року.

Запускати цю реформу зараз доречно з двох причин. По-перше, відклавши запуск, його можна буде відкласти назавжди, тому що зібрати ресурси, волю та готовність в одній точці часу та простору – дуже важко. Всі вони готувалися на цю дату. По-друге, формат реформи, яка запускається зараз, спрощений, щоб заклади спокійно увійшли в нову модель. Зокрема, більшості закладів в Україні кошти однаково будуть приходити, ніхто відразу в конкуренцію їх не кидатиме." 

Євген Прилипенко розповідає про готовність України до реформи у часи коронавірусу: "Ситуація, яка зараз в країні, впливає на всі сфери життя людей. В першу чергу, на охорону здоров’я. Запуск другої хвилі реформи в своїй суті відтерміновує деякі моменти, щоб пом'якшити цей процес входження. Дійсно, заклади отримують глобальну ставку або глобальний бюджет в перші місяці. Але це не те, що вони отримували минулого року. В багатьох випадках це 50-60% від тієї суми субвенції, які вони отримували раніше. Є інші приклади, але це стало можливо тому, що заклади готувалися. Втім, це комплексні заходи, які стосувалися не лише однієї лікарні, а цілої мережі регіону."

Інфекційні лікарні також потрапляють у реформу, але фінансування у них не достатньо, зауважує Євген Прилипенко. "В контексті епідемії інфекційні лікарні не є опорними у лікуванні випадків коронавірусу. Коронавірус ми лікуємо там, де є сильні реанімації з киснем та апаратами штучної вентиляції легенів. Як правило, це місці та обласні лікарні,які будуть належним чином профінансовані. На інфекційні лікарні також фінансування йде, але в більшості випадків воно, справді, буде не таким, як раніше. Тому що це дуже неефективні заклади, які, по-суті, є терапевтичними закладами, в яких не надається серйозна допомога, де немає необхідного обладнання та фахівців."

Фото: УНІАН
Стартувала реформа вторинної ланки медицини: експерти про те, наскільки Україна до неї готова

Новини по темі