Коротко про те, що сталося
19 грудня Верховна Рада провалила законопроєкт № 2285-д "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор". За нього проголосували 213 депутатів, а мінімум — 226 голосів. Спікер Дмитро Разумков повідомив, що документ відправлять на доопрацювання. Тим часом на Фейсбук-сторінці президента Володимира Зеленського з’явилося наступне повідомлення. “Вчора Верховна Рада провалила ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу”. Ми знаємо, хто за цим стоїть. Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте по-іншому. Відсьогодні негайно закриваємо всі гральні зали. Думай...те”, - зазначив Зеленський.
20 грудня прем’єр-міністр Олексій Гончарук на своїй сторінці у Фейсбук написав про те, що уряд забороняє займатися гральним бізнесом під виглядом державних лотерей. За його словами, “тепер заклади з гральними автоматами не зможуть нелегально працювати під виглядом державних лотерей, прикриваючись договорами передоручення на розповсюдження миттєвих державних лотерей”.
Уряд доручив Національній поліції розпочати перевірку всіх операторів держлотерей на дотримання “Закону про заборону грального бізнесу”. Також уряд наказав Державній фіскальній службі розпочати перевірки ліцензій усіх так званих державних лотерей.
Чому 19 грудня не стало “Днем Х” для грального бізнесу України?
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко розповідає, що в українському гральному бізнесі є три учасники ринку. “Це “лотерейники”, букмекери й “ставкомати” — салони, у яких роблять ставки на безпосередньо ставкоматах. У кожного з них є і свої побажання, але ніхто з них особливо не виступає проти легалізації, оскільки легалізація може трохи навіть скоротити їхні видатки. Ось ці три групи, вони не змогли домовитися, відповідно, 19 грудня провалили голосування за законопроєкт”, — переконаний експерт. Тепер у Верховній Раді взяли тайм-аут, щоб досягти консенсусу, каже Петренко. Що ж до перевірок, то на думку аналітика, влада вирішила рішучіше діяти, щоб показати “гравцям” ринку, що може бути, якщо вони не досягнуть домовленостей.
У цієї ситуації є політичні складові, говорить експерт. “Не варто забувати, що це (легалізація грального бізнесу — ред.) — програмна обіцянка президента Зеленського, і він досить ревно відноситься до реалізації певних із них”, — наголошує Петренко.
Мільярди повз держбюджет
Якщо говорити загалом про гральний бізнес, каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, то тут є різні оцінки. “Пані Маркарова говорила нам про те, що легалізація грального бізнесу може нам принести у державний бюджет від 5 до 9 мільярдів гривень. Деякі експерти більш скептичні, вони говорять про 3,6 мільярда”, — наводить дані Ігор Петренко.
Як приклад, експерт наводить досвід поповнень бюджетів інших країн. “Італія, Великобританія, Німеччина, дохід у їхні бюджети від грального бізнесу становить від 12 до 20 мільярдів євро щорічно”, — знає аналітик.
Закон приймуть у січні — експерт
Гральний бізнес в Україні ж фактично з 2009-го року перебуває в тіні, каже експерт Ігор Петренко.
“У будь-якому разі, нам треба легалізовувати цей бізнес, бо не треба, щоб бюджет втрачав такі кошти. Ми можемо сказати, що в умовах трильйонного бюджету України — 6 мільярдів не так багато. Але, чому їх необхідно втрачати? І, якщо ми хочемо прийняти законопроєкт, а я, за інсайдерською інформацією, можу сказати, що його поставлять на голосування досить швидко, скоріше за все, це буде десь 14 січня. І буде проголосовано, скоріше за все, в першому читанні. А далі, можливо, щось буде змінюватися. Але тут важливе питання саме політичної волі”, — вважає Петренко.
Правоохоронці звітують, що вони закрили понад 5 тисяч закладів або вилучили устаткування і грошей десь на 50 мільйонів гривень. А подібних закладів — 30 тисяч в Україні, говорить експерт. “Представникам бізнесу вже завдали збитків. Зараз немає жодних гарантій, що нормально працюватимеш. Бо відповідна правоохоронна структура, підпорядкована напряму президенту, буде контролювати. Це вже сильний удар, і вони будуть більше готові йти на компроміси”, — переконаний Ігор Петренко.
фото - Facebook
Що зміниться, коли гральний бізнес легалізують?
Зараз у парламенті, за даними експерта, є кілька законопроєктів, які регулюють гральний бізнес. “У нас є урядовий законопроєкт. Він досить жорсткий з точки зору врегулювання даної сфери бізнесу. Найбільш ліберальний — це законопроєкт Наталухи (Дмитро Наталуха, депутат від “Слуги Народу”, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку — ред. ), гравці ринку більше до нього схиляються”, — каже Ігор Петренко.
Будь-який документ, що приймуть народні обранці, повинен буде чітко давати означення та регулювати усі види грального бізнесу, каже експерт. “Будуть визначені необхідні ліцензії, які будуть не лише даватися “лотерейщикам”, а й під усі види різної діяльності : це і букмекерська, це і, очевидно, визначення “казино”, в яких повинні грати — чи це п’ятизірковий готель, чи тризірковий? Буде визначено, де вони можуть розташовуватися: скільки метрів від садочків, від шкіл, соціальної інфраструктури. І будуть чітко визначені податки, які вони матимуть сплачувати. Також необхідно буде створити регулятора, щоб була система моніторингу. Тут питання, щоб створити умови, щоб цей ринок працював “по-білому”, — говорить Петренко.
фото - pixabay.com
