Мобільний додаток

За крок до відкриття ринку землі: що готує для фермерів уряд та чого бояться противники земельного закону

6.02.2020 р., 17:31

З сутичками, зачитуванням поправок та мітингами сьогодні, 6 лютого у Верховній Раді триває гаряче ухвалення у другому читанні законопроєкту про продаж сільськогосподарський, який дає старт земельній реформі в Україні. А поки парламентарі обговорюють документ, Кабінет міністрів ухвалив рішення про створення фонду гарантування кредитів у сільському господарстві. Відповідний законопроєкт вже відправили на опрацювання нардепам. Більш детально про це в етері Українського радіо розповів старший проєктний менеджер із земельної реформи Кабінету Міністрів Андрій Мартин. Також він озвучив плюси відкриття ринку землі. А депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв розповів про основні побоювання, якщо закон таки приймуть.

Більшість українських фермерів не має нормальної кредитної історії, знає Андрій Мартин. "Багато дрібних сільськогоспордарських товаровиробників, нам треба чесно це визнати, ведуть подвійну бухгалтерію, не завжди показують доходи, які отримують. І, коли вони йдуть за позикою в банк, їм нічого буде показати".

Що планує зараз робити держава? "Буде створено фонд, який буде, по суті, виконувати функцію своєрідної страхової компанії. Якщо боржник не виконає своїх зобов’язань, завдяки цьому фонду частина зобов’язань буде покрита і завдяки цьому інструменту банк повинен кредитувати малих та середніх фермерів , просто під вищі ставки, бо він уже не буде ризикувати".



Андрій Мартин, фото - rdo.in.ua

Раніше в інтерв’ю Українському радіо міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов розповів про суму, яку планують закласти у фонд: "Статутний фонд ми плануємо збільшити до мільярда гривень, і українські та міжнародні партнери нам дадуть ще один мільярд. І ми зможемо застрахувати 16 або більше мільярдів. І це достатньо для першого періоду запуску ринку".

Старший проєктний менеджер із земельної реформи Кабінету Міністрів Андрій Мартин пояснює слова Милованова: "Це не означає, що іноземні партнери збираються купити українську землю, підкреслюю, що це створюється фінансовий інструмент, щоб здешевити кредитування українських аграріїв".

Мартин зазначає, що ринок все одно відразу не почне працювати, навіть, якщо закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення буде прийнято. "Дедлайн, який записаний в законопроєкті, це 1 січня 2021-го року. Тобто, ще є час підготуватися. По-друге, ми повинні розуміти, що наступного дня після того як закон набуде сили, ніхто не кинеться відразу продавати землю. За оцінками, максимум 10 % громадян готові продавати землю. Ринок буде розвиватися поступово".

Аграрії бояться, каже старший проєктний менеджер із земельної реформи, що їм обов’язково треба буде купувати земельну ділянку і на наступний день після запуску ринку знаходити скажені суми. "Насправді, законодавство України дає цілу масу механізмів, як можна не витрачати великі кошти одночасно. Наприклад, мало-хто користується таким поняттям як "договір ренти". З ним власник передає свою ділянку фермеру, а той зобов’язується сплачувати певну суму на тривалий період".

Ключова проблема, з якою звертаються виробники, це побоювання, що хтось скупить землю, яку вони обробляють. "По-перше, слід пам’ятати, що сама по собі ділянка, яка в полі стоїть, цінності не представляє. А от поле, це тридцять-сорок ділянок. І навіть, якщо один власник захоче її продати, інша альтернатива, ніж, той, хто зараз орендує цю ділянку, навряд чи з’явиться. Усіх лякають закордонними фондами, олігархами. Але, насправді, один пай посеред поля олігарху не потрібен", — переконує Андрій Мартин.

За його словами, мораторій не заважав зайти в агробізнес іноземним компаніям, які орендують землю так, як українські фермери. "Я переконаний, що нічого супер страшного у цьому законі немає. Тим більше, на вимогу вітчизняних аграріїв ще й записали доволі жорсткі обмеження, що навіть юридична особа іноземець не зможе купити землю. А це означає досить цікаву річ: Україна робить найжорсткіше законодавство про обіг сільськогосподарських земель у Європі".

Попри те, що на друге читання комітет виніс більш жорстку версію законопроєкту, де забороняється продавати землю іноземцям та вводиться обмеження на купівлю до 10 тисяч гектарів, у аграріїв та противників реформи досі лишаються побоювання. Їх в етері Українського радіо озвучив заступник голови фракції "Батьківщина" (одна з політсил у парламенті, яка протестує проти запровадження ринку землі) Сергій Соболєв. 

Сергій Соболєв, фото - liga.net

"Тепер ключова юридична особа, яка з’являється у цьому законі — це банки й фінансові посередники, чого не було в першій редакції. Тепер ввели норму, що банки мають право брати в заставу землю і давати кредити. Будь-який громадянин, який бажає купити землю, може піти в банк, взяти кредит і заставити ту землю, яку купив. І, фактично у нас посередник між аграріями — банки, які будуть концентрувати в своїх руках, стільки землі, скільки їм буде передано в заставу. І тут обмежень немає. Фактично створюються фінпосередники, які концентруватимуть величезні масиви землі, і далі їх продаватимуть по іншій ціні. Це буде продаватися по ринковій вартості, а в людей вона буде викуплятися по тій ціні, яку встановить банк".

Нагадаємо, восени 2019-го року президент Володимир Зеленський доручив уряду й Верховній Раді підготувати й ухвалити до 1 грудня законопроект про ринок землі сільськогосподарського призначення зі скасуванням мораторію на продаж землі. 13 листопада депутати прийняли законопроєкт у першому читанні.

Фракції "Батьківщини", "Опозиційної платформи – За життя", "Європейської солідарності" та депутатська група "За майбутнє" виступають проти продажу земель. Вони, зокрема, вимагають провести всеукраїнський референдум, на якому і має визначитися доля земельної реформи.  

За крок до відкриття ринку землі: що готує для фермерів уряд та чого бояться противники земельного закону

Новини по темі