"Те, що довгий час в ЄС не було спільних заяв щодо коронавірусу є декілька причин. Перша – це психологічна неготовність, а друга – це те, що велика кількість держав, які перші стикнулися з хворобою обрали тактику закриття і національної політики. Це відбулось тому, що системи охорони здоров’я працюють в різних країнах по-різному і це, мабуть, одна з найменш інтегрованих систем в рамках ЄС", – пояснила Ганна Шелест.
Відповідно , як стверджує експертка, крім рішень щодо закриття кордонів та певних міграційних обмежень, які могли швидко і відразу зробити керівники європейських держав, все інше потребувало певного часу і готовності реагувати на кризові ситуації: "Тут країни ЄС скоріше продемонстрували не просто, що вони не готові співпрацювати, а що проблема саме з швидкою кризовою реакцією, до якої були готові лише поодинокі держави Європейського Союзу".
"Вірус почав розповсюджуватися по-різному, ми це бачимо зараз із детальних статей, як він шириться і в якій країні. Італія та Іспанія, які звили до збирання великої кількості людей, дотиків, такої суспільної інтеракції, та Німеччина, де не настільки близькі міжлюдські фізичні контакти, які провокують розповсюдження вірусу – це країни з різною ментальністю. Проте це лише часткова причина різниці в кількості хворих, адже, можна поглянути на Швецію, де також досить швидко розповсюджувався вірус. Тому варто зробити різнорівневий аналіз. Так, перш за все, варто звернути увагу на соціальну ментальність, як люди один з одним спілкуються. По-друге, це великі туристичні хаби: зрозуміло, що лютий та березень – це вже час, коли велика кількість людей їде в південні країни. Але також не варто забувати й те, наскільки в кожній країні уважно прислухалися до рекомендацій як міжнародних організацій, так і власних урядів", – висловила свою думку Ганна Шелест.
Вона звернула увагу на те, що ті країни, куди вірус завозився пізніше, вже бачили масштаби проблеми, тому там суспільство відносилося більш відповідально до обмежень: "Хоча в нас є й приклад Великої Британії, де карнавалів, як у Венеції, не було, але уряд Боріса Джонсона вирішив спочатку не вводити карантин і прийняв іншу тактику. Там ми побачили великий сплеск заражень, після чого уряд вже почав змінювати свою політику".
"Щодо керівництва ЄС, то Брюсселю буде потрібен час, аби зрозуміти, як на своєму рівні вони можуть допомагати країнам. Вже зараз ми бачимо обговорення і щодо економічної допомоги, і щодо виділення коштів. Коли італійці попросили допомоги для себе, Європейський Союз прийняв рішення щодо допомоги всім країнам ЄС. Це продемонструвало, що Брюссель не ставить когось на перше місце і розуміє, що наслідки цієї пандемії будуть для всіх країн достатньо серйозними", – зазначила керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Також Ганна Шелест висловила думку, що пандемія коронавірусу допоможе країнам ЄС визначитись з питаннями підстав закриття кордонів: "Можливість мобільності для громадян – одна з трьох основних баз для ЄС. Останні два роки ЄС переглядав питання і процедури, за яких умов країни можуть зачиняти власні кордони. Це було під час певних самітів, кризи з біженцями, в інших надзвичайних ситуаціях. Тобто ці механізми існували, питання лише в тому, що і країни, й уряди мають зрозуміти, що є тією кризовою ситуацією. Адже такого ще не було за все існування Європейського Союзу і їм немає з чим порівнювати".
ФОТО: pixabay
